«Волинь» - «Іллічівець»: чим багаті, тим і раді

«Волинь» знаходиться у першій половині Турнірної таблиці, команда Віталія Кварцяного вперше зіграла з донецьким «Олімпіком» і вперше його перемогла, капітан команди Сергій Сімінін забив перший гол у нинішньому Чемпіонаті, а Ерік Бікфалві перебуває за крок до першого місця в бомбардирській гонці Прем’єр-ліги. На такі результати уже награв луцький клуб у першому колі Чемпіонату з футболу. Чекаємо подвигів від «хрестоносців» у другій його частині, яка знову розпочалася з поєдинку проти маріупольського клубу.

«Іллічівець» (Маріуполь): топ 3 приємних спогадів

Чимало поєдинків в рамках прем’єр-ліги зіграла «Волинь» проти «Іллічівця» і в цих матчах команда-суперник подарувала волинським уболівальникам чимало приводів для радості. Почнемо з того, що «хрестоносці» уже тричі за чотири роки у вищому дивізіоні перемагали маріупольців. Зокрема, у дебютній для «Волині» зустрічі з цією командою на стадіоні «Авангард» червоно-білі переграли суперника з рахунком 3:1. Восени 2011 року уже на полі стадіону «Іллічівець» «хрестоносці» святкували перемогу 1:2. Ну, і була ще мінімальна перемога у 2013 році – 1:0.

Другий приємний момент, який хочеться відзначити, – команда Віталія Кварцяного уже обігравала маріупольців і в нинішньому Чемпіонаті. Перемогти суперника у матчі-відкритті сезону важливо з кількох причин. По-перше, це дає впевненість і мотивацію гравцям на майбутні подвиги. Адже, завжди хочеться вірити неписаному футбольному правилу: «Як сезон почнеш, так його і проведеш». По-друге, гольовий рахунок за «Волинь» і в тому поєдинку, і, разом з тим, в нинішньому Чемпіонаті відкрив Ерік Бікфалві, який уже встиг поповнити його сімома забитими. По-третє, з першого туру волинянам вдалось відірватись від рівних по грі та статусу суперників і фактично усі вони нині перебувають у нижній частині турнірної таблиці.

І безперечне лідерство в даному рейтингу віддаємо кубковому поєдинку, який відбувся 21 вересня 2011 року. В 1/16 Кубка України «Волинь» перемогла «Іллічівець» з рахунком 7:1. За п’ять років в Прем’єр-лізі такої гольової феєрії в одному матчі луцький стадіон «Авангард» і тисячі уболівальників на ньому більше не бачили. А забивали у тому поєдинку двічі Майкон Олівейра, двічі Рамон Лопес, Ігор Скоба, Ян Масло та В’ячеслав Шарпар.

Очні протистояння: герої та невдахи

Були у команді з Луцька й інші герої, які відзначалися за свою команду в Чемпіонаті. Зокрема, такий статус надаємо Соріну Парасківу, Саші Стевічу, Олександру Пищуру, Богдану Бутку та Міхелю Бабатунде. На жаль, лише останній в цьому переліку гравець нині ще може теоретично допомогти «Волині» перемогти чи то маріупольців, чи то інший клуб. Відзначаємо також Руслана Бабенка, який забивав другий гол у ворота «Іллічівця» в нинішньому Чемпіонаті. Не можна залишити без уваги і Віталія Неділька, який у тому кубковому протистоянні зловив м’яча в руки під час виконання пенальті і тим самим не дозволив скоротити різницю забитих-пропущених. Що ж до «лузерів» у складі «Волині», то вже ні для кого не секрет, що «хрестоносці» не славляться особливими успіхами у реалізації пенальті. Пригадуємо якраз у поєдинку проти «Іллічівця» у 2013 році Рамон Лопес не реалізував одинадцятиметровий і команда поступилася з рахунком 2:0. Таким чином, Лопес єдиний гравець в очних протистояннях у розташуванні «Волині», який є одночасно і героєм, і антигероєм.

Що ж до команди з Маріуполя, то тут особливе визнання за забиті голи у ворота «Волині» отримують Ігор Тищенко, Костянтин Ярошенко, Адріан Пуканич, Руслан Фомін, Олексій Полянський, Іван Ордець та Владислав Кулач. Відзначимо і воротаря Рустама Худжамова, якому, власне, і не забив одинадцятиметровий удар Лопес. Є і у складі «Іллічівця» герой-антигерой. За забитий єдиний гол і нереалізований одинадцятиметровий в кубковому матчі таким званням нагороджуємо грузинського легіонера Торніке Окріашвілі.

Аналізуючи поєдинки в контексті їх персоналізації, не можна залишити без уваги арбітрів матчів. Серед уболівальників побутує думка, що коли суддя показує червону картку гравцеві твоєї команди, то він «нехороша людина», а коли видаляє з поля гравця команди-суперника, то «свій хлопець». Отож судіть самі, який суддя для кого хто. А статистика червоних карток наступна. У сезоні 2010-2011 років червону картку від арбітра Ігоря Іщенка отримав гравець «Іллічівця» Артем Путівцев. У наступному сезоні від Олександра Дердо – волинянин Євген Пічкур. У сезоні 2013-2014 років – бразилець Шумахер, який грав за «Волинь», від Віталія Романова. Не обійшлось без вилучення і в кубковому поєдинку. Арбітр Ярослав Козик показав червону на вісімдесятій хвилині маріупольському нападнику Олександру Кас’яну. А можливо, тут справа зовсім не в суддях. І на додаткове «лузер» більше заслуговують ті, хто заробили вилучення і, тим самим, підвели свою команду.

Турнірне становище: перемоги та поразки

До повторного очного протистояння команди підійшли із кардинально відмінним очковим багажем. «Волинь» приїхала до Дніпропетровська на стадіон «Метеор», де і приймала маріупольський клуб, з цілою валізою забитих м’ячів та сімнадцятьма очками в активі. Зокрема, пригадаємо, що в першому колі Чемпіонату волиняни, окрім перемоги над «Іллічівцем», по три очки відібрали у луганської «Зорі», запорізького «Металурга», донецьких «Олімпіка» та «Металурга»; розділили по одному очку з полтавською «Ворсклою» та ужгородською «Говерлою»; втім, втратили по три залікові пункти у поєдинках із дніпропетровським «Дніпром», одеським «Чорноморцем», львівськими «Карпатами», київським «Динамо» та донецьким «Шахтарем».

Натомість «Іллічівець» Миколи Павлова прибув «у гості» до «хрестоносців» із дірявою торбиною, крізь яку по дорозі до чотирнадцятого туру розгубив масу очок. Так, маріупольцям вдалось зібрати по одному всього три очки у матчах з «Чорноморцем», «Говерлою» та «Ворсклою». При цьому футболісти «Іллічівця» ще жодного разу не відчули смаку перемоги і наразі перебувають на передостанньому місці в Чемпіонаті, опереджаючи лише львівські «Карпати». За такої ситуації «Волині» нічого не залишалося, як поповнити свій актив ще трьома балами, які команді Миколи Павлова, схоже, не дуже вже допоможуть.

Навколо матчу: галерея супермоментів

Перша картинка зі стадіону «Метеор», що у Дніпропетровську, відтворила у свідомості луцьких уболівальників лише одне слово – «дежавю». Знову засніжене поле, як і у попередньому матчі, і цього разу навіть усе серйозніше. Через неготовність газону прийняти футболістів довелось відтермінувати початок поєдинку на тридцять хвилин.

Що таке природні катаклізми волиняни знають як ніхто інший. Адже уже доводилось грати на плаваючому газоні луганського стадіону «Авангард», і у попередньому турі на слизькому засніженому полі «Оболонь-Арени». Тож з перших хвилин матчу було зрозуміло, що саме команда Віталія Кварцяного на правах господаря контролюватиме гру. Ініціативність лучан принесла перші результати уже на дев’ятій хвилині поєдинку. «Хрестоносці» заробили кутовий удар. Виконувати взявся Сандро Кобахідзе. Після подачі м’яч опинився у Руслана Бабенка, який помітив біля воріт вільного Артема Шабанова і віддав йому передачу. Захисник «Волині» підробив собі шкіряного під праву ногу і влучно пробив по воротах – 1:0. У другому поєдинку поспіль у команді Віталія Кварцяного відзначається захисник.

Одним забитим лучани не обмежились, а продовжили активно атакувати ворота «Іллічівця». Так, на одинадцятій хвилині супермомент для своєї команди організував Сандро Кобахідзе, який скористався помилкою маріупольських півзахисників і з м’ячем набігав на ворота суперника. Сам же пробив, однак влучив у хрестовину воріт. А от провалом у захисті команди Миколи Павлова на дев’ятнадцятій хвилині волиняни уже зуміли скористатися повною мірою. Той же Кобахідзе втік від захисників ближнім флангом і віддав передачу на Еріка Бікфалві. Кращий бомбардир «Волині» не схибив – 2:0. Ерік забиває свій восьмий гол у Чемпіонаті на наздоганяє Хав’єра у бомбардирській гонці.

На цьому «хрестоносці» не зупинились і знову скористались черговою «пожежею» у штрафному майданчику маріупольців. Редван Мемешев, перебуваючи із м’ячем перед самими воротами, зумів віддати передачу на Артема Шабанова. Останній розстрілювати воротаря не став, а притримав шкіряного для Еріка, який набігши із глибини поля дотепно прокинув м’яч повз воротаря – 3:0. Відтепер Ерік Бікфалві очолює список бомбардирів українського Чемпіонату.

Для маріупольської команди три м’ячі було відіграти уже дуже складно. Однак, вони спробували. Реалізовувати отриману можливість на виконання штрафного удару взявся Андрій Тотовицький. Після його удару Віталій Неділько м’яч відбив перед собою. На добиванні опинився капітан команди Костянтин Ярошенко і таки з другої спроби влучив у ворота – 3:1. Так закінчилась перша половина гри. У другому таймі рахунок не вдалось змінити нікому.

Підсумок гри: плюси та мінуси

Отож, підсумовуючи усе побачене на футбольному полі робимо висновок: зважаючи на погодні умови та перебіг самого поєдинку, окрім пропущеного м’яча, інших мінусів відзначати не будемо. А ось плюсів для команди Віталія Кварцяного – хоч греблю гати =)

Плюси: команда перемогла рівного суперника з рахунком 3:1; у поєдинках проти маріупольського «Іллічівця» в нинішньому Чемпіонаті волиняни взяли максимум очок – 6; за «Волинь» з чотирьох граючих захисників відзначились забитими уже троє; Ерік Бікфалві забиває свій 9-й гол в Чемпіонаті і стає не лише кращим бомбардиром своєї команди, але й в Прем’єр-лізі; за різницею забитих-пропущених «хрестоносці» нарешті виходять у плюс – +1; луцька «Волинь» після трьох перемог поспіль піднімається на 5-те місце в турнірній таблиці.