«Рейтинг №23», ти нас більше не дури

Минулого тижня мав кілька дзвінків від колег із інших організацій, які цікавилися ситуацією (хто робив?) та в кого у 23 виборчому окрузі найбільші шанси на перемогу відповідно до опитувань громадської думки. Кажу: даних не маю і не чув щоб хтось там працював ні від бригадирів всеукраїнських фірм, ні від колег із інших організацій і наша «служба соціологічної розвідки» мовчить… про заплановані екзит-поли. Отож, ні гу-гу. Лише маємо загальні стратегічні припущення про потенційного переможця, про що всі і так знають. Напевно одні дуже впевнені у тріумфі, а решта самі собі найрозумніші, тому експертів їм не треба.

Але от дочекалися рейтингу з інформаційних матеріалів кандидата Федора Веніславського. На перших фотографіях у Фейсбуці нечіткий малюнок не дав змоги побачити картину, ясно було лише хто себе хвалить. Але згодом у блоці новин Інтернету ситуація прояснилась. Отож, пройдемося по пунктах.

Перше. Навіщо було ставити у список Ігоря Палицю і наче проводити дослідження 27-29 червня, якщо остаточні списки кандидатів були відомі ще 21 числа? Вбити двох зайців: показатися вище голови облради на своєму агітлистку і принизити (замовчати) одного з головних претендентів про перемогу. Де об'єктивність (опонент ніби є, але його якби нема), якщо має місце звичайна політична маніпуляція? Ніхто не проводить серйозних досліджень, не вивчаючи електоральне поле конкурентів, а імовірний список претендентів доречний лише до остаточної реєстрації кандидатів. Робити роботу, щоб свідомо надурити кандидата-замовника або самих себе?

Друге. Заявлений метод «першого зустрічного» не належить до репрезентативних методів соціології. Навіщо починати, щоб як-небудь щось та знати?

Тепер невелика довідка з історії нерепрезентативної соціології. Опитування громадської думки у місцях найбільшого скупчення людей проводилися з 1824 року до середини 30-х років ХХ століття. Їх ще називали «солом’яними». Варто відзначити, що помилки при стихійній вибірці траплялися часто. Коли ж фірма соціолога Геллапа, опитавши всього 4000 американців дала точний прогноз про результати президентських виборів, а масове опитування двох мільйонів громадян (у 500 разів більший масив даних!) журналом “Літературний дайджест” (Literary Didgest) дало збій, то відтоді фактично стали більше уваги звертати на репрезентативні дослідження громадської думки.

Третє. За твердженням ОПОРИ, організація-виконавець (Українська лабораторія системного аналізу) - фантом. Ніхто не створює серйозну організацію заради пшику, а з нествореного можна напродукувати лише його… Раз так, «організації» та причетним пряма дорога сюди – база псевдосоціологів.

Підсумуємо юридичною забавкою. Хоча наведені вище факти не є підтвердженням вини кандидата в народні депутати у маніпулюванні громадською думкою, але вони дають вагомі підстави припустити та зробити оцінку про високу вірогідність вчинення таких дій.

В якості бонусу до теми пропоную кілька ляпів, які проскакували у місцевих ЗМІ впродовж року:
- опитали приблизно стільки (до кінця порахували хоч?);
- дані позначаються просто «Х» або після цифри йде «?» (у собі сумніваються?);
- люди чогось не дуже охоче йдуть на контакт (відкрили нарешті Америку. Можливо, просто треба краще підбирати та інструктувати інтерв’юерів?).

Зрозуміло, ці організації не займаються ні детальним статистичним, ні мережевим аналізом, а лише так само «продукують» загальні відсотки.

Тому щодо якості подібних розвідок хочеться лише повторити: «не дуріте самі себе, учітесь, читайте…». Можна розпочати уже зараз хоча б із курсу «Соціологія та соціальні дослідження» на платформі «Прометеуса».

Реальних результатів волевиявлення жителів 23 мажоритарного округу з виборів народного депутата України залишилося чекати недовго.