Як успішно «мочити» неугодних Палиці: інструкція від «Волинських Новин»

В умовах українського медіа-ринку, де більшість ЗМІ не самоокупні, їх використання як ресурсу для просування інтересів власника ЗМІ чи наближених до нього осіб, на жаль, стає звичайним явищем. Саме тому чимало телеканалів, газет, інтернет-видань стають полем для постійної боротьби між бажанням журналістів писати правду і бажанням власника бачити на ресурсі, ним фінансованому, те, “що треба”.

А ще присутні інтереси рекламодавців: якщо певне підприємство чи політик розміщують рекламу у виданні, вони часто купують собі “індульгенцію” на критику. Бо ж “незручно” критикувати тих, кого хвалимо за гроші.

Проте це загальні речі, а цей блог про конкретне.

Якщо поглянути на ринок інтернет-видань та інформаційних агентств Волині, тут здебільшого представлені видання, які живуть саме за такими комерційно-політичними законами. Виняток: лише видання “Громадське.Волинь”, яке існує на гранти та пожертви. Всі інші – комерційні видання мають ті чи інші обмеження на те, що можна писати, а що ні. В тому числі і видання, у якому працюю я.

Чи погано це? З точки зору розвитку країни, громадянського суспільства та позитивних змін свідомості людей – погано. Але якщо довіряти сухій статистиці, трафіку, на Волині лідирують не ті видання, які є еталоном журналістських стандартів, пишуть матеріали відповідально, чесно та неупереджено.

Насправді масова аудиторія цінує оперативність, гостроту заголовків, гарні картинки, сильні емоції. Науково це описують як “5С” – Сенсації, Страх, Смерть, Секс, Сміх.

Саме тому таблоїди і “жовта” преса традиційно переважають ділові тижневики та аналітичні видання.

І саме тому інформаційне агентство “Волинські Новини” наразі лідирує у списку інтернет-ЗМІ області. Хоча насправді у цьому немає нічого поганого. Молодці. “Вони просто працюють краще, а твоє видання відстає, от ти, Антон, і бісишся!” – скажете ви.

Та мене насправді турбує не це. Я знайду, де почитати якісну інформацію. Мене хвилює той факт, що “Волинські Новини” впродовж останніх років системно займаються медіакілерством щодо людей, які посміли виступити проти системної політики Ігоря Палиці щодо “приватизації” Волині.

Спочатку депутати від “УКРОПу” чи підставні особи пишуть щодо вас різні паскудні запити, потім цю тему підхоплюють “Волинські Новини” і знищують Вашу репутацію. Ну а якщо ви і досі виступаєте проти Палиці, в крайніх випадках невідомі особи, під якими ви можете підозрювати членів “Варти порядку”, намагаються на Вас тиснути. Добре, що ця група поки не має тотальної переваги на Волині, тому не всі їх атаки на опонентів були успішними.

Перейдемо до конкретних прикладів:

У січні 2014 року на проміжних виборів до Луцької міськради ради в одномандатному мажоритарному окрузі №5 (вулиця Львівська) основними конкурентами стали представник ВО “Свобода”, узгоджений кандидат від євромайданівських сил Микола Федік і представниця фонду Ігоря Палиці “Новий Луцьк” Ірина Констанкевич.

Від імені “Свободи” опоненти тоді поширювали фейкові листівки про те, що партія використала гроші, зібрані на луцькому Євромайдані, на агіткампанію Федіка. Також фонд “Новий Луцьк” активно займався передвиборчою “благодійністю” і окрузі і в день виборів підвозив виборців на дільниці. При цьому всі спроби “свободівців” викрити ці зловживання “Волинських Новин” називали “провокаціями”, вперто ігноруючи всі альтернативі думки, крім позиції штабу Констанкевич.



У жовтні 2014-го року висуванець “Народного фронту” Ігор Лапін переміг на парламентських виборах у мажоритарному окрузі №22 в Луцьку. Другу позицію зайняла Ірина Констанкевич із відставанням у 28 голосів.

Ще під час виборчої кампанії “Волинські Новини”, окрім власне Констанкевич, активно просували кандидатуру Ігоря Рицка – теж бійця АТО і технічного кандидата, який мав на меті забрати голоси у Лапіна.

Проте з того часу Лапін отримав мораторій на позитивні публікації на “Волинських Новинах”. А кожне його недопрацювання чи порушення, реальне чи вигадане, ставало об’єктом гнівних і необ’єктивних публікацій.

Одна із найгарячіших тем – інцидент 8 червня 2016 року, коли Ігор Лапін стріляв у осіб, які намагалися викрасти його речі. Депутат наполягає, що він стріляв у відповідь, а його опоненти наполягають, що ніяких пострілів із боку крадіїв не було. Проте у матеріалах ВН навіть не намагаються пояснити позицію Лапіна, більше того, перекручують його цитати і виносять у заголовки, аби надати діям нардепа максимально негативного контексту.



Під час місцевих виборів восени 2015-го головним опонентом кандидата від команди Палиці на посаду міського голови Луцька став Олександр Товстенюк. Його головним опонентом – нинішній міський голова, представник “Солідарності” та наближений до групи “Континіум” Микола Романюк.

Останній теж отримав свою порцію критики. Прізвище Романюка намагалися штучно прив’язати до всіх проблем міста: від тепла та доріг – до вигаданих погроз освітянам. Жодна із фейкових публікацій на цю тему так і не була спростована.



5 березня 2016 року помічник нардепа Ігоря Лапіна, член атестаційної комісії, що проводила переатестацію поліцейських у Луцьку, Віктор Вальчук, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння стріляв у повітря, щоб відлякати молодиків, які, на його думку, могли напасти на активіста. Підстави так думати були, бо люди, які могли бути причетні до “Варти порядку”, до цього напали на Богдана Климчука і Сергія Чурікова.

Треба визнати, що, зважаючи на вплив алкоголю, Вальчук справді міг неадекватно оцінити ситуацію. Проте матеріали справи і закриття кримінального провадження щодо нього свідчать про те, що він не стріляв у людей.

Натомість у серії публікацій “Волинських Новин” йдеться про стрілянину саме у людей, відсутні пояснення самого Вальчука і продовжується системна дискредитація його персони. До того ж видання не вказує, що йдеться про пневматичний пістолет. Можливо, це відбувається, щоб підсилити ефекти від вигаданого образу Вальчука як “неадекватного психа-алкоголіка”.



Влітку 2016 року у мажоритарному окрузі №23 на Волині тривала виборча кампанія, аби визначити, хто представлятиме його у парламенті замість Ігоря Єремеєва. Основними опонентами стали кандидатка від “УКРОПу” Ірина Констанкевич та кандидатка від “Батьківщини” Людимила Кирда.

Якщо раніше ставлення до Кирди у виданні було загалом нейтральним, виборча кампанія внесла свої корективи. Видання почало системно критикувати Кирду, при цьому не публікуючи її відповіді на такі звинувачення. Йдеться про газову заправку, що нібито належить Кирді та раптом викликала “бурхливе незадоволення” за 3 дні до виборів.

Також видання активно розтиражувало заяви депутата облдари Володимира Кучера, лояльного до Ігоря Палиці, що займався системною дискредитацією Кирди із використанням неправдивої інформації.



Під час крайньої сесії облради голова ради Ігор Палиця озвучив звинувачення щодо незаконного продажу 50-градусного бальзаму у санаторії “Пролісок”, який очолює депутат облради від “Батьківщини” Валентина Касарда.

Його “праведний гнів” також підтримали залежні від Палиці учасники АТО і, звісно, “Волинські Новини”. Справ у тому, що нині у обласному осередку “Батьківщини” фактично розкол. Більшість депутатів фракції, які підтримали Ігоря Палицю, були виключені із партії, проте наполягають, що подали апеляцію. Натомість Валентина Касарда, Людмила Кирда та Сергій Слабенко не підтримали голову облради, тому і стали жертвами системного медіакілерства.

При цьому значно вагоміші порушення у санаторії “Лісова пісня”, який очолює представник “УКРОПу” Віктор Карпук, свідомо замовчувалися.

Більше про це читайте у матеріалі журналістки “Громадського.Волинь” Оксани Петрук.



***
Тут згадані представники “Свободи”, “Солідарності”, “Батьківщини” та “Народного фронту” – політики, які часто не симпатизують один одному. Проте всіх їх об’єднує одне – вони свого часу наважилися опонувати курсу Ігоря Палиці.

Якщо ви матимете час та бажання, можете знайти іще випадки упередженого ставлення “Волинських Новин” до опонентів Палиці. А одного дня і Ви можете стати “героєм” цих публікацій, якщо займатиметесь політикою і громадською діяльністю та не погодитеся із діяльністю команди цього олігарха.