Самота
«Самота»
Ти знову прийшла дуже вчасно,
У тебе шикарна хода.
Як завжди – яскрава й сучасна,
Як завжди – п’янка й молода.
В тобі я знаходжу розраду,
В тобі я свій біль утоплю.
Ти та, хто ніколи не зрадить,
Єдина, кого я люблю.
Для мене ти скарб незабутній,
Одна на весь світ, саме та.
З тобою і в свято, і в будні,
Навіки моя – самота.
Завжди зрозумієш мене ти,
До ранку ти мій протеже.
Для тебе складаю сонети,
За тебе здіймаю фужер.
Завжди зрозумієш мене ти,
До ранку ти мій протеже.
Не смій розставляти тенета,
Я й так в них потрапив уже.
Ти знову прийшла дуже вчасно,
У тебе шикарна хода.
Як завжди – яскрава й сучасна,
Як завжди – п’янка й молода.
В тобі я знаходжу розраду,
В тобі я свій біль утоплю.
Ти та, хто ніколи не зрадить,
Єдина, кого я люблю.
Для мене ти скарб незабутній,
Одна на весь світ, саме та.
З тобою і в свято, і в будні,
Навіки моя – самота.
Завжди зрозумієш мене ти,
До ранку ти мій протеже.
Для тебе складаю сонети,
За тебе здіймаю фужер.
Завжди зрозумієш мене ти,
До ранку ти мій протеже.
Не смій розставляти тенета,
Я й так в них потрапив уже.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 3
Молодець, Сергію!!! Чудова лірика! Пиши вірші і друкуй частіше.
:)
Сонети пиши, а фужер піднімати не спіши. Хіба що з молоком чи чаєм. Хоч би ще років тридцять!