Еволюція простоти

Як часто вам знову доводилося опинятися в точці, з якої вирушали у свою мандрівку? Як часто вам доводилося здійснювати Магеланову подорож у своїй голові? Коли, досліджуючи якусь просту сентенцію, знову повертаєшся у початкову позицію. Але тепер вже на якісно новому рівні усвідомлення.

Наприклад, листя зелене. Це знають, навіть малі діти. Але з часом ти починаєш думати: не все ж листя зелене, є жовте, червоне, помаранчево-гаряче. І не все зелене – листя. А потім розумієш, що зимою дерева взагалі стоять голі, навіть назву місяцю придумали - листопад.

Але з часом все одно усвідомлюєш: для того, щоб листя пожовкло, спочатку вона має зазеленіти. Дізнаєшся про процес фотосинтезу. І навіть не звертаєш увагу на такі дрібниці, як виключення з правил. Адже такі аномалії є фактично в усіх сферах.

І для тебе знову листя зелене. Але цю просту тезу тепер ти кажеш на зовсім новому рівні усвідомлення проблеми. Ти знаєш не просто, що воно зелене, але й чому. Ти можеш дати відповідь на питання, яким воно буває ще, і які стадії для цього потрібно пройти. Така собі еволюція простоти.

Схоже відбувається і в інших галузях знань: економіці, біології, політології, фізиці етс. Іноді вживання викладачем складних термінів зовсім не означає його глибоке розуміння проблематики. Навпаки: за складними науковими конструкціями може критися елементарне незнання свого предмету.

Тому не бійтеся бути простими. І не бійтеся подорожувати. У своїй голові.

Джерело: Ділове інтернет-видання Волині "Конкурент"