10 миттєвостей листопада

Жити у поліській глибинці - це коли ти хоч піти послухати, що говоритиме Крихітка про культурну журналістику і мусиш для цього провести цілу ніч у плацкартному вагоні.

Така радість: мені в тролейбусі першою всміхнулася жінка - це диво, бо зазвичай я усміхаюся першою людям, які сподобаються)

Жінка років 40 посадила собі в бусі двох великих плюшевих ведмедів на сидіння, ніби пасажирів. від снігу відчуття наче ти всередині казки.
Якщо довго не лайкати людину, то зрештою можна її забути.

Після усіх цих чізкейків і какао з маршмеллоу ніщо не смакує так, як шмат сала вдома)

– Мамо, мене запросили бути спікером!
– Спікером Верховної Ради?
Ніхто не вірить у мене так, як мама))

У будь-якій незрозумілій ситуації качай прес і читай Лесю Українку.

Снилося, що Гілларі Клінтон призначила мене довіреною особою у Луцьку, і я зробила трансляцію її виступів уздовж усієї вулиці Рівненської.

Лінь досягає апогею коли думаєш не про те, як би зварити суп, а де його замовити.

Кумедно, коли люди роблять компліменти й дивуються, що ти з ними погоджуєшся, а не віднікуєшся, мовляв, що ви, це зовсім неправда.