Відкрита «ПОДЯКА» директора музею-скансен депутатам Волинської облради
В цьому році минає 40 років моєї музеєзнавчої роботи. З них – 38 років я віддав Рокинівському Музею історії сільського господарства Волині-скансен. З чистого паперу, з нуля, я створив повноцінних два музея: стаціонарну експозицію, що розміщується у семи залах будинку культури площею понад 500 кв.м. і експозицію просто неба – «Козацький зимівник» на території парку «Байрак».
Мені вдалося перевести і реставрувати понад десять дерев’яних архітектурних споруд, включаючи вітряний млин, церкву і кузню з ковальським міхом, хати і клуні, льох і стодолу. А щоб музейні об’єкти не були пусткою, придбав свійських тварин – коні і кози, гуси і кури, собаки й коти. Все це гикає, бекає, кукурікає, іржить та створює живу дійсність козацького хутора – зимівника поруч з рокинівським ставом. І це все без жодної копійки державних грошей.
Музей став об’єктом міжнародного туристичного маршруту. До нього, як до духовного центру горнеться вся Волинь, діти й дорослі. З будинку культури провів підземну електромережу, водогін, облаштував рекреаційні місця, спортивні і дитячі майданчики. Науковці музею організовують і проводять етнографічні обрядодійства, майстер-класи традиційних ремесел, козацьких бойових мистецтв тощо. Це один з найбільших і найпривабливіших музеїв краю. За всіма показниками, ми впевнено займаємо передові позиції.
Та іншу думку мають народні обранці Волинської облради. Минулого року вони розпочали над Музеєм-скансеном своєрідний «експеримент», знявши з музею фінансову дотацію на пів-року. А нині, на своїй черговій сесії 2-го лютого 2017року, прийняли історичне рішення: зняти фінансову дотацію з Музею 370 тисяч грн. і залишити лише дотацію на два місяці. Тобто, дали фінансову підтримку для того, мабудь, щоб встигнути розрахувати працівників. Тоді, коли у наших сусідів у Любліні в Польщі, де трохи більший музей-скансен, повноціно працюють 78 працівників із середньою зарплатою у 500 у.о.
Таку, виявляється, оцінку дали очільники обласної ради ветерану війни і праці, засновнику і автору експозиції музею, лауреату Республіканської премії імені Героя України Михайла Сікорського, письменнику і публіцисту, активісту Майдану. Ніколи не думав і навіть не снилося у поганому сні, що представники самої демократичної влади Волині розпочнуть процедуру по знищенню науково-культурного закладу краю, якому я віддав найкращі свої молоді літа.
Те, що не змогли здійснити комуністи, «бандюковичі» тепер успішно проводять вільні демократи. Вільні від Законів України «Про музеї і музейну справу», «Про охорону культурної спадщини», «Про культуру», забувши навіть про свої передвиборні програми і гасла. «Дякую» вам особисто.
Дякую вам від імені всіх працівників музеїв Волині, які зверталися до вас з колективним листом, щоб припинити затягувати фінансовий зашморг музею-скансену. Але ви не дочитались, не дослухались «голосу волаючого у пустелі».
Такі «мудрі» дії вам повернуться із сторицею. Тоді і ми побачимо, яку вам дадуть люди оцінку на виборах до місцевих рад…
Олександр Середюк,
Директор і засновник музею, автор експозиції, доктор філософії, письменник і публіцист, лауреат Республіканської премії імені Героя України Михайла Сікорського
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 12
Ще нам, браття-українці, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці...
Це Вам браття не у Польщі. Виживайте, виживайте як всі українці. Може "Захід" допоможе вам іще не вмерти??
Про таких як ти ще в 1848р. писав Тарас:
Не так тії вороги,
Як добрії люди —
І окрадуть жалкуючи,
Плачучи осудять,
І попросять тебе в хату.
І будуть вітати,
І питать тебе про тебе,
Щоб потім сміятись,
Щоб з тебе сміятись,
Щоб тебе добити…
Без ворогів можна в світі
Як-небудь прожити.
А ці добрі люде
Найдуть тебе всюди,
І на тім світі, добряги,
Тебе не забудуть.
А Середюку нагадаю, щоб не переживав від таких напасників, бо як сказала Маргарит Тетчер, що якщо у вас не має ворогів, то вважайте, що фортуна від вас відвернулася.