Треба купити квіти…

У цьому році початок справжньої весни збігся у часі з весною календарною. Березень… Скрізь, поміж людей, уже чутні та помітні приготування до 8-го дня цього місяця. Чи залишиться свято і надалі державним чи потрапить під «скорочення» – справжні чоловіки у цей день все одно будуть дарувати жінкам квіти, потрібні чи непотрібні речі, замовлятимуть столик у кафе чи в ресторані…
Якось, уже під вечір, саме 8-го березня, зателефонував до мене уже добре змучений «святкуванням» знайомий:
– Юра, позич гроші на букет. Свої фінанси трохи не розрахував, а мамі треба купити квіти…
Той Юра, яким я був раніше, ніколи б не відмовив. Святе ж діло – мамі квіти. Але Юра, якому
він подзвонив, на той час був уже іншою людиною – людиною зі своїми переконаннями, які не боявся відстоювати. Тож, я відповів чесно:
– Мамі було б набагато приємніше, якби ти прийшов без нічого, але тверезий… І не лише
сьогодні, а й в інші дні… А що до квітів, то і їх мамі, дружині чи дівчині набагато приємніше отримувати будь-коли… від душі, а не з рук задля «годиться» тоді, коли встановлено календарями, звичаями чи іншими «інструкціями». Все це схоже на спектакль, хай красиву, але… гру.
На тій стороні уже поклали слухавку, але я уже «завівся», тож продовжував говорити до стін:
– Взагалі, жінка, це не тільки мати, сестра, чи дружина… Жінки, це й усі інші незнайомі нам:
дівчатка, дівчата, молодиці, жіночки, тітоньки, бабусі… Вони живуть з нами на цій планеті, у наших містах, у селах. Вони стоять з нами у якихось чергах, їздять у громадському транспорті, і залишаються бути жінками 365 днів у році… Тільки жінками вони себе не відчувають? Бо ми, чоловіки, їх не помічаємо… Не помічаємо навіть рідних… Що твоїй мамі сьогодні більш потрібно: букет квітів чи душевний спокій?
06.03.2017.
Ю. Щербик.