Хто захистить волинський ліс від новоявлених «опікунів» і «чорних» лісорубів?

«Ідеологічна обробка» першого заступника начальника Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства (ВОУЛМГ) Сергія Шеремети розпочалася у вересні минулого року. Як стверджує лісівник, місцевий підприємець, революціонер, який асоціює свої дії з «Правим сектором», нелегітимний голова громадської ради при лісовому відомстві області Петро Шишко в легкій формі запропонував йому переобладнати двигуни усіх автомобілів управління лісового відомства на споживання скрапленого газу. Врахувавши непогодженість виробників газового обладнання для автомобілів з сервісними центрами по його монтажу і ремонту, - продовжує Сергій Шеремета, - я зважив за потрібне, що така заміна нічого не принесе автопарку управління, крім клопоту, і чемно відхилив пропозицію власника луцької фірми «Газавтосервіс». Підприємець з великими амбіціями сприйняв мою відмову надто боляче і у відповідь розпочалось втручання в роботу управління лісового відомства області. Від строгого і вимогливого представника революції гідності мені надійшли вказівки звільнити з посад директорів лісгоспів певних осіб і на їх місце взяти людей, яких запропонує… він.

Як згодом стало відомо, запропонованими «спеціалістами» були люди, далекі від лісового господарства, але з якими було б «легко і без перешкод працювати по деревині». Далі - більше. З щільникового телефону від Петра Шишка мені почали надходити постійні погрози, а 5 грудня питання було, як кажуть, поставлено руба: «Аби не підганяти під управління сміттєвий бак, прошу добровільно залишити посаду» (погрози зареєстровані в моїй заяві в правоохоронні органи області).

«Через декілька днів в мій робочий кабінет в супроводі вісьмох незнайомих мені осіб в камуфляжній формі увірвався Петро Шишко з вимогою, чому я «не виконав завдання революції і до цього часу перебуваю на посаді?», - розповідає лісівник. Посипались нові погрози: «Чому я втручаюсь в роботу молодого і перспективного директора Ківерцівського держлісгоспу Віктора Сахнюка (його призначення на посаду в «наказовій» формі лобіювали Петро Шишко і його побратим по «революційних подіях» в Луцьку, підприємець Олег Бойко), призначивши в господарстві, ввіреного йому, аудиторську перевірку?». Новоявлений «лісовий шеф» примусив мене написати заяву на звільнення з займаної посади «за власним бажанням», яка ними ж була передана в Агентство лісових ресурсів, а згодом відізвана начальником ВОУЛMГ Василем Мазуриком.

Як виявилось, під час планової аудиторської перевірки згаданого держлісгоспу спеціалістами ВОУЛМГ на одній з ділянок лісу, де проводилась суцільна санітарна рубка, було виявлено 160 куб. м. «лівої» деревини на загальну суму майже 100 тисяч гривень. Хто мітив забрати повалений діловий ліс, очевидно, популярно пояснювати нікому немає потреби, - резюмує Сергій Шеремета.

Як кажуть в народі, чим далі в ліс, тим більше дров. Наступним «коронним номером» втручання «лісових» хлопців у внутрішні справи лісового відомства області стала їх незгода приєднання до ВОУЛМГ державного підприємства «Рожищеагроліс» згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.07.2013 р. №584-р «Про передачу цілісних майнових комплексів державних лісогосподарських підприємств зі сфери управління Мінагрополітики України до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України». Під час робочої наради 22 грудня минулого року щодо процесу передачі лісового фонду, яка відбувалась в кабінеті голови Рожищенської районної ради, в дверях з’явилися Петро Шишко, його соратник Олег Бойко і ще п'ятнадцять «бійців» у камуфляжі, - продовжує заступник головного лісівника обласного управління. Голові районної ради в грубій формі було наказано залишити кабінет зі словами: «Ми йому (кивнули на мене), зараз «допоможемо» і він напише не лише заяву на звільнення з посади, а й усе, що треба і не треба!». Під загрозою життя я вдруге змушений був написати заяву на звільнення «за власним бажанням».

Як журналіст, не можу не сказати про те, з чого місцеві «обереги» державного ресурсу розпочинали «вплив» на галузь. З приходом в Україну нового Майдану і революції гідності з ініціативи місцевого «Правого сектору» зміни у головному лісовому управлінні розпочалися зі створення так званої нової «громадської ради». На це в ВОУЛМГ був виданий відповідний наказ і вона була створена у складі 11 чоловік. Згідно положення про цю громадську інституцію, в неї повинні були бути делеговані представники різних інститутів громадянського суспільства. Натомість, в «раду» увійшли ініціатор її створення Петро Шишко, а також представники суб’єктів підприємницької діяльності, які, головним чином, пов’язані… (зовсім не дивно!), з заготівлею, обробкою, реалізацією і експортом деревини. Але в цьому громадському органі виявився зайвим і не увійшов в її склад з правом дорадчого голосу уповноважений представник органу (ВОУЛМГ). Вибори проводились в закритому режимі без рейтингового голосування.

Як свідчить Сергій Шеремета, на сьогоднішній день ця громадська інституція не затверджена органом, при якому вона створена, що заперечує її правомірність і легітимність. Таким чином, в час революції гідності в державній організації, де люди носять погони, право диктують не вельми гідні люди, в тому числі й вищезгадані підприємці. Істинні причини конфлікту зовсім тривіальні: триває чергова спроба розподілу влади і впливу на те, чим можна поживитись.

Я окремо зупинюсь на характеристиці одного з винуватців цих разючих подій в лісовій галузі області - Олега Бойка - підприємця, власника фірми з будівельним профілем «Антон». В один час він займав посаду заступника голови Волинської ОДА, щоправда – недовго. Перебуваючи на цій посаді, в одному з інтерв’ю місцевій газеті «Волинь нова» він сказав: «Я знаю, як створити систему державного управління в країні, в чому корінь зла, як лікувати суспільство, щоб владу поважали. Бойками стали називати тих хоробрих воїнів, які перекрили в Карпатах шлях татарам в Європу, як це описав Іван Франко. Такі і їхні нащадки — з тих бойків, що ніколи не коряться, а б’ються до кінця». Цікава і смілива самооцінка вже колишнього чиновника і нинішнього підприємця, але, як бачиться, не відповідає його реальним діям. Може тому, що й в обласній адміністрації Волині він застосовував ті ж методи «адміністративного» впливу на людей, які застосовує й нині.

Навіщо Олегу Бойку деревина, випливає з цього ж таки інтерв’ю: «…Налагодили серійне виробництво дерев’яних високотехнологічних вікон, дверей, які мають багатий вигляд. Один зі столярних цехів займається розпилом лісу і виготовленням дерев’яних будинків із профільованого бруса. Поставили на потік будівництво лазень…». Сподіваюсь, що щодо попиту на деревину на цьому підприємстві коментарі зайві. Коріння пращурів підприємець підтвердив – б’ється до кінця, щоправда, не з тим, з ким треба битись.

Не зайвим буде відмітити, що лісову галузь Волин супроводжують не лише «кадрові» негаразди, влаштовані новоявленими її «опікунами». Непокоїть те, що рівень криміналізації лісового бізнесу в області давно вже викликає серйозні побоювання спеціалістів. Попит на деревину, її відносна доступність в порівнянні з іншими природними багатствами і беззубість нинішніх законів створили тепличні, якщо не райські умови для зверх вигідної і цілком безпечної «лісової» комерції.

Як повідомив на засіданні колегії Волинської ОДА в.о. начальника Головного управління ДФС у Волинській області Віталій Чуй, станом на 01.09.14 року в області нараховувалось 832 приватні пилорами, з яких лише 283 офіційно зареєстровані як фізичні особи. З числа зареєстрованих лише 159 підприємців використовують працю найманих робітників, середня зарплата яких по даному виду діяльності склала за звітний період 1172 гривні при мінімальній - 1218 гривень.

Тут не випадково йде мова про ліси Волині. Наявність поруч державного кордону і широкого ринку ЄС призводить до концентрації проблем. Саме на Волині дуже помітні усі проблеми в лісовій галузі, всі хитрощі кримінального «лісового» світу. За роки незалежності тут з’явились злодійські династії, клани і кримінальні угрупування. Є села, де незаконною переробкою деревини займається більшість його чоловічого населення. В області припадає одна приватна пилорама на 700 га лісу, а в лісистих районах волинського Полісся діють від 70-ти до 130-ти пилорам у кожному. Ніхто не знає, скільки круглого лісу експортується з регіону приватними структурами, а митники вважають за потрібне не поширюватись, аби не шокувати публіку масштабами справжніх махінацій.

Відомо, що якщо обласне галузеве управління за 9 місяців поточного року реалізувало 542 тис. м. куб. деревини на загальну суму 235 млн. грн., з якої на зовнішній ринок реалізовано 159,5 тис. м. куб. на суму 105 млн. грн. і за результатами господарської діяльності сплатило 65,3 млн. грн. податків, то вищезгаданими зареєстрованими підприємцями (як стверджує головний податківець області), експортовано продукції з деревини на суму 91 мільйон гривень, а сплачено податків лише 1,4 мільйони гривень. 78 підприємців є виробниками експортної продукції, яким деревину поставляють державні лісгоспи області через аукціони, а 55 підприємців експортують лісоматеріали, придбані на 549-ти незареєстрованих пилорамах (масштаби вражають!!!). Їх працівники ні з ким не перебувають в трудових відносинах. Як результат – соціальна незахищеність місцевого населення, так як місцеві бюджети залишаються без засобів існування.

Одночасно, надходження від реалізації круглої деревини та продукції переробки є єдиним джерелом коштів на забезпечення ведення лісового господарства. Сьогодні в системі лісового господарства ВОУЛМГ працюють 2400 штатних працівників. В минулому році створено 375 нових робочих місць. Середній рівень заробітної плати складає 3175гривень.

Що тут скажеш? Повалення страшного режиму Януковича набуло побічних наслідків. Відкрився шлях махновщині, яка окріпла і повірила у виняткове право нав’язати свою волю на місцях. Протистояння між кланами переможців переросло у відкрите перетягування сфер впливу, на переділ посад і ресурсів. Вельми кидається в очі, коли в силу повної нездатності ведення дискусії і відсутності хоч якихось переконливих аргументів вищезгадані «революціонери» при найменшому зіткненні з альтернативною точкою зору кидаються в хамство, особисті випади, образи, пересмикування, залякування.

Усередині грудня минулого року в лісах волинського Полісся на несанкціонованих копальнях бурштину, видобуток якого намагаються контролювати різні групи, трапився неприємний інцидент. Як повідомляло 16 грудня видання «Волинські новини», «…На місці інциденту «зустрілися» люди, які представилися самооборонівцями і представниками Правого сектору. Зі слів Петра Шпиги (начальника УВС України у Волинській області, авт.), до міліції звернулися представники одного з громадських формувань і повідомили, що їх автомобіль зупинили на дорозі і по ньому стріляли. В повідомленні йдеться, що ніби то стріляли представники Правого сектору. В УМВС пообіцяли розібратися – хто є хто, і хто у кого стріляв».

Як відомо, постріли були здійснені з АК – 47 і їх «виконавцем» був один з «героїв» цього матеріалу, на що Петро Шпига зауважив: «Ми не дамо на території області влаштовувати «з’ясування стосунків», використовувати вогнепальну зброю і лякати людей». Дуже кидається в очі, що на ці ганебні випадки в області не звернули найменшої уваги ні голова ОДА Володимир Гунчик, ні п’ять його радників-порадників, ні прес-служба, ні новостворене інформаційне управління, яке очолила вельми пихата дама.

Нині «стрілець» топче стежку на дачу пояснень в правоохоронні органи області. Очевидно, панам офіцерам обласного управління МВС України настав час напоумити деяких екземплярів, які граються зі зброєю, що цього робити не варто. Адже відповідати за їх вчинки доведеться саме їм - офіцерам. Вчора нові «опікуни» лісу стріляли на місці незаконного видобутку бурштину, сьогодні «виховують» чиновника лісової галузі в чужому кабінеті, а завтра прийдуть зі зброєю на «аудієнцію» до когось додому. І на місці тих «когось» можуть опинитися згадані пани офіцери, чиновники, журналісти, лісівники. Поки що, як видно з результатів, вони не вельми вважають за потрібне втручатись в «революційні» вчинки вищезгаданих осіб, більше захищаючи себе. Але це вже дуже широка тема для іншої статті.

P.S. А тим часом, перебуваючи у вимушеній «відпустці» в очікуванні чергових «вказівок» від Петра Шишка і Ігоря Бойка, Сергій Шеремета отримав за підписом начальника УМВС України у Волинській області стандартного папірця-відписку від 31.12.2014 р. №4/7473, в якому йдеться про те, що «…Ваше звернення внесене до єдиного реєстру досудового розслідування 12014030180000458 від 30.12.2014р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України (самоправство). Досудове розслідування проводить слідче відділення Рожищенського РВВС». Примітивна, як граблі відписка тим, що не зважаючи на те, що обидва відповідачі по заяві лісівника і сам лісівник мешкають в Луцьку, справу «сплавили» в Рожище. Чи не тому, щоб бути подалі від гріха: обласне управління міліції зализує свої «рани» після лютневих подій минулого року і варто бути обережним (міліціонери завжди були «винахідливими»), аби знову не полетіла бруківка в вікна споруди в центрі Луцька. Краще, як страус - голову в пісок, а відповідає нехай Рожищенський РВВС – там вікна менші. Нехай, мовляв, рожищенські детективи злегка пожурять організаторів і учасників «кабінетного розбою» проти високопосадовця і державного службовця при виконанні ним службових обов’язків, аби підшити документ про проведену «роботу».
Якось сумно і не зовсім затишно від таких діянь наших доблесних правоохоронців…