«Волинь» - «Олімпік»: подвійна «посвята» донеччан у прем’єр-лігу

Недільного листопадового дня у 12-му турі української прем’єр-ліги 54-річна «Волинь» приймала удома 13-річний «Олімпік». Саме так, адже донецький клуб був створений лише у 2001 році і ще навіть не встиг жодного матчу зіграти з луцькою командою. Тому сьогодні, 9 листопада, на чистій сторінці поєдинків між «Волинню» та «Олімпіком» було викарбовано перший результат – і одразу розгромний.

Особливості цьому поєдинку додавав і той факт, що Президент ФК «Волинь» Віталій Кварцяний являється одночасно головним тренером цієї команди, а Президент ФК «Олімпік» Владислав Гельзин у свої 41 – польовим гравцем. Небуденне явище в українському футболі. Крім того, припускаємо, що вперше у своєму житті футболісти команди з Донецька ступили на газон стадіону «Авангард», а можливо, і того більше – вперше побували у Луцьку.

Якщо пригадати дебют обох клубів в прем’єр-лізі, то «Олімпік» чекала така ж сама «посвята» у члени вищого дивізіону, як і «Волинь» п’ять сезонів тому. У першому своєму поєдинку донеччани програли одеському «Чорноморцю» з рахунком 4:0. Перший гол у ворота «Олімпіка» забив уже на дев’ятій хвилині Віталій Балашов, який, до слова, у тому матчі оформив дубль. У ворота «Волині» перший м’яч у прімері забив її ж екс-футболіст Василь Сачко ще раніше – на шостій хвилині – і у тій грі теж відзначився дублем. Поєдинок завершився аналогічно – 4:0. Щодо перших перемог, то вони також були з однаковим рахунком – 1:0. «Олімпік» обіграв луганську «Зорю» завдяки голу Володимира Лисенка на вісімдесят восьмій хвилині, а «Волинь» перемогла запорізький «Металург» - на сорок шостій хвилині у першому таймі відзначився Євген Павлов.

За десять турів нинішнього Чемпіонату обидві команди уже встигли побувати і у ролі переможців, і у ролі «благородних переможених». Так, команда Віталія Кварцяного уже встигла обіграти маріупольський «Іллічівець», луганську «Зорю» та запорізький «Металург»; поступитися дніпропетровському «Дніпру», одеському «Чорноморцю», львівським «Карпатам», київському «Динамо» та донецькому «Шахтарю»; розійтись миром з полтавською «Ворсклою» та ужгородською «Говерлою». Донецький «Олімпік», у свою чергу, награв на три нічиї у поєдинках з «Динамо», запорізьким «Металургом» та «Металістом»; три поразки у матчах з «Чорноморцем», «Шахтарем» та «Дніпром»; а також на чотири перемоги над «Зорею», «Говерлою», донецьким «Металургом» та «Карпатами».

Той факт, що головній команді Гельзина буде грати у Луцьку дуже не просто, підтвердили напередодні молодіжні склади команд-суперників. З рахунком 4:3 обіграла «Волинь-М» молодіжку «Олімпіка». А тому, виходячи з наявного резерву гравців, головному тренеру донецької команди Роману Санжару довелось добре поміркувати, який же стартовий склад виставити проти «гренадерів» Віталія Кварцяного. У схему гри 4:3:2:1 повинні були ідеально вписатись, на думку наставника «Олімпіка», у воротах – Заурі Махарадзе, у лінії захисту – Ігор Тищенко, Андрій Міщенко, Дмитро Гришко та Павло Іванов, у центральній лінії – Кирило Дорошенко, Іса Шериф та Владислав Огиря, під нападником – Максим Драченко та Рхарсалла Моха, на вістрі атаки – Гегам Кадимян.

Віталій Кварцяний не став фантазувати над своїм стартовим складом, а лише замість єдиного нападника, як це було у попередньому поєдинку, випустив на поле додаткового півзахисника. Так, цього разу стартовий склад «Волині» мав такий вигляд. У воротах – герой попереднього матчу Віталій Неділько. Незмінні четверо захисників – Сергій Сімінін (капітан команди), Івіца Жуніч, Артем Шабанов та Дмитро Немчанінов. Двоє опорників – Валерій Федорчук та Руслан Бабенко. В атаці – четверо атакувальних півзахисників – Редван Мемешев, Ерік Бікфалві, Флорентін Матей та Сандро Кобахідзе.

Після стартового свистка від арбітра Сергія Березки Флорентін Матей та Ерік Бікфалві спокійно розкачали м’яч з центру поля. Досить повільний початок матчу чимось нагадав нулі на табло у підсумку минулого виїзного поєдинку проти ужгородської «Говерли». Гальмував поодинокі атаки волинян і лайнсмен, який за перших десять хвилин гри двічі підіймав прапорець, фіксуючи положення поза грою у Бікфалві. Втім, як показала практика, це було лише затишшя перед бурею – бурею емоцій та бурею голів.

Перший по-справжньому гольовий момент виник у гравців «Волині» на тринадцятій хвилині поєдинку, коли Федорчук потужним ударом бив по воротах Махарадзе. Останній виніс шкіряного у поле, надавши можливість волинянам продовжити атаку. Скористався наданим шансом Мемешев, однак і з його добиванням голкіпер впорався. Відповідь від гравців «Олімпіка» лучани відчули уже на вісімнадцятій хвилині, коли донеччани заробили штрафний удар, проте, виконали невдало. Реабілітуватись за команду спробував Моха, однак після його удару м’яч пролетів повз ворота Неділька.

Друга, по-справжньому потужна, хвиля атак від «хрестоносців» уже принесла свій результат. На тридцять сьомій хвилині ініціативу взяв на себе капітан «Волині» Сімінін, який, пройшовши власним флангом до центру поля, зумів потужно пробити з лівої ноги по воротах «Олімпіка». Захиснику луцької команди забракло влучності. Втім, що не реалізував Сімінін, реалізували Бікфалві та Матей. Перший віддав передачу, другий пробив повз голкіпера в дальній нижній кут – 1:0.

Забитий м’яч лише додав впевненості та сили йти вперед команді Віталія Кварцяного. А тому «хрестоносці» продовжили облогу воріт суперника. Чи не єдиним шансом на взяття воріт Неділька не зуміли скористатися «олімпійці» на сорок третій хвилині, коли Моха після провалу у лінії захисту «Волині», не зміг оминути положення поза грою. Тут одразу пригадалось футбольне правило «не забиваєш ти – забивають тобі». Господарі поля не підкачали. Бікфалві, опинившись у воротарському майданчику Махарадзе, впритул розстрілював останнього, але удар прийшовся на попереччину воріт. М’яч не залишив межі поля, а потрапив знову на ногу Бікфалві, який уже на добиванні влучає в сітку воріт – 2:0.

По-перерві не обійшлось без змін ні у «Волині», ні в «Олімпіка». Кварцяний замість голкіпера Віталія Неділька випустив на поле Артема Кичака. Санжар, у свою чергу, змінив нападника Кадимяна на Володимира Лисенка. Друга сорока п’яти хвилинка розпочалась більш жваво, адже «Олімпіку» потрібно було відігравати два м’ячі, а головний тренер червоно-білих наполягав на продовженні гольової феєрії. Почувши підказки від Віталія Кварцяного, в атаку побіг Матей, однак, м’яч після його удар полетів вище воріт. На п’ятдесят другій хвилині румунського півзахисника підтримали в атаці Мемешев та Бікфалві. Втім, перший не зумів як слід прицілитись, другий – розвернутись обличчям до воріт. Внаслідок контратаки з боку гостей відбувся перший у грі удар у площину воріт Кичака. Воротар плечем перевів шкіряного на кутовий. Виконаний стандарт донеччанам теж не приніс дивідендів.

Розбігались волиняни знову під кінець тайму. На шістдесят восьмій хвилині флангом промчав Кобахідзе, завершивши свій спринт передачею у центр штрафного. Підхоплювати мав Гуменюк, однак не дістав м’яч уже перед самими воротами. Другий момент одразу організував то й же Кобахідзе, який уже вирішив одразу пробити по воротах з лівого флангу – Махарадзе впорався з ударом, але вибив знову перед собою. На добиванні опинився Бікфалві, який оформлює дубль – у підсумку 3:0.

Рятувати свою команду кинувся президент клубу Владислав Гельзин, який на вісімдесятій хвилині змінив на полі Драченка. Розташувавшись перед штрафним Кичака, граючий президент так і не отримав передачі від своїх партнерів по команді. Натомість, господарі поля вирішили поставити остаточну крапку у цьому поєдинку. Уже в доданий час право на виконання штрафного удару отримав Бабенко. Пробив потужно – Махарадзе знову парирував шкіряного у поле. Підхопити м’яча встиг Федорчук і віддав легенько передачу на Кобахідзе. Останньому залишалося лише переправити м’яч у ворота – 4:0. Чотири голи від «хрестоносців» і лише один удар у площину воріт від донецької команди – красномовно описують усе те, що відбувалось на полі дев’яносто хвилин. Такої легкої перемоги у цьому сезоні «Волинь» ще не знала.

Отож, у поєдинку президент-тренер vs. президент-гравець перемагає Віталій Кварцяний. Як Владислав Гельзин не намагався допомогти своїй команді – все марно. Ніхто не заперечить, що «Волинь» сьогодні по грі була на голову вищою за скромного в атаці новачка прем’єр-ліги. Тільки пусті трибуни стадіону «Авангард» не змогли гідно привітати рідну команду з такою важливою перемогою…

P.S. 4:0 - і це ще Кварцяний на поле не виходив =)