Чому я голосуватиму за Данильчука

Хто не знає: Павло Данильчук - керівник "Правого сектору" на Волині, кандидат від Луцька до Верховної Ради.

1. Павло - мій земляк, мій однокурсник, мій побратим по громадській діяльності. Я його знаю 12 років і впевнений, що кожен його крок в політиці робиться на користь для України.

2. Данильчук молодий. Якщо коротко: старшому поколінню треба йти на пенсію з своїми політичними іграми. Вперед треба пропустити молодь, яка може десь і помилиться, але буде діяти щиро і головне інноваційний. А таким, як наш директор заводу, просто треба зайнятися чимось корисним: вирощувати овочі чи взуття ремонтувати.

3. Данильчук - на гребені революції. І 2004-го, і 2014-го Павло був серед лідерів революційних рухів на Волині. Він без вагань брався організовувати акції протесту, їхав у Київ, ішов під кулі. Для мене це означає, що він не боїться брати на себе відповідальність і приймати рішення. Чого немає у більшості наших політиків.

4. Павло приблизно 10 років у політиці і пізнав її гниле єство. Данильчук знає, як працювати у владі так, щоб вичистити гниль і додати конструктиву.

5. Данильчук- націоналіст. І він з "бандерівського" крила. Без поміркованих поглядів та міркувань.

6. Данильчук не витрачав грошей на офігєнно дорогу зовнішню рекламу і не менш дорогу рекламу в ЗМІ.

Шкодую, що не допоміг йому на виборах. Сподіваюся, що буде поміч з цього допису.

Анонімів-критиканів прошу зараз встати з-за столу, підійти до вікна, відкрити його, відійти до протилежної стіни, розбігтися і вистрибнути з вінка головою донизу.