Стіна і потяг

При в'їзді Київ з боку Києва-Волинського кілометри три вздовж колії простягається бетонна стіна... "Данилич прості"... "Ющенко - ТАК"... "Стьопа - лох"...

Цікаво, за що так того Стьопу? А може і справді він - лох? А може йому просто хтось позаздрив і в такий спосіб намагається нагадити в невинну щасливу душу Стьопи?

"Волинь - чемпіон"... Видно, що поряд десь наші проходили... Як сюди забрались...? Чи на ходу потяга це встигли зваяти?

Стіна... Пиши на ній що захочеш... Вона така вільна та демократична... поки ЖЕК не замалює...

Але, хоч і вільна, проте - стіна... Як кордон між мінливістю і сталістю... між потягом і "тим" життям. Така стіна - досить унікальне явище, якщо відійти від матеріалізму...

Раптом прийшло в голову: "А коли вона, ця стіна? В яаому часі?" Напевно, що ніколи... Адже швидкість потягу лишає її в минулому, не даючи побути в теперішньому...