Гуд бай, Ленін

Для мене, як і для більшості українців, одним з найприємніших результатів стало непроходження до Верховної Ради комуністів. Невпевнений, що такого результату вони б досягнули, якби голосували Крим і окупований Донбас, але нарешті ці парадоксальні політики (тільки вони могли в дорогезних костюмах і туфлях з крокодилячої шкіри розповідати про олігархів, які розкрадають Україну) роблять найбільший крок до того, щоб стати минулим.

Думаю, що ми рідко бачитимемо червоні (як і прапор їх партії:) обличчя Голуба чи Симоненка, які вішатимуть вермішель на вуха своїх виборців. Зникнуть з ефірів голоси, які розповідали про те, як на капіталістичний Захід прагне загарбати Україну і зробити її сировинним придатком, ледь не колонією. Одним словом, комуністи поза Радою - це плюс для України.

Щоправда, з проблемою комуністів на місцевому рівні нам ще доведеться попрацювати. На виборах від Луцька до парламенту кандидував Віктор Пащук, перший секретар Луцької міської організації Комуністичної партії України. Був він кандидатом і в 2012 році. Так от. За нього у 2014 році, після Революції гідності, проголосували, на хвилиночку, 1134 громадяни України, які, як і ми, вирішують долю держави під час виборів. Загалом по Волині за "колег Симоненка" голосували майже 7 тисяч людей.

Тішить лише той факт, що в 2012 році за Пащука віддали свій голос 2,3 тисячі лучан, а за комуністів проголосували понад 35 тисяч волинян. Дуже хороша і правильна тенденція. Шкода, що трохи повільна.