Голосування 16-го січня: всі крапки над «і»

Є такий давно відомий в Україні вислів «закон, як дишло, куди повернеш – туди і вийшло». Десь таким дишлом кандидати у народні депутати та їх наймані робітники намагаються зробити позицію Громадського руху ЧЕСНО на Волині щодо голосувальників 16-го січня. Що ж, давайте тепер поставимо всі крапки над «і».

ГОЛОСУВАННЯ І ГОЛОСУВАЛЬНИКИ

Ще 13 жовтня до Луцька приїхали мої колеги з Києва, і ми провели круглий стіл, на якому й пояснили, кого ми називаємо «голосувальник 16-го січня».



Зокрема, я як координатор в області зробила презентацію, у якій пояснила деталі голосування 16-го січня. А саме, виявилося, що депутати голосували за карколомний проект Закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян (№ 3879) двічі. Додам, що дослідження ЧЕСНО грунтуються саме на результатах голосування за цей законопроект, які зафіксовані на офіційному сайті Ради.

Люди, які хотіли докопатися хоча б до фактів, мали б почитати стенограму засідання Ради, а також подивитися уважно відео голосування, а потім звернутися до протоколів голосування на сайті Верховної Ради України.





Стає зрозуміло, що депутати в той день двічі голосували за один і той же закон, тобто прийняли його двічі. Видається, що це трапилося саме через сутички у залі засідань та блокування трибуни. Один раз голосування відбувалося картками через систему «РАДА», інше - руками. Щодо голосування руками – ми не можемо сказати однозначно, хто голосував, а хто ні. Тут вже поле для доведення і донесення інформації самими кандидатами.





Проте, щодо голосування картками, то протоколи ВРУ чітко кажуть, що серед волинський нардепів ними голосували:

Степан Івахів - позафракційний
Сергій Мартиняк - позафракційний
Ігор Єремеєв - позафракційний
Катерина Ващук - регіоналка
Григорій Смітюх - регіонал
Василь Демедюк - комуніст
Адам Мартинюк – комуніст

З них четверо нині є кандадатами у народні депутати: Адам Мартинюк, Ігор Єремеєв, Степан Івахів та Сергій Мартиняк.

Ми запустили акцію, в якій мали назвати цих кандидатів бракованими, адже вони проголосували за обмеження прав громадян, тобто пішли проти народу.



Проте акцію не завершили, адже до нас звернувся помічник Степана Івахіва Валерій Черкаска і переконував, що його друг-депутат не голосував 16 січня. Як аргумент була надіслана копія звернення адресована апарату ВРУ за 17 січня, де Івахів заявляв, що не голосував.



Аби не дезінформувати виборців, ми зачекали кілька днів, щоб івахівці розібралися із апаратом Ради. Так, на сайті ВРУ з’явилася інформація про те, що Івахів дійсно звернувся 3 жовтня у раду з проханням поставити статус «не голосував». По слідах одного пішли й його соратники Мартиняк та Єремєєв, які відкликали свої голоси уже 7 жовтня. Відомо, що Ігор Єремеєв, Степан Івахів та Сергій Мартиняк ще у січні 2014 року заявляли про не підтримку проголосованого 16 січня закону, зокрема на своїх персональних сайтах або фейсбук-сторінках. І навіть ініціювали 23 січня законопроект, який передбачав скасування диктаторського законодавства. Щоправда, один з них на своєму персональному сайті навіть визнав, що "голосував карткою за Закон України про Державний бюджет України на 2014 рік та за законопроект № 3879 «Проект Закону про внесення змін до Закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Решта законопроектів голосувались «руками», у них депутат участі не брав".



Чому ж вони відкликали свої голоси лише у жовтні, через більше ніж півроку після голосування, – нехай запитують у них виборці і приймають рішення, чи голосувати за таких кандидатів чи ні. Наше ж завдання просте – поставити критерій, зафіксувати факт і повідомити про нього людям.

Тож, Громадський рух ЧЕСНО констатує: вище названі особи голосували 16 січня за «диктаторські» закони, але відкликали свої голоси у жовтні цього року. Далі – рішення за виборцями.



МАНІПУЛЯЦІЇ

Зрозуміло, що до мене і моїх колег у Києві було купа дзвінків, погроз судами, обвинувачення у продажності і т.п. Все це звичні дії людей, які вистрачають кошти на передвиборчу кампанію і мають намір використати будь-яких людей, громадські рухи організації, аби перетягнути виборця на свою сторону. Не вийде, друзі.



Можна перекручувати наші озвучені думки, можна вдаватися у гру слів, але не можна змінити фактів. Декотрі кандидати проплатили статті у районних газетаї, в яких згадують оприлюднену нами інформацію, декорті замовили статті у провідних інтернет-виданнях області, описавши відомості про наші заходи. І ми не можемо гарантувати, що ці відомості будуть точними від А до Я. Проте гратися словами можна так, що й змінити зміст усього сказаного.





Насамкінець. Громадський рух ЧЕСНО перший підняв питання голосування 16-го січня. Хоч усі прекрасно в області знали, про голосування 16 січня, хто голосував, і як голосував, та ніхто крім нас не шукав відповідей на питання, що постали перед суспільством і не піднімав це питання завчасно. Але, коли прийшли вибори… Всі могли розібратися ще навесні, після кривавих подій на Майдані. Але ні інші громадські середовища, ні ті самі кандидати на наші акції та круглі столи щодо цього питання не приходили., де могли б висловити свої думки, позиції, подебатувати з конкурентами особисто. Слабо, друзі? Натомість робота відбувається кулуарно і ширяться чутки про наш рух. Мовляв ми продалися. І тільки за те, що говоримо про речі такими, якими вони є насправді. Здається, той, хто може подумати про наш продаж, зрозуміло оцінює речі по собі. Чи не так?

І останнє.

Правда. Вона завжди різна. Але істину встановлюють факти, тобто дії і поведінка. Тож давайте грати ЧЕСНО, а не робити із правди дишло, яке куди не повернеш, а кудись та й вийшло.

Марія Доманська, координатор Громадського руху ЧЕСНО на Волині