«Віват, Тамара Гвердцителі!»

7 лютого в рамках концертного турне по Україні до Луцька завітала славетна грузинська співачка Тамара Гвердцителі.

Концерти вже відбулись у Рівному,Білій Церкві, Чернівцях, Вінниці, Івано-Франківську. В Чернігові, наприклад, співачка взагалі дала два концерти в один день.

Винятком був лише Тернопіль: там на концерт зібралось трохи більше половини залу глядачів, та ще й через негоду артисти запізнились на виступ.

У Луцьку все відбулось якнайкраще – до міста співачка прибула ще з ранку, і, готуючись до виступу, встигла провести в театрі півторагодинну репетицію. Гвердцителі супроводжує постійний склад професійних музикантів, середній вік яких «за 50», усі виключно – грузини, під час репетиції, за кулісами між собою спілкуються переважно грузинською.

Концерт розпочала відома «Арго» - пісня на музику грузинського композитора Олександра Басілая. На сцені з’явилась Тамара Гвердцителі – не можна не відзначити, що на свої п'ятдесят вона виглядає досить молодо, та, навіть, витончено в порівнянні з тим, якою ми звикли бачити її на телеекрані.

Після слів вітання та подяки, які співачка промовляла в основному українською, прозвучали ще дві пісні грузинських авторів. Їх Тамара Гвердцителі виконала грузинською, як і наступну – славетну «Тбілісо». Цю пісню наші глядачі впізнали з перших акордів, підтримуючи співачку оплесками.

Наступний номер – пісня Ю. Рибчинського та І. Поклада «Скрипка грає». І знову – оплески з перших звуків улюбленої пісні, що у виконанні Гвердцителі прозвучала надзвичайно проникливо, чистою українською мовою.

Далі – приємна несподіванка – пісню «Чарівна скрипка» («Сіла птаха») співачка виконала без музикантів, акомпануючи собі на фортепіано.

Наступний номер примусив багатьох в залі дістати хустки, аби витерти сльозу – звучала пісня «Мамины глаза». Свого часу вона була створена композитором і поетом Сімоном Осіашвілі у співпраці з автором музики Євгеном Кобилянським спеціально для Тамари Гвердцителі.

Коли стихли оплески, Гвердцителі представила учасників свого ансамблю – барабани, перкусія, клавішні, фортепіано, бас-гітара – і пішла за куліси, а музики виконали своєрідний «музичний антракт», сповнений віртуозних імпровізацій в стилі «джаз-рок», з додаванням характерних грузинських ритмів.

Гвердцителі знову на сцені, у вишуканій чорній з блискітками сукні, і чорною хутряною накидкою на плечі.

Концерт продовжили французькі пісні. «Буду ждать тебя» - пісня на музику Мішеля Леграна до фільму «Шербурзькі парасольки» є основою цілого шоу, створеного Гвердцителі з Леграном. Його вона називає своїм творчім другом та натхненником. З музичним шоу, де співачці акомпанує сам відомий французький маестро, знайомі глядачі у Москві, Парижі, Нью-Йорку…

Наступні три пісні були посвятою Едіт Піаф. Франція, Париж є доленосними у музичній кар’єрі Гвердцителі, тому французькі пісні вона виконує з особливим піднесенням.

Пісні з репертуару Піаф Гвердцителі присвятила найкращим моментам життя у коханні. «Padam, padam, padam» - співаючи цю пісню, Гвердцителі, доповнюючи образ французької шансонетки, одягнула маленький чорний капелюшок та червоне боа.

Наступним гімном коханню і музиці прозвучала пісня «Вечная любовь» на музику Мішеля Леграна з кінофільму «Тегеран-43». Гвердцителі співала, переходячи від куплету до куплету з французької на російську.

…І ось вже минула година і двадцять хвилин. Гвердцителі виконує останню пісню – «Віват, король!», публіка вітає співачку та її музикантів стоячи.

З-за куліс оголошують: «квіти від голови облдержадміністрації», «квіти від голови обласної ради», «квіти від міського голови».

Уповноважені представники виносять на сцену кошики з квітами, засвідчуючи шанування таланту «першими особами».

«Під завісу», на прощання - знову виконується пісня «Арго».

Все ж не полишало відчуття, що концерту було замало – півтори години пролетіли на одному диханні. І вкотре жаль, що немає у місті концертного залу з більшою кількістю місць. Розрахований на 700 глядачів зал облмуздрамтеатру не міг вмістити усіх бажаючих – по залу стояло чимало приставних стільців, глядачі стояли в проходах.

…Одразу після закриття завіси Гвердцителі повертається до музикантів, і дякує їм за виступ. По обличчях артистів не помітно, що вони відпрацювали концерт – немає напруги чи втоми. Гвердцителі виглядає задоволеною, і у відповідь на запитання «як Вам концерт», дарує посмішку, і промовляє – «прекрасно!»