"Барабашка" Катерини Ващук (Одна нога тут, а друга - там)

Створено на слізні прохання трудящих

Окрім Ігоря Палиці, вже другий волинський нардеп дає задню щодо голосування за мовний законопроект. Нагадаю, представниця Народної партії Катерина Ващук віддала свій голос за закон Ківалова-Колесніченка "Про засади державної мовної політики".



Хоча раніше обраниця заявляла протилежне:

"Ми давно висловили цю позицію і не змінювали її. Фракцією Народної Партії прийнято рішення не віддавати жодного голосу на підтримку цього законопроекту. І ми від цього рішення не відступимо ніколи! Переконана, що державний статус української мови чітко зафіксований у Конституції і її переписувати немає жодної потреби: інші мови в Україні мають і так всі можливості для свого розвитку. Я дуже часто буваю в різних куточках держави і не з чужих слів знаю: мовної проблеми в Україні не існує, а більшість населення не ставить під сумнів державний статус української. Воно називає інші проблеми, але аж ніяк не мовну. Тому позиція чітка та однозначна: жоден тиск не примусить ні мене особисто, ні моїх колег зрадити українську мову! Не за зраду рідної мови, врешті-решт, героями вмирали під моїм рідним Берестечком козаки… Тому готова пожертвувати чим завгодно, але тільки не українською та її державним статусом у Незалежній Україні!"

Проте наступного дня після "мовного" голосування вона заявляє, що її голосу за цей закон не було. Бо Катерина Тимофіївна була за межами столиці.

І дійсно, 3 липня пані Ващук справді перебувала на Волині. Про це свідчить, наприклад, доволі розлогий сюжет на Волинському телебаченні.

Виникає питання - чому Катерина Тимофіївна, як і Ігор Петрович та інші "відкликанти" так поводяться з власними депутатськими картками? Невже це якась іграшка, яку нехороші дяді чи тьоті крадуть або позичають у бідних обранців? Оскільки нардеп повинен голосувати особисто, то і картка, мабуть, повинна зберігатися саме у нього. Як головний "робочий інструмент".

За інформацією прес-служби народної обраниці, її карткою зухвало скористалися під час ухвалення скандального законопроекту. Це обурило і неабияк схвилювало Катерину Ващук. Але, схоже на те, що "пропажа" у вигляді депутатської картки Катерини Тимофіївни Ващук, знайшлася дуже швидко. Адже "надзвичайно стривожена ситуацією з голосуванням вона змушена була перервати свій робочий візит. Народний депутат України покинула Волинь і негайно відбула до Києва, аби з’ясувати всі обставини подій, що можуть обернутися сумним наслідком для України та утвердження її державності".

Про те, що 4 липня, після повернення, картка знайшла свого власника, свідчать результати ранішньої реєстрації депутатів та кількох голосувань у Верховній Раді.





Після цього "відвідну" заяву пані Ващук реєструють в Апараті Верховної Ради. Варто зайвий раз нагадати про правову сумнівність такого кроку. Дійсно, у тексті регламенту парламенту є термін "відкликання". Але він стосується лише відкликання з посад, відкликання законопроектів, пропозицій і поправок до них. Але жодної згадки про так зване "відкликання голосу" чи його незарахування...

Катерино Тимофіївно, якщо Ваша картка знову у Вас, то де вона була і хто нею голосував? Адже це, мабуть, "обурило і неабияк схвилювало" не лише Вас, а й багатьох волинян.

У такій ситуації парадоксальним є факт, що Катерина Ващук у день голосування за мовний закон зареєструвалася не просто в електронній системі, тобто карткою.

За даними сайту парламенту, 3 липня вранці пані Ващук взяла участь у письмовій реєстрації.



Ця процедура, нагадаю, здійснюється "особисто на підставі пред'явлення посвідчення народного депутата України та підтвердження своєї присутності власноручним підписом". Водночас, як випливає з тексту заяви Катерини Ващук, вона "в сесійній Верховної Ради була відсутня упродовж всього дня". Виходить, що одна нога тут, а друга - там.

Що ж це за "барабашка" така пред'являє посвідчення нардепа Ващук, підписується замість неї і ще й голосує? У той час, коли вона перебуває у рідній області і справно вивчає проблеми населення.

Виникає і інше питання - а чому, власне, Катерина Ващук була відсутня під час розгляду мовного законопроекту?

Дійсно, народний депутат повинен проводити роботу з виборцями. Це одна із основних його форм роботи. Як і участь у пленарних засіданнях ради. Проте часові рамки як одного, так і іншого є чітко визначеними Постановою Верховної Ради України. За цей документ віддала свій голос в тому числі і Катерина Ващук. Згідно з постановою нардепам на роботу з виборцями виділявся термін із 25 по 29 червня. Натомість пленарні засідання мали тривати із 3 по 6 липня. І, відповідно, пані Ващук у день розгляду мовного питання повинна була бути у парламенті і сказати своє "фе". Адже народний депутат відповідно до законодавства зобов'язаний бути присутнім та особисто брати участь у засіданнях Верховної Ради України. Тим більше, що раніше нардеп Ващук заявляла: "Готова пожертвувати чим завгодно, але тільки не українською та її державним статусом у Незалежній Україні!"

Проте реалії показали, що народний депутат із Народної партії виявилася готовою "пожертвувати чим завгодно, але тільки не зерном". Зерном на приватному (!) підприємстві у час, коли вирішується доля мови у державі. Цитую прес-службу Катерини Ващук:

"Зокрема, вранці того ж дня, коли у сесійній залі Верховної Ради ухвалювали законопроект Колесніченка-Ківалова, Катерина Ващук узяла участь у відкритті хлібоприймального пункту ТзОВ «Волиньзернопродукт» у смт. Сенкевичівка у Горохівському районі, яке відбулося в рамках наради-семінару з підготовки до жнивної кампанії. Спільно з керівництвом області, головами районних державних адміністрацій та районних рад Волині, керівниками провідних агропідприємств краю та у присутності представників місцевих мас-медіа вона перерізала червону стрічку нового сучасного пункту для прийому зерна".

Цікаво, а наскільки законним є таке перебування у рідних краях народної обраниці? Адже Регламент Верховної Ради зазначає:

"Підставою для відсутності народного депутата на пленарних засіданнях Верховної Ради, які проводяться відповідно до календарного плану роботи сесії Верховної Ради, є виконання народним депутатом у цей час доручень Верховної Ради та інші поважні причини: тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка у зв'язку з народженням дитини, відпустка для догляду за дитиною, відпустка у зв'язку з одруженням, відпустка у зв'язку із смертю рідних, документально підтверджені транспортні перешкоди. Поважними причинами відсутності народного депутата на пленарному засіданні Верховної Ради є й інші обставини, коли згідно з законодавством працівнику надається відпустка".

Окрім того, "на початку ранкового та вечірнього пленарних засідань Апарат Верховної Ради подає головуючому на пленарному засіданні список народних депутатів, відсутніх на пленарному засіданні Верховної Ради на підставі розпоряджень Голови Верховної Ради України, Першого заступника Голови Верховної Ради України (перебування у відрядженні, відпустці). Такий список одночасно висвітлюється на моніторі головуючого на пленарному засіданні".

Звідси випливає, що "робочий візит на Волинь Катерини Ващук" є поважною причиною її відсутності під час пленарного засідання лише за умови наявності відповідних документів. Це або розпорядження про відрядження за підписом Володимира Литвина/Адама Мартинюка. Або відповідне доручення Верховної Ради. Натомість прізвище Ващук потрапило до списку тих депутатів, які відсутні з невідомих причин. Сумніви могло би розвіяти оприлюднення Катериною Ващук сканів доручення/розпорядження про візит до Волинської області. Проте у "відвідній" заяві нардепа на ім'я Литвина - жодної згадки, жодного посилання на такі документи...

Прес-служба Катерини Тимофіївни нагадала, що обраниця неодноразово особисто виступала проти ухвалення мовного законопроекту. Проте чомусь забута й інша теза, яка звучала у ЗМІ від імені пані Ващук: "Ми давно висловили цю позицію і не змінювали її. Фракцією Народної Партії прийнято рішення не віддавати жодного голосу на підтримку цього законопроекту. І ми від цього рішення не відступимо ніколи!"

Є такий вислів: "Ніколи не кажи "ніколи". І дійсно, "жоден голос" "20-депутатної" литвинівської фракції на практиці перетворився у цілих 19-ть. Щоправда, окрім Катерини Ващук потім свої голоси відкликали ще четверо "народників". А решта 14-ть? Де оцінка їх голосування з боку Катерини Ващук? "Жоден тиск не примусить ні мене особисто, ні моїх колег зрадити українську мову! Не за зраду рідної мови, врешті-решт, героями вмирали під моїм рідним Берестечком козаки", - запевняла вона.

Насправді роль "литвинівських" голосів за закон Ківалова-Колесніченка важко недооцінити. Адже без них тоді би назбиралося лише 229 "за". А це всього на 3 голоси більше від мінімально необхідної кількості для ухвалення рішення. Якщо притримуватися історичних паралелей, запропонованих самою ж Ващук, її фракція разом з "тушками" виконала функцію татар під Берестечком. Тобто банально зрадили, через що битва за мову була програна.