Ти ніколи не зникнеш з думок...
Ти ніколи не зникнеш з думок,
Час ці рани давно не лікує.
Я повісив на серце замок,
Ще не раз так зроблю на віку я.
Ці кімнати без тебе пусті,
Я назавжди у їхнім полоні.
Мої вірші, як завжди, прості,
Твої очі, як завжди, холодні.
Я для тебе забута деталь,
Ти для мене – картина да Вінчі.
Тебе теж бере смуток і жаль,
Але це не повториться двічі.
Вже четверту добу я без сну,
Все ходжу по розмитій дорозі.
Я чекав золотаву весну,
А діждався зими і морозів.
Час ці рани давно не лікує.
Я повісив на серце замок,
Ще не раз так зроблю на віку я.
Ці кімнати без тебе пусті,
Я назавжди у їхнім полоні.
Мої вірші, як завжди, прості,
Твої очі, як завжди, холодні.
Я для тебе забута деталь,
Ти для мене – картина да Вінчі.
Тебе теж бере смуток і жаль,
Але це не повториться двічі.
Вже четверту добу я без сну,
Все ходжу по розмитій дорозі.
Я чекав золотаву весну,
А діждався зими і морозів.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 5
українець
14 грудень, 2015, 21:47
МОЛОДЕЦЬ!!! Продовжуй в такому дусі.
небайдужа
18 грудень, 2015, 15:19
Дуже влучно і трепетно
вкотре закоханий
19 грудень, 2015, 07:46
З такого великого кохання можна наробити великої біди. Тримай себе в руках і все буде гаразд. Кохання приходить несподівано, як повістка в суд, а згодом так же несподівано відходить. Навіть ще більш несподівано. Нерідко від нього залишається поганий присмак і нудота. Тримайся, Сергію, і переживеш.
Єнот
28 грудень, 2015, 16:33
Дуже гарно,просто і щиро.Молодець
Pavka
10 січень, 2016, 20:11
Пройняло!
Вибір редактора
Популярне
