Буде чи не буде кіно на Волині?
24 квітня департаментом культури, навчально-методичним центром в приміщенні Палацу культури був професійно організований фестиваль «Ревенкові кінометри» присвячений пам’яті та 80-річчю від народження Заслуженого працівника культури, кіномитця Бориса Ревенка.
Пригадалися спогади багаторічного перебування у приміщенні кіностудії та спілкування з творчими людьми.
В кіностудію мене привів мій давній товариш-турист, який дружив з Борисом Ревенком 20 років тому для того щоб там провести туристичний вечір тур клубу «Ми». Мені сподобалося приміщення, там була незабутня атмосфера. Ми завели приятельські відносини з її працівниками і вже туристичні збори щосереди проводили в цьому приміщенні. Скільки там було проведено посиденьок, задушевних розмов, переглянуто туристичних фільмів, а про знайомства з цікавими людьми годі й говорити, навіть дні народження святкували. Ми вже жили майже одним життя, знаючи про радості, проблеми, біди, життя, допомагали та підтримували один одного.
Я займалася туризмом і подумати навіть не могла, що буду створювати фільми. Зараз важко сказати, хто чи що надихнуло на створення фільму «Сім чудес Волині», може аура кіностудії…
А через 15 років перебування в кіностудії створилася конфліктна ситуація, коли всі пересварилися між собою, хоча грунт для цього вже створювався давно, було написано безліч листів в різні інстанції. Я згодом почула від Бориса Ревенка слова: «Ти більше в кіностудію не приходь» і не приходила…
Але це не завадило створити нову команду для подальших фільмів «Волинське Купайло» (2013) , «Поліська регата» (2015), «Сім природних чудес Волині» (2016) також нашою організацією було проведено 4 туристичних фестивалі авторської пісні, фото і кіно «Вітрила пригод», вже без кіностудії «Волинь».
Думаю вам буде цікаво як ми самотужки створюємо фільми? На власному дорого вартісному обладнанні (відеокамера, комп’ютер) оператора, які він придбав перебуваючи на заробітках в Італії та в орендованому ним приміщенні, залучаючи режисера. Так ми любимо створювати документальне кіно, в нас є безліч цікавих кінематографічних ідей, але ми не для себе їх створюємо а для Волині? То хіба має так бути в нашому місті та області???
На жаль і обласному і в міському управліннях культури відсутні державні програми підтримки кіномистецтва, навіть пункту такого немає, а вже про фінансове її підкріплення годі й говорити.
7-9 квітня 2017 року в м. Бердичів відбувся фестиваль «Зоряне містечко», де було представлено 5 фільмів 5 лучан, і ви скаже в нас немає аматорського кіно??? Але прикрим є той факт, що всі учасники створювали їх на власних або орендованих обладнання і поїхали на фестиваль за власні кошти представляти місто Луцьк та Волинь. Коли я звернулася за фінансовою підтримкою в міське управління культури у транспортних витратах на кінофестиваль, а сума їх не така уже й велика, то отримала відмову. (копія додається)
Щодо приміщення кіностудії «Волинь», яке в даний момент пустує, стіни валяться, грибок їсть, стелю, підлогу, експонати пограбовані, архіви втрачені і навряд чи кому вдасться її воскресити. І люди, які там тусувалися бруд та пліснява вже давно закрили туди дорогу. А про створення аматорських фільмів на її базі та відродження музею кінематографа ну що тут сказати? До слова, влада урочисто відкрила пам’ятну дошку Борису Ревенку, одному з засновників кіностудії. Але память – це не лише мерва дошка на стіні, це продовження цікавої кіменатогафічної справи, яка на жаль, померла разом з Борисом Ревенком.
Як зазначив режисер Віталій Герасимлюк: «Журналісти, спустіться в підвал кіностудія і подивіться її реальний стан.» І владі, також не завадило туди спуститися разом з журналістами.
Причина на мою думку такого стану є відсутність діалогу між владою, зокрема навчально-методичного центру, обласного та міського управлінь культури з громадськими та культурно-мистецькими діячами і від цього програли всі!!!
Вийти з цієї невеселої ситації потрібно зробивши крок на зустріч один одному – владі «зняти корони», відкинути амбіції, емоції, образи і сісти за стіл переговорів вище вказаним організаціям та культурними діячами, скласти план програми розвитку кіномистецтва на Волині та Луцьку, де врахована буде думка кожного, підкріпити її фінансово і діяти створюючи фільми, які залишаться на віка. Я та мої колеги до цього готові і запрошуємо приєднатися усіх зацікавлених. І виграють від цього всі і влада і громадськість!!!
Руслана Мельник, голова Волинського туристичного клубу «Ми»
Пригадалися спогади багаторічного перебування у приміщенні кіностудії та спілкування з творчими людьми.
В кіностудію мене привів мій давній товариш-турист, який дружив з Борисом Ревенком 20 років тому для того щоб там провести туристичний вечір тур клубу «Ми». Мені сподобалося приміщення, там була незабутня атмосфера. Ми завели приятельські відносини з її працівниками і вже туристичні збори щосереди проводили в цьому приміщенні. Скільки там було проведено посиденьок, задушевних розмов, переглянуто туристичних фільмів, а про знайомства з цікавими людьми годі й говорити, навіть дні народження святкували. Ми вже жили майже одним життя, знаючи про радості, проблеми, біди, життя, допомагали та підтримували один одного.
Я займалася туризмом і подумати навіть не могла, що буду створювати фільми. Зараз важко сказати, хто чи що надихнуло на створення фільму «Сім чудес Волині», може аура кіностудії…
А через 15 років перебування в кіностудії створилася конфліктна ситуація, коли всі пересварилися між собою, хоча грунт для цього вже створювався давно, було написано безліч листів в різні інстанції. Я згодом почула від Бориса Ревенка слова: «Ти більше в кіностудію не приходь» і не приходила…
Але це не завадило створити нову команду для подальших фільмів «Волинське Купайло» (2013) , «Поліська регата» (2015), «Сім природних чудес Волині» (2016) також нашою організацією було проведено 4 туристичних фестивалі авторської пісні, фото і кіно «Вітрила пригод», вже без кіностудії «Волинь».
Думаю вам буде цікаво як ми самотужки створюємо фільми? На власному дорого вартісному обладнанні (відеокамера, комп’ютер) оператора, які він придбав перебуваючи на заробітках в Італії та в орендованому ним приміщенні, залучаючи режисера. Так ми любимо створювати документальне кіно, в нас є безліч цікавих кінематографічних ідей, але ми не для себе їх створюємо а для Волині? То хіба має так бути в нашому місті та області???
На жаль і обласному і в міському управліннях культури відсутні державні програми підтримки кіномистецтва, навіть пункту такого немає, а вже про фінансове її підкріплення годі й говорити.
7-9 квітня 2017 року в м. Бердичів відбувся фестиваль «Зоряне містечко», де було представлено 5 фільмів 5 лучан, і ви скаже в нас немає аматорського кіно??? Але прикрим є той факт, що всі учасники створювали їх на власних або орендованих обладнання і поїхали на фестиваль за власні кошти представляти місто Луцьк та Волинь. Коли я звернулася за фінансовою підтримкою в міське управління культури у транспортних витратах на кінофестиваль, а сума їх не така уже й велика, то отримала відмову. (копія додається)
Щодо приміщення кіностудії «Волинь», яке в даний момент пустує, стіни валяться, грибок їсть, стелю, підлогу, експонати пограбовані, архіви втрачені і навряд чи кому вдасться її воскресити. І люди, які там тусувалися бруд та пліснява вже давно закрили туди дорогу. А про створення аматорських фільмів на її базі та відродження музею кінематографа ну що тут сказати? До слова, влада урочисто відкрила пам’ятну дошку Борису Ревенку, одному з засновників кіностудії. Але память – це не лише мерва дошка на стіні, це продовження цікавої кіменатогафічної справи, яка на жаль, померла разом з Борисом Ревенком.
Як зазначив режисер Віталій Герасимлюк: «Журналісти, спустіться в підвал кіностудія і подивіться її реальний стан.» І владі, також не завадило туди спуститися разом з журналістами.
Причина на мою думку такого стану є відсутність діалогу між владою, зокрема навчально-методичного центру, обласного та міського управлінь культури з громадськими та культурно-мистецькими діячами і від цього програли всі!!!
Вийти з цієї невеселої ситації потрібно зробивши крок на зустріч один одному – владі «зняти корони», відкинути амбіції, емоції, образи і сісти за стіл переговорів вище вказаним організаціям та культурними діячами, скласти план програми розвитку кіномистецтва на Волині та Луцьку, де врахована буде думка кожного, підкріпити її фінансово і діяти створюючи фільми, які залишаться на віка. Я та мої колеги до цього готові і запрошуємо приєднатися усіх зацікавлених. І виграють від цього всі і влада і громадськість!!!
Руслана Мельник, голова Волинського туристичного клубу «Ми»
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 12
Якийсь словесний понос, причому не по темі.
Для таких ідіотів як Пєтя, Тьома - краще хай кіностудія зовсім загнеться ніж там буде зніматися кіно. Вони ж краще будуть будуть дивитися серіал мєнти на путін-тв ніж продукт власного виробництва.
Тож шановні "німці", читайте уважно статтю!
Ні про яке привласнення студії не йдеться. Навпаки, її автор закликає бути не байдужими до того як руйнується кіностудія, не спостерігати над тим як іде в небуття багаторічна робота Бориса Ревенка.
А якщо хтось і зацікавлений в привласненні кіностудії (а саме її приміщення) то це місцеві чиновники на кшталт Гнатів. Бо в разі псування обладнання, стін, стелі, в разі неприбутковості організації, що призведе до неспроможності сплати за оренду і т.д. - саме приміщення перейде явно не до Руслани Мельник. Отже, задійте залишки логіки і самі собі дайте відповідь на питання: «То чи буде чи не буде кіно на Волині?» якщо ми не зупинимо паразитів з обласного і міського управліннях культури.
А воно ж ще дітей там чомусь намагається навчити в училиську культури...
Почитати видалену писанину Герасимлюка можна в "кеші" Інтернету за адресою: https://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:huyEuJzKEFYJ:https://www.volynpost.com/blogs/2026-kino-bez-zhovchi+&cd=1&hl=uk&ct=clnk&gl=us