Вибори 2014: Такої влади, як раніше, в Україні вже не буде!

Оскільки я довго не висловлювався з приводу результатів виборів до Верховної Ради України 2014 року, не аналізував останні події, які відбулися в державі (а вони є доленосними для українського народу), вважаю за необхідне озвучити свої думки з цього приводу.

Перш за все, необхідно відзначити, що вибори чітко показали одне: люди прагнуть реформ, прагнуть тих змін, які визначатимуть українську націю як європейську. Те, що почалось на Майдані, мало своє продовження через вибори і мусить мати продовження через прийняття парламентом відповідних рішень, які стосуватимуться внутрішніх і зовнішніх засад держави. Це видно і з результатів голосування.

Безперечно, під час виборчих перегонів намітилися різні тенденції. Їх не можна було не побачити і не можна було приховати. З іншого боку, не потрібно їх гіперболізувати і робити якусь трагедію. Я не поділяю думки, що всупереч усьому люди проголосували в багатьох випадках за кандидатів, які уособлюють собою вчорашню владу, і які голосували за антинародні закони, в тому числі й за закони 16 січня. На окрузі, по якому балотувався я, 70% виборців проголосували проти такихкандидатів. За цю «вчорашню» владу віддали свій голос тільки 30%, тобто менше, ніж дві третини виборців, які прийшли на голосування. Я переконаний, що більшість із цих людей голосувала несвідомо – не маючи повної інформації, що один з кандидатів є адептом влади Азарова-Януковича, і голосував за закони 16 січня. Вони або не знали, або були введені в оману за допомогою передвиборчих технологій. Така сама ситуація сталася і в інших округах, де пройшли такі кандидати. Тому я впевнений, що на Волині переважна більшість виборців все ж голосувала за зміни.

Так, ми сьогодні мали очевидні елементи підкупу. Для мене найстрашнішим є не те, що їх робить якийсь конкретний політик. Страшно й те, що підкуп сприймається значною частиною людей нормально – як звичний, буденний елемент виборчої кампанії, звична річ у функціонуванні нашого суспільства загалом.

Ми повинні викоренити зі свідомості людей як політиків, котрі займаються подібними справами, так і саме явище підкупу. Боротьба з адептами такого роду технологій має набувати обертів, і багато людей мають бути за це покарані. Після того, як виборчий процес буде розслідувано, будуть знайдені і докази порушень, а їх організатори будуть належним чином покарані. Лише тоді ми зможемо говорити про знищення таких явищ.

Безперечно, я думаю що і новообрані депутати, і представники місцевої влади мають зрозуміти послання народу органам представницької і виконавчої влади. Основний меседж у тому, що люди готові терпіти, але тільки тоді, коли бачать, що є реальні реформи. Народ не готовий приймати ті правила гри, які склались раніше. Кумівство, корупція, чиновники, які відверто дискредитують посади, на яких вони перебувають, корумповані посадовці, діти, дружини, брати і сестри в політиці – нині для людей це неприйнятно. Якщо влада не робитиме висновків з цього приводу, то рано чи пізно вона піде шляхом своїх попередників. Окрім цього, люди не сприймають сьогодні поєднання влади і бізнесу. Дивно, що це не зовсім розуміють кандидати-бізнесмени, які йшли до парламенту з єдиною метою – якось поліпшити свій бізнес через участь у владі виконавчій чи законодавчій. Цього вже не буде.

Влада (я маю на увазі коаліцію) – повинна зрозуміти, що першими рішеннями новообраного складу Верховної ради мають бути закони про зняття депутатської недоторканості, закони про публічність виконавчої і представницької влади, закони, які унеможливлюють корупцію, наприклад, зміни до законів, що вимагають тендерної закупівлі.

Мені дуже приємно, що коаліція обговорює питання недопущення за жодних обставин, і навіть до прийняття присяги, голосувальників за закони 16 січня. Всі ми знаємо, що була дискусія – чи голосував хтось, чи ні, а зараз ми побачимо, чи будуть ці люди допущені до присяги. Це буде лакмусовим папірцем – хто де був і що робив…

Окремо хочу відзначити одне – такої влади, як раніше, в Україні вже не буде, і це велика заслуга українського народу. Рада змінилась у своїй більшості – на різних територіях були обрані якісно інші депутати. Ті, хто залишився з минулого скликання – теж уже не будуть такими. Вони однозначно будуть по-іншому ставитись до своїх голосувань, і подібних рішень, як 16 січня, ця Верховна Рада не допустить в принципі.

Не всіх виборців задовольнили результати голосування. Тому що переможцями стали ті, на кого сподівалась лише частина людей. Це неважливо. Важливо те, що відбувся загальний посил людей на демократизацію, відхід влади від корупції, повернення влади до служіння народу. Влада змушена здійснювати реформи. Інакше народ змете цю владу так, як змів попередню, але вже жорсткіше і набагато кривавіше.

Я переконаний, що сьогоднішні керівники, депутати, повинні прийняти відповідні рішення для себе. Оскільки суспільство міняється –вони ідуть у фарватері цих змін, або будуть викинуті на смітник історії. Як показує практика, в окремих випадках це навіть не алегорія. Я не відношу себе до людей, які вітають радикальні рішення, бо вже з’явилися різного роду випадки, коли людей можуть і підривати, і змушувати до чогось силою – це неправильно. Якщо за такі дії не наступає відповідальності – кожен почне робити це по-своєму. У владі має бути лише одна диктатура – диктатура закону. Але має бути також і розуміння, що є ще сила, яка змусить владу беззаперечно виконувати закон.

Загалом можна стверджувати, що необхідні зміни відбулись, і вибір політичних еліт полягає у тому, як на них реагувати. Мені хочеться вірити, що еліти мають достатньо інстинкту самозбереження, щоб іти на вирішення тих питань, які принципово турбують людей.

Особисто я очікую серйозних змін, революційних рішень, широкої коаліції аж до конституційної більшості, яка б забезпечила створення ефективної моделі керівництва державою та боротьби з корупцією, яка є основним нашим внутрішнім ворогом, і щоб українське суспільство рухалось вперед і вирішувало ті завдання, які перед ним стоять.