Люди серед псів, пси серед людей

Завдяки моїй минулій статті про вбивство лебедя в смт Мар’янівка, Чепіжак Д.М. все ж порушив кримінальну справу, а прокурор Чмихало І.В.– приєднав її до матеріалів кримінальної справи. Маленька перемога на зло всім любителям свавілля, корупції та браконьєрства.

Досить широкий резонанс в волинських ЗМІ був викликаний випадком, коли в. с. Шклинь Горохівського району собака пітбультер’єр пошматувала 9річного хлопчика Андрія Гомелева, відгризши йому вушко.

Трагедія сталася 13 вересня 2015 року, і вже за декілька днів була досить широко висвітлена в ЗМІ. Проте, на жаль, на цій трагедії, круги пекла, які була вимушена пройти сім’я Гомелевих не завершилися, і їм довелося пережити те, що не побажаєш навіть ворогу. Але не був висвітлений ряд подій одразу після трагедії та надалі.
Зокрема, одразу після події, син власника собаки, місцевого бізнесмена Шевчука Валерія Олександровича, щоб приховати злочин, посадив дитину в авто, та повіз в горохівську ЦРЛ. Але хтось догадався викликати швидку, та швидка з горохівської ЦРЛ виїхала назустріч. На жаль, був втрачений дорогоцінний час для приживлення вуха, бо під час такої травматизації, рахунок йде на хвилини.

Це вже 4й випадок нападу пітбуля, господарем якого є Шевчук, який постійно відв’язує собаку, коли знаходиться в стані алкогольного сп’яніння. Але цього разу, зі слів Шевчука, собака відірвав цеп, і вискочив на вулицю. Власник згідно закону, мав би тримати собаку такої породи в вольєрі, але так як сім’ю Шевчуків бідними назвати не можна, оскільки в неї власності до 10 магазинів в горохівському районі, та Валерій Шевчук є власником 4 бусів та 4 легковиків – вирішив що йому закони не писані, що все можна купити. Що й не дивно для Горохівщини)
Але повернімося до долі хлопчика. Коли швидка привезла його в Волинську обласну дитячу лікарню, одразу ж молодщиймедичний персонал державного закладу на приймальному відділенні, перебравши на себе функції начмеда, вразив пацієнтів своїм нахабством та цинізмом – медпрацівники озвучили матері хлопчика Світлані Гомелевій– «а ми вас будем приймати, а може й не будемо, бо ви з району, ми вам будем шити вушко - а може й не будемо, бо сьогодні неділя».

Таке відношення до пацієнтів тягне на кілька статей ККУ, зокрема –ст. 141 – порушення прав пацієнта, а саме на права на етичне та гуманне ставлення до себе та своєчасну, адекватну медико-санітарно допомогу, ст. 140 – неналежне виконання професійних обов’язків медичним працівником, ст. 137 – неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя здоров’я дітей.

Добре знервувавшись, батьки все-таки настояли на прийомі в лікарні, та наданні медичної допомоги, але й тут медичні працівники, всупереч чинному законодавству, порушуючи права пацієнтів, сказали що дитину перед операцією мають купати батьки, хоча це входить в обов’язки молодшого медперсоналу. Андрійко був весь залитий кров’ю, та заляпаний болотом, бо втікав від собаки. Але чому батько мав мити свого сина в державному закладі якщо в це входить в обов’язки санітарів?!
Дитина була привезена до лікарні об 11-00, а операцію почали робити аж о 12-45. Був втрачений дорогоцінний час через недолугість та цинізм медперсоналу.

Хлопчика прооперували, але вушко не прижилось. Андрійко залишився інвалідом назавжди. На сьогоднішній день зробили 3 операції, дитина катастрофічно втрачає слух. Яка ж мала бути реакція власників собаки? Замість того, що матеріально компенсувати та морально підтримати сім’ю, вони почали всіляко ухилятись, від своїх обов’язків. Громадська активістка Марищук, разом з мамою, вирішила піти на прийом, до начальника УМВС у Волинській області генерала Шпиги П.П. Він відразу відкрив кримінальне провадження, після чого активістка почала обдзвонювати телеканали, щоб привернути увагу громадськості.
Тим часом, вчителі с. Шклинь звернулися за депутатським запитом, до депутата обласної ради Карп’юка Романа (фракція Батьківщина). Як видно з посилання вище, на лікування було потрібно 50 тисяч, про що було заявлено під час другого пленарного засідання 36 сесії облради 17 вересня.

Проте, бідній багатодітній сім’ї, на лікування Андрійка було виділено лише 2000 гривень, тобто 1/25 від потрібної суми.