Володимир-волинський волонтер воює на Сході

Три тижні тому із складу новоствореної 14ОМБР на Схід відбув перший підрозділ - реактивний дивізіон БМ21 "ГРАД". Разом із артилеристами, в якості добровольця, поїхав і місцевий волонтер Роман Мартинюк.

Колишній шкільний вчитель математики, який до буремних подій 2014 року займався підприємницькою діяльністю, активно допомагає українському війську від березня цього року.

«Передчуття війни виникло у мене 16 березня, у день проведення кримського псевдореферендуму. Якесь шосте чуття підказало мені, що мир в Україні зміниться війною», - розповідає Роман Мартинюк.

Саме тому підприємець одразу ініціював збори довірених людей - друзів та знайомих, які поклали початок потужному волонтерському рухові у Володимирі-Волинському.

Починаючи з травня «бусик» Романа Мартинюка здійснював щотижневі поїздки на Схід з довгоочікуваними гостинцями для бійців 51 бригади. У небезпечних мандрівках довжиною у 1300 км та тривалістю три дні, минуло його літо. І вже тоді у волонтера виникла думка стати пліч-о-пліч із захисниками Батьківщини.

Та здійснити задумане не давали покладені на нього обов’язки – за дорученням обласної ради Роман Мартинюк був одним із тих волонтерів, котрі допомагали у закупівлі необхідних речей для військових за виділені з бюджету кошти.

23 серпня волонтера з села Федорівки Володимир-Волинського району, Романа Мартинюка нагородили орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.

З поверненням 51 ОМБР у місце постійної дислокації, невтомний волонтер не припинив своєї діяльності. Більше того, коли реактивний дивізіон вже 14 бригади виїхав у Луганську область, Роман Мартинюк вирішив поїхати разом з ними.

На сьогоднішній день волинські артилеристи знаходяться у дуже небезпечній бойовій зоні поблизу Старобільська. Розташувались в одній із лісопадок у підземних бліндажах, які залишились від попередників. Табір знаходиться в стороні від асфальтної дороги, добре замаскований поміж дерев.

«Майже щодня тут дощить. Тому основною проблемою для військових є болото. Урали долають його із великими проблемами. Мій бусик грузне, тому мріємо знайти благодійників, які б допомогли придбати дизельний позашляховик. Зараз зима, кінець грудня. В Луганській області темніє дуже рано, відразу біля 16 години настає ніч. Світломаскування зобов'язує нас зберігати тишу, заборонено ввечері палити вогнища, користуватись генератором. Тому усі, окрім вартових, змушені ховатись у бліндажах до самого ранку. Світловий день короткий, сніданок, обід і знову темрява до ранку. Вночі пересуватись небезпечно, вдалині лунають постріли, інколи стріляє артилерія. Однак визначити, хто стріляє та звідки складно. Повсюди на дорогах та розвилках стоять наші блок пости. Усі автівки ретельно перевіряються.

Для військових діють спеціальні паролі. Рух вночі мінімальний. Лінія фронту від нас знаходиться вдалині. Перші блок пости перебувають у найбільшій небезпеці. Артилерія стріляє здалеку, тому наше завдання - бути готовими дати відсіч у випадку наступу. На даний момент артилерія ЗСУ вогню не веде, однак цілодобове чергування обов'язкове. Хочеться вірити, що війна не спалахне із новою силою», - ділиться враженнями Роман Мартинюк, який до цього часу ніколи не стикався із військовою справою.

Українські військові очікують можливу активізацію з боку терористів на новорічно-різдвяні свята. Або ж у випадку настання морозів, коли крига вкриє річку Сіверський Донець, яка сьогодні є умовним кордоном. Це дозволить диверсантам непомітно проникати на українську територію. Наразі, коли вода є природним бар'єром, така можливість мінімальна.
Роман Мартинюк каже, що час від часу в небі над ними кружляють безпілотники. Тож ворог не планує відступати. Однак, велика кількість військових вселяє надію на те, що оборону вдасться втримати.

Боєць-волонтер дякує від імені усіх військових реактивного дивізіону 14ОМБР за підтримку та допомогу, за печиво та солодощі, за дитячі малюнки та відеофільм, який зняли учні 26-ї школи міста Луцька, усім меценатам та благодійникам, фонду "Волинь-2014", ТзОВ " Гербор-Холдинг", мирним жителям та добровольцям, які тут далеко від дому ризикують власним життям та здоров'ям заради миру та спокою в своїх містах та селах.