Forever Коломойський

Закони бувають спеціалізованими: в галузі хімії, фізики, математики, логіки, інших науках. Закони ж суспільного життя більш універсальні. Вони діють як система, що визначає розвиток суспільства і проходить свій шлях: зародження, юність, максимальну фазу дорослості, старість та розпад (смерть).

Олігархічна система в українському економічному та політичному житті зародилась в кінці 90-х років – на поч. 2000-х років. Ще рік тому вона буйно цвіла. І здавалось, що буде вічною. А тут трапилось те, чого ніхто не прогнозував. Іще не валиться, але вже тріснула.

Різні розмови... Що Ігор Коломойський таки багато зробив того і того. Або що він «зарвався», а тому мусив написати заяву (особливо управляється в цьому С.Лещенко). Одні вітають факт звільнення, інші засуджують, треті застерігають.

Як казав Козьма Прутков: «Зри в корень». Я вважаю, що бізнесова хватка в Коломойського дуже круто замішена з життєвою мудрістю єврея. Він перший публічно продемонстрував своєю відставкою, що час міцної спарки влади і бізнесу проходить.

Президент Кравчук управляв країною, як великою партійною організацією, де народ був безпартійною масою. Президент Кучма керував країною, як заводом, де начальники цехів – міністри, майстри – губернатори, а народ – роботяга.

Президент Ющенко, як колгоспний бухгалтер, слідкував, щоб кількість з’їденого силосу сходилась з надоями. Народ називав «маленькими українцями», себе вважав «великим». Діяльність Віктора Януковича, як завідуючого крупним гаражем, зводилась до схем: як зробити «лівий» рейс, злити бензин, замінити на нові шини чи запчастини. Всі, хто не в схемах - «лохи».

Чинний Президент Порошенко нині керує країною як бізнесовою структурою, в якій всі державні посади займають особисто віддані менеджери - куми, друзі, родичі. Решта населення сприймається як потенційний покупець їхніх послуг.

Коломойський як бізнесмен і державна людина (він це довів вчинками) зрозумів, що після низки українських революцій управляти державою в купі із бізнесом уже неможливо. Це чистої води корупція, мафія за визначенням Аль Капоне.

Головне, що він зрозумів – у нашій державі з 2013 року населення – це уже не біомаса, не роботяги чи «лохи». Це НАРОД, який здатний себе захистити і змести з трону будь-якого диктатора. Народ вимагає змін, йому потрібен український Лі Куан Ю чи Дж. Вашингтон, який покладе на олтар країни свої статки і свою кар’єру, своє життя.

Коломойський зрозумів це. І першим сів на берег річки. І буде спостерігати, як пропливатимуть нею рештки олігархічної системи. Крах останнього з олігархів розпочне фазу юності уже демократичної системи нашої держави.