Обережно! Говорить Юля

Натрапила на повідомлення про підготовку до референдуму мораторію на продаж сільськогосподарської землі. Акцію розпочала «Батьківщина», фактично Юлія Тимошенко.

Юлія Володимирівна наполягає на подовженні мораторію. Спочатку я вирішила, що це якийсь жарт до першого квітня, така собі загальноукраїнська гуморина, а ні – сталось це напередодні Пасхи, у Чистий Четвер, правда 13-го числа.

Мабуть під впливом цього числа «Батьківщина» заявила про себе наступним – «Україна має майже 42 млн. га. землі, це 72% української території. Ми живемо на золоті! Саме тому наша мета – збільшити кількість фермерських господарств в 36,2 рази, щоб дійти до середньоєвропейського показника»

Спочатку ці речення викликають почуття ранкової бадьорості, бо якому українцю не приємно в чергове почути про наші багаті землі та про те, що ми, маючи 60% громадян, які живуть за межею бідності, все ж таки «живемо на золоті». Але згадавши, що на «золоті» ми живемо не одне сторіччя і особливо останні двадцять шість років, і при цьому чомусь лишаємось найбіднішими в Європі, а селяни мусять їздити на заробітки, починаєш замислюватись над сказаним біло-червоними. Потім згадується вислів одного кіногероя з фільму «Пропала грамота» – «дід твій був брехуном, батько твій брехав, але так, як ти брешеш, ніхто не зможе». 42 млн. га – це майже правда, якщо не згадувати, скільки «га» щороку іде під смітники та хатинки крутеликів.

«72% української території» – то від якогось дивного підрахунку, бо погано віриться, що решта 28% складають міста, усі інші поселення, дороги, річки, інші водойми, гори, болота, військові полігони, аеродроми, ліси, кар’єри, території під териконами і, вище згадані, смітники та хатинки. Але так сказала Юлія Володимирівна. А сказала так, бо скористалась звичайним прийомом фокусника або кишенькового злодія – відволікти увагу чимось, здивувати, щоб потайки зробити своє.

В даному випадку відволікають площами «золота», після чого слухач, глядач втрачає пильність, і коли йому несподівано щось виставляють, він свято вірить в правдивість виставленого. Цього разу Юлія Володимирівна виставила ідею неприпустимості продави і купувати землю, бо… заборона на продаж дозволить «збільшити кількість фермерських господарств в 36,2 рази,...щоб дійти до середньоєвропейського показника».

Отакої. Відомий ілюзіоніст Девід Коперфілд на таке явно не здатний, а Юлія Володимирівна запросто. Вона майстер показників, бо за ними, будь що можна приховати.

Я та мої однодумці завжди вважали, що розвиток середнього і малого бізнесу в селі потрібен для подолання сільського безробіття, для створення альтернативи олігархам, для створення середнього класу – основи демократії і державності, що має Європа.

Хто старший і пам'ятає Нікіту Хрущова, той згадає його заклик – «наздогнати і перегнати Америку». Тобто стати цивілізованою країною в умовах нецивілізованого державного устрою і політичного ладу, тобто за умов комунізму.

Фокусник Нікіта вмів брехати. Але Юлія явно обігнала Хрущова, бо те, що вона пропонує, мовою Нікіти можна передати так – «наздогнати і перегнати Америку, щоб вона прийняла комунізм». Бо, скажіть люди добрі, як можна розвивати фермерське господарство, яке тримається виключно на засадах товарного виробництва, тобто не натурального, в умовах заборони на продаж землі???

З цього приводу хочеться запитати – Юля! Ти шо??? А як конкуренція? А як перемога найрозумніших і найпрацьовитіших над ледарями і тупими? Де знайти стимули вкладати кошти в сучасні технології? Як залучати інвестиції? І маса інших запитань.

Європа, США йдуть по переду всіх тому, що їхнє С/Г розвивається виключно на засадах товарного виробництва та економічної конкуренції, що ніяк не може бути без права власності на землю. І ще, Юля!!! здається кандидат економічних наук, скажіть собі, своїм однодумцям і людям, – якою була б орендна плата за пай, якби вона визначалась ринковою вартістю землі, а не місцевими с/г олігархами, тобто нео-поміщиками? За ці гроші сотні тисяч колишніх колгоспників жили б дуже і дуже непогано. У всьому світі ціни на землю тільки збільшуються і ніколи не коливаються. Земля є найнадійнішою нерухомістю. Чого, скажіть, всі хабарники (чиновники, судді, прокурори) свої прибутки в землю вкладають. То тільки Чаус в слоіках тримав.

Брехня закінчується тоді, коли їй перестають вірити, тому вершиною цинізму є брехати колгоспникам – людям з далекого минулого, брехати нинішнім фермерам, які вийшли з колгоспу, ось тільки колгосп з їх голів ще не вийшов.

Люди! не вірте Тимошенко! Бо вона турбується не про Україну, не про селян. А про встановлення абсолютної монополі агрохолдингів. Це гірше за колгоспи. Це поміщицтво, латифундизм. Це шлях в нікуди.

Вероніка Романович.
Голова асоціації фермерів та приватних землевласників Камінь-Каширського району.