Чому зажурилися журавлі в Рокинівському орнітологічному заповіднику?

Дивлячись на невтішну і сумну картину спустошеної водойми, яка ще недавно милувала око жителів і гостей селища Рокинь, і собі стає сумно. Сумно і страшно за зухвалі і злочині дії невідомих людей із Луцька, які приїхали на іномарці, відкрили шлюз і спустили воду із найбільшого ставка бувшого ВАТ «Волиньрибгоспу».

В найгіршому становищі опинилися птахи, водоплавна дичина, яка прилетіла з теплих країв, подолавши десятки тисяч кілометрів. Чому вони сюди щороку повертаються лише на декілька місяців? Тільки для того, щоб вивести своє потомство, навчити їх літати, щоб ті мали сили відлетіти у заморські краї, а через рік знову повернутися в Україну. Мабуть, ми є дійсно Божою країною, що навіть птахи летять до нас, щоб продовжувати свою популяцію.

Їм не має часу на інтриги, на експерименти невігласів. У них все розписано до одного дня, до однієї години. Так як потрібно знайти собі пару, провести шлюбний ритуал, збудувати гніздечко, знести яйця, висидіти їх, викормити і зберегти від хижаків пташенят, навчити їх і разом вирушити у вирій, щоб потім знову повернутися сюди.

Вони облюбували це унікальне і затишне місце. Тому не випадково, коли за ініціативою вчителя географії Рокинівської НВК В’ячеслава Судими було прийнято рішення про надання статусу орнітологічного заказника «Рокинівський» і «Краєвид» обласного значення. Стави є штучними водоймами. Це пристосовані заплави річки Сарна. Тут гніздяться птахи, що занесені в Червону книгу України, такі як сіра чапля, лебідь шипун, а нещодавно оселився і чорний бусел. Отже, розглядати ці ставки, як об’єкт по розведенню риби – неможливо.
Та іншої думки круті бізнесмени із Луцька. Восени вони самовільно відкрили шлюзи і скинули воду з головного ставка, забравши велику і малу рибу. Селищна рада викликала поліцію, був складений протокол, але далі справа не пішла. Відчувши безкарність Феміди, сьогодні вони пішли далі. Осушують ставок, залишивши пернатих на голодну смерть і припинення популяції. Тому і сумують журавлі, лебеді, сотні армії качок, чорноголових мартинів, крижанів, чомг, лисух, чаплі сірої та інших мешканців цих водойм.

Як повідомив начальник Державної екологічної інспекції у Волинській області Олександр Ткачук, що Охороне зобов’язання було підписане із Рокинівською селищною радою. А нині, коли Рокині увійшли в об’єднану Княгининінську громаду, яка стала правонаступником Рокинь, то і відповідальність за охорону і збереження природного і заповідного об’єкту лежить на керівництві об’єднаної громади.

Голова Княгининінської об’єднаної громади Олена Твердохліб, на моє звернення сказала, що нікому не давали в оренду Рокинівських ставків. Хто тут безчинствує – невідомо. Проте, ми знайшли зухвалого «господаря», який вважає себе орендатором гідроспоруд і, мовляв, може робити все, що забагнеться. Висновок зробить уже природоохоронна прокуратура та спеціалісти Державної екологічної інспекції у Волинській області. І якщо є такий договір оренди, то його необхідно анулювати, так як власник його є злісним порушником природоохоронного законодавства.

А можливо пора, нарешті, передати цей став під опіку Музею історії сільського господарства Волині-скансен згідно рішення сесії Рокинівської селищної ради від 09.10.2008 року, де було чітко прописано: «1.Розширити територію парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Байрак» за рахунок ставу №3 та створити єдиний екологічний комплекс загальнодержавного значення згідно зонування даної території з подальшим переоформленням діючих охороних зобов’язань».

Це рішення ніхто не відміняв. Воно відстояно в п’ятьох судах. Це рішення підтвердила і сесія Волинської обласної ради від 28.11.2008 року №24/14, яке також ніхто не відміняв! Але екс-очільниця Рокинівської селищної ради Марія Піскар тоді не виконала його, так як мала на ці ставки інші плани. До чого це привело, ми бачимо нині. Більш детальну інформацію про «боротьбу» за ставки можна отримати, прочитавши дані розділи в моїй публіцистичній книзі «РУХ-рятуйте Україну, хлопці!..», (видавництва «Терен», 2011р.). Так як незнання закону, не звільняє від відповідальності.

За фактом порушення Закону України «Про природно-заповідний фонд України», активісти Рокинь склали Протокол про адміністративне правопорушення. Ми надіємось, що цього разу правоохоронні органи притягнуть злісних порушників до відповідальності згідно чинного законодавства. Це наш святий обов’язок перед Всесвітом і матінкою-Природою.

Олександр Середюк,
громадський інспектор екоінспекції