Бюджет-2017: не все так плачевно

Питання, яким є державний бюджет 2017 року, неоднозначне. Не можна сказати, шо він є геть поганим чи геть добрим. Тим більше, що, на жаль, цьогоріч бюджет прийняли хоч і трохи раніше Нового року, але знову вночі. А під ранок, кажуть, що добре лише дітей зачинати та рибу ловити. Будь-які документи, крім висновків комітету до другого читання, на сайті Ради поки що відсутні, тому можемо судити лише з того, що бачили по телевізору з прямої трансляції пленарного засідання та проекту Закону про Державний бюджету до другого читання.

Але вже можна стверджувати, що післямайданівська влада вкотре користується незаконними методами «ригів», адже процедура прийняття бюджету була порушена, між першим та другим читаннями внесено ряд кардинальних змін, таких як підвищення зарплат до 3200 гривень, невідомо за рахунок якого джерела, вже при прийнятті документа за основу окремі правки приймались з голосу, тому яким цей важливий для країни документ буде ми взнаємо лише після офіційного опублікування всіх додатків до нього. Саме там заховані ті корупційні правки, за які ратували одіозні вже Кононенко, Березенко і Хомутинник, а співучасниками стали всі депутати які проголосували за бюджет.

Позитивним в бюджеті є те, що чимало коштів виділяється на підтримку аграріїв, що для Волині є дуже важливим, зокрема малого і середнього підприємництва. Правда 1,08 млрд грн зі спецфонду держбюджету на ці цілі передбачено за рахунок збільшення його надходжень від конфіскації коштів і майна корупціонерів, тому є питання чи надійдуть вони по факту. Добре, що в бюджеті приділено увагу видаткам на забезпечення оборони країни, підвищення заробітної плати вчителям на 50%, на 30% лікарів, виділяються кошти для забезпеченняи безкоштовними ліками хронічних хворих.

До запланованого бюджету Укравтодору у 14,2 мільярди гривень народними депутатами проголосовано ще додаткових 15 мільярдів, крім того митний експеримент зі скерування 50% від перевищення надходжень від митниці на автошляхи поширено на всю Україну, отже буде чим ремонтувати дороги.

Не радує також, що держбюджет-2017, розрахований на прогнозі зростання ВВП на 3%, а і інфляція (грудень до грудня) 8,1%.

Ганебним є те, що з державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) забрали 3 млрд.грн. і віддали їх на субвенцію соціально-економічного розвитку. Таким чином уряд продовжив традиції «азаровоянуковичів» і розплатився з мажоритарниками за підтримку бюджету.

В чому ж різниця між ДФРР і субвенцією соцеконому? Проекти ДФРР пропонуються громадами, проходять конкурсний відбір на рівні області і спрямовуються в Мінрегіон для експертної оцінки та прийняття рішення про фінансування, 30% членів комісій представники громадскості!!!

Напрямки ж використання субвенції на соцеконом визначають практично одноособово нардепи і розпоряжаються ними як їм заманеться. Для прикладу цьогоріч нардеп з Луцька Ігор Лапін, прислухався до потреб громади і використав 15 мільйонів гривень бюджетних коштів на добудову 27 школи та розчистки річки Сапалаївка. Честь і хвала йому за це. Позиція іншого депутата від Волині мене особисто дивує, тому що він аналогічну суму витратив на будівництво спортмайданчиків, латання дахів сільських клубів та купівлю меблів у дитячі садки.

Я не кажу, що цього не потрібно робити, але ж це є вирішенням поточних містечкових проблем, на що достатньо коштів у місцевих бюджетах, а наші обранці у Верховній Раді повинні лобіювати перш за все інвестиційні проекти для краю, добудову того ж самого перинатального центру, будівництво шкіл в Любохинах і Осівцях, спрямовувати кошти на створення нових робочих місць.

Обурює й те, що в держбюджеті 2017 року не знайшлося ресурсу для забезпечення пільг, серед яких проїзд на транспорті, які перекладено на місця. Тут бачення однозначне, якщо держава встановила пільги, то вона має їх забезпечувати і крапка!!! Взагалі уже перезрілою є необхідність перегляду пільг та їх монетаризація, але нинішній уряд та Верховна Рада в переважній більшості є популістами і не бажають вирішувати самостійно ці проблеми, а а їх думки, при згадці про пільги, літають на виборчих дільницях наступних виборів!!! Вони проблему створили, а ти місцева владо викручуйся як можеш...

Як ніж у спину ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ є рішення про ухвалення Верховною Радою України в другому читанні законопроекту про зміни до Податкового кодексу №5132, норми якого скасовують збір акцизу з роздрібної реалізації нафтопродуктів і зростання базової ставки акцизів. Це саме той так званий податок з заправок, який для об’єднаних територіальних громад, міст став тією надією, що нарешті в Україні все буде добре, адже за цих два роки люди реально побачили зміни навколо себе: дороги, тротуари, впорядковані і відремонтовані прибудинкові території, а саме головне те, що громади отримали нарешті свої гроші у свої бюджети!!!

У 2016 році надходження із акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім нафтопродуктів сюди також входять горілчані та тютюнові вироби) складали наприклад до бюджету Рівненської сільської ради Любомльського району - 20 мільйонів гривень, бюджету міста Луцька – 70,8 мільйонів гривень, бюджету міста Ковеля – 45,7 млн.гривень.

Це був суттєвий ресурс для ремонту місцевих доріг та розвитку інфраструктури, а тепер держава, як ту цукерочку, що дала громадам потримати, тепер так підло і ганебно забирає, адже тепер роздрібний акциз перенесено до основної ставки податку і буде адмініструватись та розподілятись з центру. Наскільки прозорим і справедливим це буде покаже час.

Щодо фінансування профтехучилищ з обласного бюджету, так це значне навантаження, адже лише додаткова потреба в коштах на оплату комунальних послуг та енергоносіїв по закладах професійно – технічної освіти Волині у 2017 році становить 7,3 мільйонів гривень. І ці кошти необхідно буде знайти. Але не відстояли фінансування ПТУ та утримання техперсоналу шкіл і комунальних послуг по освітніх і медичних закладах також і наші волинські обранці до Верховної Ради, які на словах ратували, щоб ці видатки лишались в держбюджеті, але за Закон про бюджет проголосували…

Що ж, доведеться зменшити апетити на місцях і задуматись над тим, щоб ефективніше використовувати той ресурс, що є, адже якщо дивитись правді в очі, то цього року на забаганки місцевих депутатів, без яких можна було б і обійтись спрямовано чимало коштів з обласного та райониих і міських бюджетів. Легше всього депутату було прокричати на трибуні, що не дамо закрити сільську школу з 7 учнів чи лікарню де 3 пацієнти, і все такий депутат хороший, а держава нехай думає де знайти кошти.

Тепер же: хочете тримати малокомплектну школу, будь-ласка, держава дає гроші на зарплату вчителям, а Ви будьте добрі утримуйте, якщо маєте змогу. Це і є децентралізація на ділі і об’єднані громади уже відчули , що таке влада, а що таке і відповідальність за прийняті рішення.

Підсумовуючи, хочу сказати, що не все так плачевно, як здається на перший погляд. Можливо, буде нормально і з цим бюджетом, що є, головне правильно ним розпорядитись.