З 1 листопада починає частково діяти Угода про асоціацію України з ЄС

Застосування положень Угоди про асоціацію між Україною і Європейським Союзом відбуватиметься у два етапи.

До 1 січня 2016 року відтерміновується тимчасове застосування торгівельних положень Угоди, включаючи запровадження зони вільної торгівлі. Водночас, рішення відкриває шлях для тимчасового застосування багатьох інших положень Угоди з 1 листопада.

Зокрема, з цього часу розпочнеться тимчасове (до завершення ратифікації 28 країнами-членами ЄС) застосування важливих положень щодо юстиції, свободи і безпеки, включаючи боротьбу проти корупції. Також ідеться про широкий спектр економічного та фінансового співробітництва.

Волинська область як прикордонна теж отримає певні переваги. Нещодавно на зустрічі з членами Громадської ради голова Волинської ОДА Володимир Гунчик окреслив такі пріоритети для нашої області в контексті Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року: розвиток малого і середнього бізнесу, транспортна інфраструктура й логістика, сільське господарство, туризм, великий бізнес.

Для бізнесу

Щодо розвитку малого й середнього бізнесу, а також сільського господарства, то європейці переконують: скористатися перевагами і здолати перепони зможуть лише ті, хто матиме чітке бачення розвитку свого бізнесу в нових умовах.
Угода про асоціацію Україна-ЄС ще не підписана в повному обсязі, а ЄС вже відмовився від накладання ввізних мит на українські товари, запровадивши для України режим автономних торговельних преференцій, що діє з 23 квітня 2014 року. Тобто фактично ЄС вже почав виконувати економічну частину Угоди ще до її підписання.

Передбачається, що чиста фінансова вигода для України від зниження мит на наші товари, експортовані в ЄС, складе 0,8-1 млрд. євро. Це в чотири рази більше, ніж обсяг фінансової допомоги, яку Європа надає Україні згідно зі своїми програмами співпраці (близько 200 млн. євро на рік). У довгостроковій перспективі підписання Угоди допоможе Україні досягти зростання ВВП на рівні щонайменше 5% щороку.

Наразі ж, цей процес ще не такий швидкий, як хотілось би, і все – через бюрократичні процедури з українського боку. Представники бізнесу неофіційно розповідають, що дозвільна система в країні залишається неефективною, однак вірять, що з приходом нової влади процес налагодиться. Також вони розуміють, що в нових європейських реаліях їм доведеться непросто, багато можуть не витримати конкуренції, однак, готові ризикувати.

За інформацією Державної фіскальної служби в області, волинські підприємства та фірми вже сьогодні понад 60% експортної продукції постачають в країни Євросоюзу, найчастіше - до Німеччини та Польщі. За період з січня по липень 2014 року обсяг експорту до Німеччини становив 32,3% від загальної суми експорту, до Польщі – 22,8%. Окрім товарів промислової групи, з Волині суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності експортують готові харчові продукти з борошна, крупки, крупів, крохмалю або солодового екстракту, сири всіх видів і кисломолочний сир, казеїн та інші похідні казеїнів, казеїнові клеї та матеріали рослинного походження.

Директор компанії «Web-Pro» Володимир Вінніченко, який займається розвитком та популяризацією бізнесу в Інтернеті, вже кілька років працює з європейськими країнами, зараз його цікавить Німеччина. «Наші послуги користуються попитом в Європі, адже в нас дешевші програмування і спеціалісти, загалом, виробництво менш затратне», - каже він.

Що ж до розвитку сільського господарства, становлення ефективної політики у цій сфері триває вже понад 20 років, але Україна досі не має ринку сільськогосподарських земель. На сільськогосподарські угіддя припадає 69% від загальної площі земельного фонду країни, проте український сільськогосподарський ринок досі у складному та неоднозначному становищі. Тому до вересня 2015 року в Україні працює проект «Twinning. Допомога у розвитку відкритого і прозорого ринку сільськогосподарських земель в Україні».

Як зазначено на сайті Представництва ЄС в Україні, він передбачає плідну співпрацю у розбудові відкритої, прозорої політики у сфері сільського господарства, що привабить нових інвесторів. Українські та закордонні експерти сприятимуть запровадженню нових механізмів політики на місцевому рівні (зокрема, питання приватизації), поширенню знань та практик у розвитку сільського господарства. Проект також робитиме акцент на екологічних питаннях та покращенні конкурентоздатності ринку.

Для туризму та інфраструктури

Якщо розвиватиметься малий і середній бізнес, якщо продукція волинського сільського господарства буде затребуваною в ЄС, то, відповідно, муситиме розвиватися транспортна інфраструктура й логістика, потрібно буде будувати нові дороги, забезпечувати цивілізоване транспортне сполучення. Це, в свою чергу, стимулюватиме розвиток туризму та приплив європейських туристів до Волині, адже поки що Волинь відвідують, здебільшого, поляки, білоруси та росіяни. «Загалом з туристичною метою область відвідують 7-8 тисяч туристів щороку. Окрім названих, це також туристи з близького зарубіжжя – словаки, угорці, німці, французи. У нашій області популярними та привабливими є різні види туризму: зелений, санаторно-курортний, історико-культурний тощо», - розповів завідувач сектору туризму департаменту інфраструктури та туризму Волинської ОДА Віталій Чернець.

Великі сподівання посадовець покладає і на безвізовий режим, завдяки якому приплив туристів може збільшитись, хоч зараз рівень туристичних послуг низький в країні через відомі події. Крім того, Україні треба поширювати інформацію через дипломатичні представництва про те, що в’їзд до нас для іноземців є безвізовим, адже це питання часто ставлять охочі відвідати країну й область.

Як зазначив у коментарі консул Генерального консульства Республіки Польща в Луцьку Міхал Богдановіч, цьогоріч зі 173 тисяч виданих консульством віз лише 2 800 були туристичними, загалом, вони не користуються в нас великим попитом. Більш популярними є шопінг-візи (коли людина їде спеціально по покупки), таких віз вже видано понад 55 тисяч.

Для енергетики

Крім цих сфер та зважаючи на війну з Росією, для України є ще одне серйозне питання, яке потребує негайного вирішення, – це енергетична безпека. Військовий конфлікт поставив і Україну, і ЄС в такі умови, що вони змушені шукати різні методи, як зменшити імпорт і споживання газу та скоротити викиди вуглецю. Звісно, на це піде не один місяць, але першочергові заходи в цьому напрямку мають бути такими: потрібно робити будівлі більш енергоефективними, дружніми до відновлюваних джерел енергії та скорочувати споживання газу в промисловості. На думку європейських експертів, збільшення інвестицій в енергоефективність спричинить до скорочення споживання газу в житловому секторі на 58%, на який припадає 23% всього природного газу, спожитого в ЄС. Разом з тим, рекомендовані заходи можуть також допомогти знизити на 20% споживання газу з боку промисловості (5% від усього природного газу, спожитого в ЄС на сьогодні).

Волинь також робить перші кроки в напрямку звільнення від газової залежності, зокрема, на газоспоживальних котельнях встановлюються твердопаливні котли. На думку волинських чиновників, наша область цілком може відмовитись від споживання газу, де це можливо, і перейти на альтернативні види палива, тим більше, що ми маємо свою волинську сировину для цього, застосування якої мінімізує також шкідливі викиди в атмосферу (тирсові пелети тощо). Загалом, на різні заходи з енергозбереження в області передбачено виділити 12,1 млн грн, з них четверна частина – вже надійшла, кошти потрібно освоїти до 15 грудня цього року. Але в нас, як завжди: гроші лежать на рахунках, чомусь не освоюються в повному обсязі і вчасно, тож можемо втратити шанс модернізувати системи теплопостачання.

А це вже є поганим «дзвіночком» для місцевої влади. Так, голова ради Територіального відділення ГО «Асоціація платників податків України» у Волинській області, член Громадської ради при Волинській ОДА Василь Дутко розповідає, що на Волині близько 270 таких котелень, які до кінця 2015 року влада запланувала переоснастити на твердопаливні і, таким чином, відмовитись від споживання газу. На це потрібно 150 млн грн, тож цілком очевидно, що цих коштів так швидко не знайдуть, тому такі заяви наразі радше схожі на популізм.