Дякували-не надякувались: як під час сесії Луцькради стартувала виборча кампанія

Колись від відомих гумористів почула цікаву теорію - якщо є кінокритики, то десь мають існувати й кінохвалителі. Тепер сумніву немає – вони існують і по-повній відпрацьовують свої гроші, хвалячи на всі боки кіно, яке триває в міській раді, а тепер і «героїв», які йдуть на вибори.

Зовсім нещодавно під час одного з виконкомів ми з колегами говорили про те, що Луцька міська рада поступово, але дуже впевнено, перетворюється у щось середнє між цирком та «залом урочистих подяк».

Тоді замість доповіді про те, скільки ставок охорони треба додати для луцьких садків, очільниця управління освіти Зіновія Лещенко дуже довго і натхненно дякувала Ігорю Поліщуку за підтримку, роботу і все на світі. Журналісти навіть занудьгували, аж допоки хтось із членів виконкому не витримав і таки перепитав з приводу сторожів, після чого всі полегшено зітхнули.

Ті, хто побував на сесії Луцькади 3 липня, можуть підтвердити – це були ще квіточки.

Звичайне сесійне засідання, яке на перший погляд і не віщувало нічого цікавого, на півдня перетворилося на оду для Ігоря Поліщука. Не встигли гості оговтатися, а журналісти як слід включити комп’ютери, аж тут сенсація - Ігор Поліщук подав заяву про дострокове припинення повноважень на посаді секретаря. Депутати швиденько проголосували за, а Поліщук взявся дякувати всім, хто так старанно допомагав йому «працювати на благо міста».

Ну що ж, далі працювати на благо не треба, бо грядуть вибори. А на посаді в.о. не так все безхмарно, як думалося – у місті купа проблем, які, попри рясні обіцянки, не вирішуються. Чи варто далеко ходити – візьмімо, наприклад, той же сморід. До чого тут Поліщук, спитаєте ви, якщо є профільний заступник? А все дуже просто – людям не треба у цьому розбиратся, тому акції під міськрадою відбувалися саме під гаслами «Поліщук, виходь!». Очевидно, що це не основна причина піти – є ще виконання рішення суду, перекладання відповідальності, збереження іміджу «УКРОПУ» і т.д., але про це – в іншому блозі.

Тепер у Луцьку – новий «хлопчик для биття». Григорій Пустовіт одразу заявив – на вибори не піде, тому переживати про «Пустовіт, виходь!» не доведеться. Натомість Григорій Олександрович не забув подякувати патрону.

Тільки-но процедура «власть меняется» звершилася і Поліщук з Пустовітом помінялися кріслами, Григорій Олександрович виголосив слізну промову. В кращих традиціях «Оскара», ставши за трибуну Пустовіт почав тираду в стилі «дякую мамі, тату і всемогутньому Ігорю Поліщуку». Вже екс-секретаря Пустовіт наділив епітетами «високоморальний», «сильний лідер», а до «сонцесяйного» лишалося зовсім трошки. Пустовіт сипав хвалебними означеннями на адресу кандидата-Поліщука-успішного-молодого-політика, приплівши все на світі – політику, «Ніч у Луцькому замку» і Юлію Вусенко.

Ось коротенький витяг із його промови:

«Я сьогодні дуже був схвильований, коли виступав Ігор Ігорович. Те, що сьогодні відбулося - це прецедент, який показує, що в політиці є моральність. В політиці є місце, коли інтереси громади ставляться вище особистих інтересів. Кому-кому, а Ігорю Ігоровичу як майбутньому кандидату , який буде брати участь в виборчій кампанії, брати участь будучи на посаді секретаря міської ради, виконуючи повноваження секретаря Луцької міського голови, фактично це додавало певних додаткових можливостей, певних додаткової електоральної підтримки», - почав, задихаючись, Пустовіт. А далі понесло Остапа в жито: дякував за 3 місяці роботи, людині, яка налагодила роботу в раді, яка працює на користь громаді, аж іскри летять, проекти успішні, люди ситі і «прочно возростає процент жиров у маслі», як писав класик.

Не забув Пустовіт згадати про фракції, які вчергове відмовилися брати участь у цих процесах. Те, що вони усунулися від процесу голосування Пустовіт вважає нічим іншим, як визнанням заслуг Поліщука:

«Можливо, сьогодні і фракція «Самопомочі», і фракція «Блоку Петра Порошенка», і Фракція «Народного контролю», і «Свобода» , сьогодні вони не взяли участі у голосуванні по достроковому припиненні повноважень Поліщука Ігоря Ігоровича, і це теж визнання. Це теж визнання заслуги, за те, що Ігор Ігорович саме вас вони бачать на вашій посаді і я думаю, що вищої оцінки, ніж поставили вам фракції … ,вищої оцінки якою вони вам поставили, напевно не поставив більше ніхто!»

З уст Пустовіта продовжували злітати численні подяки: за роботу, позицію, важке рішення, пересипані словами «лідер», «відповідальність» та «мораль».

«Я хочу сказати ще одну причину. Ми говорили, думали озвучувати-не озвучувати, але я хочу, щоб ми були чесними з громадою – відбувся прекрасний захід «Ніч у Луцькому замку». На цей захід мали приїхати мери європейських міст з Португалії, з Кіпру. Вони не приїхали. Вони не приїхали, тому що вони знають, яка ситуація всередині у нас, у Луцькій міській раді, вони знають, що йде політична боротьба. Вони знають, що сьогодні політична боротьба ведеться із застосування всіх можливих чинників- суді в і так далі. Вони сказали «Розберіться. Розберетесь – ми приїдемо», - продовжував Григорій Олександрович.

Так і бачу, як лідери європейських міст сидять і думають: «А як же там складна політична ситуація в Луцьку? Чи суди з перипетіями? На жаль, через це доведеться пропустити дійство світового рівня – «Ніч у Луцькому замку». І сумовито так кажуть Пустовіту : «Розберіться. Розберетесь – ми приїдемо».

Після розхвалювань ночі секретар повернувся до високої моральності Поліщука та його вчинку. Сам же Григорій Олександрович на вибори не піде, а робитиме все для того, аби належним чином провести виборчу кампанію. Невже Луцьк залишиться без такого гідного кандидата, як Пустовіт?

… ми добудуємо, ми зробимо, ми виділимо, - підходив до завершення секретар, і в залу занесли великий букет квітів.

«І ми хочемо подякувати вам за ту вашу роботу… За те, що ви зробили за тих 3 місяці достойно найвищої оцінки. Сподіваюся на вашу успішну політичну кар’єру, хай щастить», - ледь не просльозився Григорій Олександрович. На тлі цієї душевної картини не вистачало хіба рушників, пісні «Виростеш ти сину, вирушиш в дорогу», заспіваної сумними жіночими голосами та банеру – «Поліщук – наш мер!»

Пустовіт полегшено зітхнув і сів на місце – хваління зараховані.

***

Це лише один приклад «піднесення до лику святих». Виглядає так, ніби у Луцьку нема проблем – всі їздять ідеальними дорогами, п’ють найкориснішу воду та купаються в гарно очищених Стирі та Сапалаївці, паралельно відбиваються від навали туристів, яка заполонила ідеально прибране місто, готове протистояти будь-якій негоді, а на Вересневому пахне пелюстками жасмину. Це не кажучи вже про особливі причинити пишатися - комунальне підприємство, де найгуманніше в світі ставляться до тварин, аукціони, на яких землю під забудову депутатам продають на рівних з іншими громадянами умовах та рівнем життя лучан, якому чорно заздрять в Швейцарії та Норвегії.

Зрештою, коли працювати, якщо треба багато гарно говорити та ще більше хвалити? Враховуючи кількість од, які все частіше звучать у міській раді на адресу Ігоря Поліщука та «УКРОПУ», закрадаються думки, що принаймні кілька депутатів/посадовців тут підробляють на посадах «хвалителів».

Вітаю, друзі! Готуйте вуха для десятиповерхових обіцянок, пакети для свіжої гречки та чистіть двори для майданчиків - передвиборча кампанія стартувала.