ТЕСТ НА «ПРИСТОСУВАНЦІВ» ДЛЯ ЛУЦЬКОЇ МІСЬКРАДИ

Прошу вибачення у близьких Миколи Романюка, якщо їх можуть образити ці рядки

1)Трагічна смерть міського голови Миколи Романюка принесла не тільки багато горя та сліз для його рідних та близьких. Вона принесла і невизначеність у політичні аспекти роботи Луцької міської ради. Мені особисто не дуже приємно писати це, адже тільки вчора був похорон міського голови, який мав би об’єднати місто у жалобі. Проте вже сьогодні, на жаль, почалося те, що схоже на середньовічні інтриги і боротьбу за престол Папи між кардиналами (якщо маєте час і хочете відчути атмосферу, дивіться оце, принаймні першу серію). І я, як журналіст, що знає про цю «гризню», вважаю за потрібне дещо привідкрити її деталі.

2) Ця боротьба викликана природнім запитанням «що далі?». І один із дуже ймовірних та вже активно обговорюваних сценаріїв – не дочекатися логічного проведення виборів, а достроково замінити секретаря міської ради (який виконує обов’язки міского голови). Хоча, будьте певні, люди, прізвища яких я тут напишу, можуть публічно клястися у праведності, повазі до пам'яті Миколи Ярославовича і відсутності амбіцій з такого трагічного приводу.

3) Або ж вони знайдуть собі гарне виправдання, як от: «я був зобов’язаний Романюку, вам я нічого не винен», «політика – складна і мінлива штука», «ну у них же найбільша фракція, їх вибрали лучани, я нічого не можу зробити». Романюк із честю, до останнього це робив і при цьому ще й підтримував відносну стабільність в місті.

4) Отож, йдеться про те, щоб зібрати на черговій сесії 28 голосів (дві третини), щоб подолати вето секретаря міськради Юлії Вусенко, призначити іншого секретаря та в.о. мера (ймовірно, лідера фракції «УКРОП» Ігоря Поліщука) і підготувати до виборів вже зовсім іншу міську раду, де адмінресурс буде саме на боці людей, які фактично виконують вказівки Ігоря Палиці.

5) Постає питання, як зібрати ці 28 голосів. Миколі Романюку вдавалося найчастіше домовлятися, окрім «своєї» фракції «Солідарність», із «Свободою», «Самопоміччю», «Батьківщиною», Радикальною партією. Хоча були випадки, коли і «Народний контроль» та «УКРОП» підтримували його проекти рішень. Якщо цікаво, детальніше читайте тут.

6) На жаль, першими можуть підтримати представника «УКРОП» окремі депутати від «Солідарності». Справа в тому, що фракція цієї партії у міській раді не дуже однорідна. Відносно самостійні лінії ведуть «чиновники» і «підприємці». Тому не факт, що всі голосуватимуть однаково.

7) Не знаю, чи підтримає нового секретаря «Народний контроль». Вони вже раніше не раз знаходили точки дотику із «УКРОП» під час голосування за «опозиційні» проекти рішень. Хоча я, звичайно, сподіваюся, що Павло Данильчук, Олександр Лазука та Анна Мовяк добре пам’ятають про «гречку», переслідування інакодумців і «замовні» матеріали проти того ж Данильчука у відповідних інтернет-виданнях. Друзі, не дайте мені у вас розчаруватися.

8) Також є питання і до «Свободи». Хоча я також сподіваюся, що вони пам’ятають, як «УКРОП» ставиться до ідеї встановлення пам’ятника Бандері, звернення міської ради щодо резолюції польського сейму або ще багатьох інших принципових для націоналістів рішень. Ви ж послідовна ідеологічна сила, єдина сила, яка захищає українців. Тому я не хочу чути від виправдань, які написав у пункті №3.

9) Ну і Радикальна партія. Член фракції Сергій Була влітку 2016 року балотувався на окрузі №23 проти «УКРОП» і мені особисто писав про те, як погано, що ця політична сила зловживає «гречкою». Тому будьте послідовним і колег Костянтина Петрочука та Аркадія Соломатіна загітуйте.

10) Впевненим можна бути тільки у позиції «Самопомочі», що підтримає Юлію Вусенко на посаді секретаря та в.о. міського голови до виборів, а також «УКРОП», яких це не надто влаштовує.

11) Я дуже сподіваюся, що публічне висвітлення, мораль і здоровий глузд переконають депутатів Луцької міської ради не влаштовувати політичний шабаш в раді до виборів міського голови. І тоді цей план «перевороту» залишиться лише «фантазією». Тоді ви зможете сміливо записати мене в любителі конспірології. Якщо ж ні, я особисто перестану поважати деяких депутатів, адже вони вчинять як, «комсомольці» (за що любили критикувати Романюка), тобто подумають одне, скажуть друге, а зроблять третє.