Студентство і Корупція у розрізі революційних подій

В контексті подій останнього року студентство виступало чи не основним каталізатором до змін та двигуном подій Революції Гідності. Саме студенти першими вийшли на мітинг підтримки євроінтеграції та проти політики тогочасної влади. Студенти отримали перший удар з боку системи. Чимало молодих людей і досі не припиняють відстоювати мир та справедливість: хто на Сході, хто у цивільному світі, воюючи з бюрократією та корупцією у різних сферах суспільного життя, і в освітній у тому числі.

Яка роль студентів зараз у боротьбі з корупцією в університетах зараз? Чи відбулись під впливом революційних подій зрушення у свідомості студентства щодо методів здобуття освіти?

Ми вирішили дослідити яким чином змінилося ставлення луцьких студентів до такого явища як корупція та провести аналіз перспектив динаміки відношення активності/пасивності щодо процесів боротьби з проявами хабарництва у контексті політичних та соціальних змін останнього року.

За даними «Фонду Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» загалом в Україні 62% студентів стикались або чули про випадки корупції у вищих навчальних закладах. Для кожного третього студента корупція - один з можливих інструментів вирішення проблем. Для кожного п’ятого – норма сучасного життя. Переважно, корупція у вишах асоціюється з хабарництвом протягом навчального процесу з метою отримати певну оцінку.

Що ж до ситуації в Луцьку, вдалось простежити певні тенденції до зміни. Для аналізу використовувались дані представників студентських самоврядувань СНУ імені Лесі Українки, Луцького НТУ, КТБП СНУ, Луцького педагогічного коледжу імені Ярослава Галана.

У дослідженні взяті до уваги результати за грудень 2013, травень 2014 та грудень 2014. Це проміжок часу від початку студентського Євромайдану і до нинішніх подій в зоні АТО. Постає питання, чи під впливом цього готова за зміну системи посадових зловживань в університетах братись молодь. Та яким чином відбулись зміни у свідомості студентів щодо хабарництва за останній рік.

Ставлення студентів до корупції (грудень 2013)

За результатами анкетування за грудень 2013 року, корупцію вважали позитивним(прийнятним) явищем близько 7,53% студентів. Нейтрально до неї ставились понад половина опитаних – 51,10%. І 41,37% вважали це злом, з яким необхідно боротись.
Можна зробити висновок, що ситуацію означили як допустиму 58,63% – студентів (ті, хто не вважав за потрібне викорінювати корупцію як явище).
Коефіцієнт негативного ставлення до корупції χ = 0,71 (χ – відношення учасників, що виявляють негативне ставлення до явища, до учасників, які підтримають позитивне та нейтралів, які по суті виступають за збереження статусу кво).
Грудень 2013 року – це час перших протестних хвиль в Україні. Саме тоді майже у всіх університетах пройшли студентські страйки. Це для частини молоді стало поштовхом до аналізу та переусвідомлення на фоні цих подій потреби у встановленні справедливості, принаймні на рівні університету.

Ставлення студентів до корупції(травень 2014)


У травні 2014 року, корупцію вважали позитивним(прийнятним) явищем близько 5,37% респондентів. Нейтральне ставлення спостерігалось у 47,92% опитаних. Частка тих, хто вважає корупцію у виші неприйнятною – 46,71%.
Така зміна відношення спостерігається як наслідок подій у Києві та інших містах України: прийняття «законів 16 січня», розстріл на Інститутській 22 лютого, окупація Криму та початок АТО на Донбасі. На цьому графіку спостерігаємо тенденцію до позитивних змін у розумінні студентами потреби у боротьбі з корупцією .
Проте, ще 53,29%, все ще не вважають за потрібне викорінювати хабарницво.
Коефіцієнт негативного ставлення до корупції χ = 0,88. 

Ставлення студентів до корупції(грудень 2014)


На початку грудня 2014 року, корупцію все ще вважали позитивним явищем всього 1,70% спудеїв. Нейтрально до цього ставились понад половину опитаних студентів – 33,23%. І 65,06% вважали це злом, з яким необхідно боротись.
Коефіцієнт негативного ставлення до корупції χ = 1,86
Отже підведемо підсумки. З грудня 2013 по грудень 2014 частка студентів, що негативно ставляться до корупції у своїх вишах в місті Луцьку збільшилась з 41,37% до 65,06%, тобто майже в 1,4 разів. Найбільший стрибок зафіксований в останній період дослідження (динаміка змін з травня 2014 по грудень 2014).

Найвірогідніше, що позитивні зрушення в освітній сфері стались внаслідок кількох факторів: це і події на Сході України, коли збільшилась відповідальність кожного українця за мирне життя та розуміння ціни, яку платять бійці в зоні АТО; вибори президента та парламенту; громадські люстрації, підвищення суспільного інтересу до політики та залучення широких мас до благодійності.

На сьогодні коефіцієнт негативного ставлення до корупції χ, виріс у 2,6 разів і в грудні цього року вперше перевищив одиницю (тобто частка тих, хто вважає корупцію суто негативним явищем перевищила).

Відповідно до цього можемо сказати, що спостерігається стійка тенденція до підвищення свідомого ставлення студентів до проблеми боротьби з корупцією у вишах та викорінення цього явища в Україні вцілому.

З цього приводу Репницька Дарина, голова студентської ради СНУ, зазначила: «Студентське самоврядування СНУ імені Лесі Українки проводить опитування щодо фактів корупції в університеті під час кожної сесії. Якщо студентом зафіксовано факт вимагання або дачі хабара у вигляді грошей, цінного подарунку, послуг та іншого, він може звернутись представника студентської ради свого факультету(інституту). У випадку, якщо його заява є правомірною, ми можемо гарантувати, що факт буде досліджено з подальшим переданням заяви у відповідні органи. Ми постійно про це говоримо нашим студентам, проте не завжди вони готові розповідати про такі факти. Та все ж наразі розглядаються кілька студентських заяв і перевіряються факти зловживань викладачами. Тому результати проведених нами опитувань тішать. Сподіваємось, ці змін і далі рухатимуться у потрібному напрямку. Головне, щоб студенти ще більше усвідомлювали потребу таких змін».

За проведеними дослідженнями у СНУ імені Лесі Українки, ми отримали результати, що близько 14% студентів, які негативно ставляться до корупції – готові до активних дій щодо її викорінення. У інших навчальних закладах даних немає, бо це питання не було включено до анкетування що проводилось там. Але, інші результати дозволяють припустити, що частка таких студентіву вишах міста приблизно така ж (при обрахунках ми припускаємо похибку у 1-1,3%).

Антон Євтушок,Іванна Антонюк