Живи
Живи! Допоки віра не згасає,
Вона для тебе найцінніший скарб.
Живи! Допоки на траві роса є.
Малюй життя, до рук узявши фарб.
Живи! Допоки світ цей ще існує,
Не бійся помилятись у житті.
Так як і ти, чекаю вже весну я
І вірю, що надії не пусті.
Живи! Комусь на зло, комусь – на радість,
Допоки серце б’ється – ти живи!
Люби моря і сонячну яскравість,
З ким був на «ти», не переходь на «ви».
Живи! Люби! Палай! Гори яскраво!
Цінуй не кожний день, а кожну мить.
Не забувай завжди іти направо,
Навіть тоді, коли душа болить.
Вона для тебе найцінніший скарб.
Живи! Допоки на траві роса є.
Малюй життя, до рук узявши фарб.
Живи! Допоки світ цей ще існує,
Не бійся помилятись у житті.
Так як і ти, чекаю вже весну я
І вірю, що надії не пусті.
Живи! Комусь на зло, комусь – на радість,
Допоки серце б’ється – ти живи!
Люби моря і сонячну яскравість,
З ким був на «ти», не переходь на «ви».
Живи! Люби! Палай! Гори яскраво!
Цінуй не кожний день, а кожну мить.
Не забувай завжди іти направо,
Навіть тоді, коли душа болить.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 6
Ну почему меня не лечит время,
Ведь столько дней прошло с той черной ночи,
Когда захлопнув дверь ушла ты в темень,
А рана заживать никак не хочет.
Зачем звонить, когда почти уснули
Воспоминанья о минувшей боли.
Мы календарь с тобой перевернули,
Так дай мне право жить своей судьбою.
Не сыпь мне соль на рану,
Не говори навзрыд,
Не сыпь мне соль на рану,
Она еще болит.
Не сыпь мне соль на рану,
Не говори навзрыд,
Не сыпь мне соль на рану,
Она еще болит.
Поетів кпинять за життя, але обожнюють після втрат.
Допоки в голові не маєш ладу
Допоки сумніваєшся – чи жити?
Живи! Щоб просто не смердіти