Про КП «Ласка» і його не надто ласкаву діяльність (ч.2). «Солідарна безвідповідальність».

Никогда не следует стыдиться признать, что мы были неправы: ведь тем самым мы, в сущности, говорим, что сегодня умнее, чем были вчера.
Джонатан Свифт


Доброго дня, шановні читачі! У першій частині свого допису та тему діяльності КП «Ласка» я ділився роздумами щодо доцільності виділення 400 тис. грн. на будівництво бетонного паркану з колючим дротом для даного підприємства.

У цій частині ж піде мова саме про розгляд на сесії Луцької міської ради питання внесеного депутатською групою «Новий Луцьк», що стосується повернення КП «Ласка» до місцевого бюджету коштів, виділених на будівництво бетонного паркану з колючим дротом та електропідстанцію в розмірі 500 тис. грн.

На жаль, розгляд цього питання в сесійній залі, мотиви та пояснення, запитання та виступи депутатів, що не підтримували цей проект рішення в повній мірі демонструють якість окремих депутатів, їх «переживання за інтереси громади» та істинні причини перебування у депутатському кріслі.

Отож, пропозиція повернути до бюджету кошти в розмірі 500 тис. грн., виділені КП «Ласка» для будівництва бетонного паркану з колючим дротом та електропідстанцію була внесена депутатською групою «Новий Луцьк» у зв’язку з наступним:
1. На території, де знаходиться КП «Ласка» не може бути зареєстрованого притулку для собак, оскільки не витримані санітарно-ветеринарні норми (менше 300 м до житлових приміщень).
2. Немає жодної логіки та адекватного пояснення необхідності побудови саме такого паркану (бетонного, з колючим дротом і за 400 тис. грн.)
3. До фінансово-господарської та іншої діяльності підприємства є багато запитань (відсутні звіти про отримання та використання благодійних пожертв як у грошовому так і у негрошовому вигляді, за інформацією активістів на території підприємства були віруси, від яких собаки масово гинули, у притулку волонтерами були помічені випадки собачого канібалізму (від голоду та недоїдання), за словами активістів та колишніх працівників окремі працівники підприємства зловживають з благодійними пожертвами – продають отримані ковбасні вироби на ринку у Ківерцях, міняють на спиртне і т.д., експертом у даній галузі – Веронікою Федосовою-Цибульською було виявлено ряд санітарно-ветеринарних порушень в діяльності підприємства).

Одразу скажу, що за нашу пропозицію проголосувало лише 11 депутатів. Відповідно, вона не пройшла. Найактивніше проти проекту рішення виступали підшефні Миколи Романюка – члени депутатської групи «Рідне місто».

Але найбільше вражає мотивація та пояснення окремих депутатів, які виступили за виділення таких коштів на будівництво паркану і електропідстанцію. Вважаю за необхідне розібратися з поясненнями найбільш активних депутатів окремо.

Отож:

• Анатолій Бірюков. Найбільш «древній» депутат зазначив, що паркан потрібен однозначно (однак про те, чому саме такий дорогий і з колючим дротом жодного слова) і те, що собак знищувати не можна (як між собою пов’язані кошти на паркан і знищення собак пояснення не прозвучало).
• Олександр Пиза. Вся мотивація цього пана звелася до, що Дана Новарчук активна і хороша, запитання щодо того скільки разів я був на підприємстві і не застав її на роботі, чи знаю інше місце, де можна було б розташувати притулок, а також те, що я отримую недостатньо ласки, і тому порушив дане питання .
• Євген Ткачук. Депутат, що уявляє себе Уорреном Баффетом місцевого масштабу звинуватив мене у тому, що я ще надто молодий і не створив жодного підприємства, а тому взагалі не маю права критикувати роботу підприємства і його директора. Окрім того, Євген Ткачук запропонував мені очолити КП «Ласка». Під кінець виступу пролунало те, що притулок захищає людей (але якою ціною та наскільки ефективно?).
• Наталія Бунда. Аналогічно попереднім виступаючим, від пані Бунди надійшло запитання щодо того, чи здійснював я пошук нового місця для притулку, а також те, що паркан для людей, а не для собак (рекомендую пані Наталії поспілкуватись з місцевими мешканцями та почути їхню оцінку діяльності підприємства та думку про паркан). Більше того, Наталія Бунда заявила, що депутати мають бути послідовними, і, якщо проголосували за створення підприємства, то мають голосувати і за виділення грошей (тобто, якщо допустив помилку – мусиш нести її тягар вічно, навіть, якщо його можна скинути).
• Василь Гриб. Василь Пилипович заявив, що від діяльності КП «Ласка» у місті зменшилася кількість покусів людей (при цьому жодної статистики, а також того, від бездомних чи домашніх собак зменшилась кількість покусів). Також депутат Гриб зазначив, про те, що треба йти в Європу, а тому діяльність такого притулку на часі. Однак, на жаль, КП «Ласка» не має нічого спільного з Європою, європейськими притулками та гуманним ставленням до тварин, а скоріше нагадує гицельську установу і концтабір для собак.

На сесії лунали виступи і інших депутатів,що виступили проти зазначеної ініціативи, але менш полум’яні та безглузді. Детально розглядати їх не будемо.

Отож, як можна побачити з вищевказаного, вся мотивація депутатів, що виступили проти проекту рішення звелась до наступного:
1. Мене звинуватили у тому, що я не знайшов іншого місця для притулку. Перепрошую, але я депутат і працюю на громадських засадах, а в міськраді близько 500 чиновників, які отримують зарплату. Штат КП «Ласка» налічує 17 працівників. Як на мене, саме чиновники й працівники КП «Ласка» мають перейматися пошуками нового місця для притулку.
2. Я молодий і не створив жодного підприємства і жодного робочого місця. Так. Я дійсно ще не створив підприємств і робочі місця. Але мені здається, що для того, щоб, наприклад, оцінити якість, ходові та інші характеристики авто немає необхідності працевлаштовуватись на автозавод і стояти біля конвеєра, щоб дослідити процес створення авто з нуля.
3. Дана Новарчук хороша і активна. Може й так. Але в міськраді маса активних і хороших працівників. Чому б не взяти за основу формування видаткової частини бюджету саме активність і хорошість працівників? Це ідея.
4. Йдемо в Європу. Паркан буде захищати людей. Зменшилась кількість покусів. По-перше, притулок не має нічого спільного з Європою, європейськими притулками та гуманним ставленням до тварин. По-друге, раджу депутатам поспілкуватись з місцевими мешканцями та почути їхню думку про діяльність КП «Ласка» і паркан навколо нього. По-третє, жоден з виступаючих, які заявляли про зменшення кількості покусів не має реальної статистики щодо того, від яких саме собак (бездомних чи домашніх) зменшилась кількість покусів та який причинно-наслідковий зв’язок зменшення кількості покусів та діяльності КП «Ласка».

Отож, проаналізувавши виступи окремих депутатів, можна дійти висновку, що жодного економічного, соціального чи іншого обґрунтування витрати 400 тис. грн. на паркан для КП «Ласка» немає. Є лише партійні, фракційні, групові та власні інтереси, небажання досконало розібратися у ситуації, бажання створити ілюзію відсутності помилок у роботі депутатів та міського голови та безвідповідальне ставлення до грошей платників податків… Очевидно, що створення притулку у такому місці, з такою формою організації роботи, з такою специфікою було помилкою. Помилкою було й виділення 500 тис. грн. на бетонний паркан із колючим дротом та електропідстанцію.
Чомусь у такий зовсім не художній і поетичний текст напрошуються слова з твору Ліни Костенко: «в житті одна помилка - не біда, біда, коли усе життя – помилка».


Небажання визнавати помилки, небажання вчитися на помилках, намагання переконати себе і інших у свої правоті при усвідомленні, що це зовсім не так, на мою думку, і є найбільшою помилкою…