Луцьк може стати містом кохання

Закохані – це та каста людей, які втрачають лік часу, та знаходять місця для побачень та поцілунків.

В Україні ж одним із найвідоміших місць для закоханих є київський міст, який має багато назв: “Міст поцілунків”, “Малий міст Патона”, а також багато інших. Його ще у 1912 році побудував Євгеній Патонов.

Вважається, що традиція вішати замок на мості, а ключ від нього викидати на знак вічного нерозривного кохання, походить з Італії. Саме в Італії у Флоренції закохані юнаки і дівчата почали залишати маленькі замочки на перилах відомого мосту Ponte Vecchio, а ключі викидати у річку Арно. Однак, дехто вважає , що звичай вішати замки, як символ любові і почуттів виник після виходу у світ у 1922 році роману Федеріко Моччіа «Три метра над небом», у якому закохані вчиняли саме так.

У Луцьку таку традицію вже не перший рік намагається започаткувати місцева молодь.

Мостом кохання у нас спочатку був міст через річку Стир, що по вул. Ковельській. Також міст у парку ім. Лесі Українки, який минулого року відремонтували з ініціативи громадських активістів саме з метою стати символом закоханих, ще пішохідний міст через залізничні колії, і, нарешті, міст через річку Стир, що по вул. Шевченка.

Міст на вул. Шувченка відрізняється від своїх побратимів тим, що крім традиційних замків з написами типу «Свєта + Сірожа» під мостом білою фарбою зображують досить оригінальні зізнання у коханні.

Мости кохання є в більшості європейських столиць і багатьох містах України, але Луцьк на їхньому фоні відрізняється тим, що у нас не один, а, як мінімум, чотири мости кохання.

Звичайно, що зовнішній вигляд цих мостів залишає бажати кращого, але якщо міська влада приділить належну увагу для того щоб надати цим мостам належний вигляд, плюс правильна промо реклама то Луцьк отримає ще одну туристичну принаду