Ганебна провокація «реформаторів» лісу не похитнула волі лісівників Волині.

Здавалось, що лісова галузь області нарешті хоч кілька днів перепочине від так званих громадських активістів - Петра Шишка і Олега Бойка, та, як бачиться, ні. Зранку, 6 березня, «бригантина» революції (свого роду волинська «Аврора») зупинилась перед спорудою Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства. Сюди підтягувались сили для проведення ніким не санкціонованого, цинічного за своїм задумом, глибоко шкурного збіговиська з панібратським лозунгом «Збережемо ліс разом». Були тут і лісівники: приїхали захистити себе від новоявлених «реформаторів» лісу, адже не зважаючи на усі біди і соціальні катаклізми, в усі роки лісова галузь області працювала і продовжує працювати стабільно, нарощуючи обсяги переробки деревини і збільшуючи площі лісових масивів Волині.

На сходинці перед парадним входом в будівлю ВОУЛМГ в руках з папкою отруйно-зеленого кольору з’являється натхненник зібрання Петро Шишко. Хоч і бородатий, але зовсім не презентабельний на вигляд, як річковий піскар. Дістає засмальцьовані папери з виглядом, як ніби в його руках царська грамота, називає п’ятирічної давності цифри по заготівлі деревини, про її переробку, про ніби то якісь збитки галузі. Звинувачує в корупції керівництво лісового відомства, вимагає звільнення першого заступника начальника управління і директорів держлісгоспів. Усе це його «ораторське мистецтво» чомусь нагадує трудну дитину, яка робить шкоду, аби на неї звернули увагу.

Як з мильної піни, з’являється перед учасниками так званої акції і бере в руки мікрофон Олег Бойко. Що заважає поганому танцюристу, знають всі. Шишку, крім цієї чоловічої вади, заважає те, що на Волині рубається багато лісу, що лісове відомство області не так, як йому хочеться, проводить лісові аукціони з продажу ділової деревини (до речі, обласне управління лісового господарства до проведення аукціонів жодного відношення не має), що підприємці, які займаються обробкою деревини, не завжди вчасно її отримують. Бажання цього лісового реформатора зводиться до одного: увесь ліс вирубати і віддати місцевому бізнесу. Вони, мовляв, знають, що з ним робити.

Темна репутація боржника і не чистого на руку підприємця не дозволяє йому довго затриматись перед натовпом - вітер перемін давно зірвав з його обличчя лукаву маску. Під свист лісівників і викрики «ганьба!» начальник лісового відомства Василь Мазурик нагадує «оратору» поїхати в Турійськ і розрахуватися за будівельні матеріали з обдуреними місцевими підприємцями, які були взяті в них Олегом Бойком у 2007 році «на слово» в час ліквідації в районі наслідків бурелому. Про репутацію цього «генерального директора корпорації» в обласному центрі я змовчу: про неї сказано і написано більше, ніж про Французьку революцію.

Керівники лісогосподарських підприємств області - народ міцний і розумний. Вони розкусили локшину, яку вішають людям на вуха організатори акції і навряд, чи дадуть вити з себе мотузки. Наступного разу вони обіцяють «вищипати «лісовому «реформатору» Шишку ріденьку борідку, аби він не змахував на бомжа з теплотраси».

Подейкують, що завершальним акордом чергової лісової дешевої і не вельми вдалої мелодрами став «жалібний» обід в одному з кафе міста (як по покійнику). Випитих келихів на ньому не рахували, хоч для тостів не було поводу: реванш не вдався і завершився ганебним провалом. А ще подейкують, що як ніби то (за кілька днів), ті, які повчають усіх, як працювати в лісі, повинні зібратися знову, висловити недовіру голові нелегітимної громадської ради Петру Шишку і вручити цей безплатний портфель комусь іншому. Тобто, думка тих, хто закликає «берегти ліс разом», розкололась, як на III з’їзді РСДРП (більшовики збирались на горищі в Лондоні, а меншовики – в одному з корівників на околиці Женеви). Нагадаю читачу, що в управлінні лісового господарства сформована нова громадська рада. Що і кому буде «радити» Петро Шишко, поки залишається загадкою.

Немає сумнівів, що свіжий вітер весни розвіє сморід над подібними збіговиськами, але тут не зайвим буде відмітити, що революція Гідності поставила за ціль збудувати сильну Україну на трьох китах: відповідальності, професійності і активному громадянському суспільстві. На кону стоїть добробут людей, їх соціальна захищеність, мир в державі. Ми вже маємо сумний досвід реформ, проведених без суспільного консенсусу шишками і бойками всупереч волі народу. І, очевидно, тому, що в період соціальних негараздів спрацьовує і негативний механізм людської селекції, внаслідок якої зверху виявляється висока концентрація аморальних, цинічних, хижих і нерозумних людей. Серйозно зрозуміти феномен «кольорових» революцій їм заважає чорно-біле мислення і жадоба до наживи, тому всякі зміни в суспільстві вони сприймають по-своєму. Сьогодні Волинь не потребує «харизматичних лідерів» з їх неминучим авторитаризмом, капризністю, «непередбачуваністю», гіпертрофованою думкою про себе, схильністю до «царського жесту». В дію повинні вводитись інші інструменти - пошук безконфліктних рішень, компроміс, професійність. Шишко і Бойко не є володарями таких інструментів.

Ну що тут скажеш про організаторів стихії під стінами управління лісового господарства області? Суцільне відображення законів Мерфі: якщо задля шкурних інтересів щось можна зробити навіть через анус, то воно буде зроблене саме так. Якщо ж не можна, усе буде робитись для того, коли зробити стане можливим. І вже навіть не дивує, що обласна влада залишається поза цими «законами Мерфі»: по закінченню самозваної акції в приймальні начальника обласного лісового відомства пролунав телефонний дзвінок. Представились з Волинської ОДА і запитували, «хто був присутній і що говорили?».

P.S. Того ж дня стало відомо, що легітимний керівник Волинського осередку «Правого сектору» Волині Сергій Дружинович дізнався про скандальну акцію випадково, про що дав коментар інформаційному виданню «Вголос»: «Окремі особи прагнуть використати волинські громадські і політичні організації для задоволення власних егоїстичних цілей. Про це свідчить сьогоднішня акція під стінами Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства. Для мене абсолютно незрозуміло, чому нас вписали в організатори акції і хто давав їм на це право. Аналогічний лист, до речі, прийшов і Волинській Самообороні. Там теж здивовані, що вони – організатори акції», – заявив газеті Сергій Дружинович.