Ігор Палиця та українська мова: ні слова правди

Читаючи окремі заяви політиків щодо української мови, створюється враження, що нас оточують самі брехуни.

Ось нещодавно в мережі Facebook Вахтанг Кіпіані викрив у брехні одного з авторів мовного закону – Вадима Колесніченка, який з трибуни Верховної Ради заявив, що його батько «згорів у танку» в Білорусії під час війни, хоча сам нардеп народився лише 1958 року…

Або заяви Володимира Литвина про те, що він складає повноваження Голови Верховної Ради і «не підпише мовний закон ні за яких обставин». Але ж підписав. І головою українського парламенту залишився. І цілком «випадково» до списку Партії регіонів потрапили такі депутати-литвинівці, як Олег Зарубінський, Ігор Шаров та наша землячка Катерина Ващук. Потрапив до списку регіоналів під № 106 навіть керівник штабу Литвина по мажоритарному округу Юрій Благодир. Очевидно, що від початку, коли вся фракція Народної партії проголосувала за закон Ківалова-Колесніченка, ми мали справу з виставою Володимира Михайловича. І фінал цього дійства був визначений заздалегідь.

Луцький аспект мовного закону

Але куди ближчою для лучан є мовна історія іншої людини – потенційного кандидата від Луцького мажоритарного округу Ігоря Палиці. Залишається фактом, що 3 липня під час другого читання картка цього нардепа проголосувала «за» закон «Про засади державної мовної політики», який фактично надає величезні преференції російській мові. Хоча за місяць перед тим прес-служба народного депутата поширила волинськими ЗМІ заяву про те, що він не голосуватиме за мовний законопроект.

«Моя позиція однозначна. Як патріот своєї країни і незалежний депутат, за такий закон про мовну політику, який розглядають у Верховній Раді, я голосувати не буду», – цитувала слова Ігоря Палиці його прес-служба.

І ось 3 липня Ігор Палиця, всупереч усім його попереднім заявам, проголосував за мовний закон Ківалова-Колесніченка. Безперечно, це стало шоком не лише для лучан, які повірили в його «патріотизм», а й для штабістів Ігоря Петровича. Відразу ж почалася антикризова кампанія з відбілювання потенційного кандидата, яка триває і досі.

Так, у коментарі агентству УНІАН Ігор Палиця заявив, що результати голосування сфальсифікували, адже в той час він був за кордоном.

«Зараз я перебуваю за кордоном у справах, пов’язаних із навчанням мого сина, і фізично не міг проголосувати «за» ухвалення цього закону», – повідомив Ігор Палиця. За словами депутата, його картка була на зберіганні в секретаріаті фракції блоку «Наша Україна-Народна Самооборона», куди він її здав на час своєї відсутності. Палиця вже сповістив про ситуацію Апарат Верховної Ради України і вимагає відповідного розслідування», – йшлося в повідомленні УНІАН.

Наступного дня Палиця, як це нещодавно зробив і Литвин, подав у Верховну Раду законопроект, який мав би захистити українську мову. Називається він «Про обов’язкове володіння і використання державної мови». Очевидно, що цей законопроект є лише елементом антикризового піару, і невідомо, чи був би він поданий, якби карта Ігоря Палиці не голосувала за закон Ка-Ка.

Також по місцевій пресі пройшлася лавина проплачених прес-службою Палиці матеріалів, суть яких зводиться до того, що Ігор Петрович «білий і пухнастий», а його голосування за мовний законопроект – прикра випадковість. Зокрема, 12 липня місцева преса опублікувала статтю автора Олега Чорновуса, де зазначалося таке:

«Виявилося, що Ігор Палиця в той момент, коли законопроект хитро і підступно виставили на голосування, перебував за кордоном. І те, що його карткою, як і карткою віце-спікера Миколи Томенка, хтось скористався і проголосував «за», для нього стало прикрим сюрпризом. Відразу того ж дня Ігор Палиця подав в Апарат Верховної Ради заяву про те, що він не брав участі в голосуванні й обурений, що його карткою скористалися без його відома. Народний депутат також звернувся до Генпрокурора та міністра внутрішніх справ за фактами фальсифікації процедури голосування та порушення його прав, підкресливши, що всі, хто сфальсифікував результати голосування, повинні постати перед судом. Уже ввечері Ігор Петрович зателефонував у телекомпанію «Аверс» і дав із цього приводу коментар, який помістили в новинах. Палиця, зокрема, сказав:

«Я написав офіційну заяву на відпустку і перебуваю за кордоном. Проте сьогодні проголосувала моя картка, яка в принципі не могла голосувати, бо знаходиться у секретаріаті фракції «Наша Україна». Це для мене велика новина. Я був здивований, як можуть бути такі фальсифікації у таких важливих питаннях. Тому попросив свого помічника, щоб він звернувся до Голови Верховної Ради Володимира Литвина, який у той момент не був у залі, а був у президента, щоб він розібрався, яким чином голосують картки депутатів, котрі офіційно перебувають за кордоном. Якщо ось так приймають важливі законопроекти, то як далі ми маємо розвиватися?

Хочу ще раз звернутися до всіх: ми не маємо права приймати такі законопроекти, і повинні звернутися до президента не підписувати такі закони. Тому що Україна повинна мати єдину державну українську мову. Таке моє особисте відношення до цього законопроекту. А за те, що відбулося, повинні постати перед судом ті, хто цю фальсифікацію зробив».

Ми вирішили перевірити, чи правдиві заяви Ігоря Палиці та його прес-служби. І з’ясувалося: Палиця брехав своїм потенційним виборцям, як це роблять чимало причетних до мовного закону депутатів…

Палиця НЕ писав заяви про відкликання свого голосу

Ми звернулися в Апарат Верховної Ради з проханням зазначити, чи подавав Ігор Палиця особисто заяву про відкликання свого голосу. Як виявилося, на 13 липня таку заяву подано не було. Попри публічні повідомлення, в Апарат Верховної Ради насправді звернувся не сам депутат, а його помічник-консультант Віктор Полубінський. У заяві він зазначив, що Палиця не голосував за мовний законопроект, адже перебував за межами України, і просить анулювати його голос «за» у голосуванні. А щойно Ігор Петрович повернеться в Україну, то надасть усі підтверджувальні документи.

Хід доволі сумнівний із юридичного погляду. Адже Положення про помічника-консультанта народного депутата України не надає помічникові нардепа права підписувати замість нього заяви. Надто коли йдеться про голосування.

Інший цікавий факт. На сайті Верховної Ради 3 липня о 17:13 з’являється повідомлення: «Народний депутат України Ігор Палиця не брав участі у голосуванні за проект Закону України «Про засади державної мовної політики» у звʼязку з його перебуванням за кордоном. На цьому наголошується у відповідній заяві депутата, переданій до Апарату Верховної Ради України». Натомість саму заяву пана Полубінського зареєстровано в Апараті Верховної Ради дещо пізніше, о 17:15. Тобто цей документ зареєстровано якщо не «заднім числом», то «заднім часом».

Очевидно, що Палиця на 13 липня особисто заяву не подавав. Або й не збирався подавати.




До речі, Віктор Полубінський – це той самий помічник, який свого часу заявляв, що Палиця не міг полювати з автоматом із гелікоптера, адже перебуває за кордоном.

Палиця НЕ був у відрядженні

Також ми звернулися до Апарату Верховної Ради з проханням повідомити, чи було розпорядження про відрядження чи відпустку Ігоря Палиці на день голосування та чи нараховувалася йому тоді заробітна плата.

Відповідь чітко спростувала публічні заяви. Керівник управління кадрів парламенту Віталій Максим’як (між іншим, волинян) повідомив:

«Розпорядження Голови та Першого заступника Голови Верховної Ради України про відрядження або відпустку народних депутатів України Ващук К.Т. та Палиці І.П. у період з 03 по 04 липня 2012 року не видавались».

Тобто ці депутати фактично прогулювали пленарний день, коли розглядався мовний законопроект, нехтуючи Регламентом Верховної Ради. Але для Ігоря Палиці це не новинка. За даними руху «Чесно», у 2011 році він побував лише на 23% пленарних засідань Ради.

Проте чи нарахували волинським нардепам за прогуляні дні зарплату, дізнатися не вдалося. В Апараті Верховної Ради відмовилися надати таку інформацію всупереч ч. 5 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», де чітко вказано, що не може бути обмежений доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, зокрема прізвищ, імен, по батькові осіб, які ці кошти отримували.

А втім, виборці досі не дізналися й того, у якій країні навчається син Ігоря Палиці, справи якого він так залагоджував у день голосування за мовний закон.



Нагадаємо ще раз, що 3 липня в ефірі ТРК «Аверс» Ігор Палиця заявив: «Я написав офіційну заяву на відпустку і перебуваю за кордоном. Проте сьогодні проголосувала моя картка, яка в принципі не могла голосувати, бо знаходиться у секретаріаті фракції «Наша Україна».

Палиця ніколи НЕ здавав свою картку на зберігання в секретаріат фракції

Ми також просили прокоментувати завідувача секретаріату фракції НУНС Павла Пинзеника заяву народного депутата Ігоря Палиці про голосування його карткою за мовний законопроект, яка нібито була на зберіганні в секретаріаті. За його словами, цей нардеп ніколи не здавав свою картку на зберігання в секретаріат фракції.

«Деякі народні депутати інколи здають в секретаріат фракції свої картки на зберігання, які їм потім видають перед пленарним засіданням. Але що стосується Ігоря Палиці, то він ніколи не передавав свою картку до секретаріату на зберігання. Ні в цьому випадку, ні ніколи раніше. Очевидно, пан Ігор помиляється», – заявив Павло Пинзеник.

Тим часом суспільство досі не дізналося, у кого насправді була картка нардепа Палиці й де вона зараз. А це питання, погодьтеся, вкрай важливе.

Палиця НЕ звертався в МВС з приводу голосування

А ще ми звернулися із запитом до Генеральної прокуратури та Міністерства внутрішніх справ, чи подавав він у ці структури заяви про незаконне використання його картки під час голосування за мовний законопроект.

У Генпрокуратурі нам відмовилися надати таку інформацію. А ось в управлінні документального забезпечення МВС України 18 липня повідомили, що «за обліками Управління документального забезпечення МВС зазначене звернення не значиться».



***

Висновки, наскільки щирим є уболівання Ігоря Палиці за українську мову, нехай кожен зробить сам. Але насамкінець хотілося б нагадати, що народний депутат повинен нести цілковиту відповідальність за особисте голосування в парламенті, як це записано в Конституції. Як показав «Чеснометр», Палиця грішив цим неодноразово. Але йому бракує мужності зізнатися навіть самому собі: віддав картку – неси відповідальність. Зокрема й політичну.

Андрій КАЛАХАН, Андрій ЛУЧИК