Про порядних і професійних

Як автомобіліст зі стажем, маю тривалий досвід спілкування зі страховими компаніями. Певно нікого не здивую, якщо скажу, що досвід цей – здебільшого негативний. То безбожно затягують роботу, місяцями розбираючись у проблемі, то «деруть» невиправдані гроші. А буває й просто дурять.

Втім, я щасливчик: знаю винятки. Якось пошкодив лобове скло автомобіля. А незадовго пере тим якраз застрахував автівку в компанії АХА, з якою справи до цього ні разу не мав. Вже й не згадаю, що мене тоді примусило купити страховий поліс саме тут. Пам’ятаю тільки, що до їхніх пропозицій ставився з великою недовірою – надто вигідні вони були. Але застрахував. Може саме тому.

Та менше з тим. Стояв я біля автівки, дивився на павутину тріщин на лобовому склі – і з сумом думав: знову зараз ця тяганина зі страховиками… Що буде на цей раз? Просто довго, чи й із «сюрпризами»?
А виявилося – помилявся. У вкрай короткий термін моє питання вирішили, причому строго з обіцяними умовами. Тоді ще подумав: виявляється, страховик і клієнтом можуть бути партнерами і друзями…
Через деякий час повертався на авто до Луцька – і знову вскочив в халепу. А точніше в яму. Ситуація була кепська: або на зустрічну і в лоб фурі, або – у величезну вибоїну. Коротше кажучи, до Луцька ледь доїхав. Майстер на СТО тільки скрушно похитав головою і співчутливо сказав: «телефонуйте в страхову…». Але й тут АХА не підвела: компенсували усе чітко з договором.
Одним словом, свій вибір компанії-страховика я зробив.

P.S.
Прошу не вважати цей допис рекламою - ні прихованою, ні відвертою. Пишу про це виключно з власної ініціативи і без будь-яких «погоджень». Просто я переконаний, що про порядних і професійних можна і треба розповідати безкоштовно. Знаєте, це як в поета: «Талантам нужно помогать, бездарности пробьются сами»…