І час зупинився...
І ще раз про трагедію у злощасному будинку на вулиці Рівненській в Луцьку...
Я була там того страшного ранку, була наступного дня, буду, мабуть, ще не раз. Колись, коли мені було років 8 чи 9, мої батьки купили будинок. Я не хотіла жити у приватному будинку, бо звикла до багатоповерхівки. Тепер же ловлю себе на думці, як і багато хто, що я БОЮСЯ жити у квартирі. Просто боюся, бо не вірю ЖЕКам, чиновникам, нікому…
Та зараз я не про це.
Сьогодні я сфотографувала дещо особливе. Принаймні так кажуть місцеві мешканці. Серед мотлоху, що лишився після аварії, люди помітили старий годинник. Здавалося б, нічим не примітний, якби не одне але. Стрілки годинника застигли майже на 04:25. Люди гадають, що він зупинився саме у той жахливий момент. Символічно...
Я була там того страшного ранку, була наступного дня, буду, мабуть, ще не раз. Колись, коли мені було років 8 чи 9, мої батьки купили будинок. Я не хотіла жити у приватному будинку, бо звикла до багатоповерхівки. Тепер же ловлю себе на думці, як і багато хто, що я БОЮСЯ жити у квартирі. Просто боюся, бо не вірю ЖЕКам, чиновникам, нікому…
Та зараз я не про це.
Сьогодні я сфотографувала дещо особливе. Принаймні так кажуть місцеві мешканці. Серед мотлоху, що лишився після аварії, люди помітили старий годинник. Здавалося б, нічим не примітний, якби не одне але. Стрілки годинника застигли майже на 04:25. Люди гадають, що він зупинився саме у той жахливий момент. Символічно...
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 7
Ну?
Що тут "символічного"?