«Волинь» - «Ворскла»: два пенальті, вилучення, не зарахований гол – нічия…

Минуло менше тижня, як волинські уболівальники у Луцьку радо зустрічали історично місцеву знаменитість – екс-очільника луцького футбольного клубу «Торпедо», а нині наставника дніпропетровського «Дніпра» Мирона Маркевича. А вже сьогодні, 3 жовтня, у гості до «хрестоносців» привіз свою команду ще один легендарний «волинянин», кращий гравець «Волині» 2004 та 2005 років, кращий бомбардир Чемпіонату України сезону 2001-2002 років у складі «Волині» – Василь Сачко.

Найбільш «зірковий» час футболіста припадає якраз на період його виступів за луцьку «Волинь» під керівництвом досвідченого фахівця Віталія Кварцяного. Ще у сезоні 2005-2006 років Сачко забивав за «Волинь» останні м’ячі у ворота «Металурга», «Арсеналу», «Сталі», «Іллічівця», «Ворскли», «Металіста», «Харкова», «Кривбасу», «Динамо». А вже у сезоні 2010-2011 років, продовжуючи свою футбольну кар’єру у полтавській «Ворсклі», якраз у складі свого нового клубу двічі розписався у воротах червоно-білих у дебютному матчі «Волині» в Прем’єр-лізі. Сьогодні Василь Сачко повертається на колись рідний стадіон «Авангард» в якості наставника команди-суперника «Волині» полтавської «Ворскли».

За вісім ігор між собою в рамках Прем’єр-ліги «Волинь» та «Ворскла» встигли вже награти на три нічиї: два поєдинки завершувались із нулями на табло, один – надрезультативно з рахунком 3:3. За червоно-білих у тому матчі забивали Богдан Шершун, Ян Масло та бразилець Шумахер. У складі полтавської команди відзначились Павло Ребенок, Іван Кривошеєнко та Володимир Чеснаков. Тричі перемогу святкували «хрестоносці» з однаковим результатом 1:0: у сезоні 2010-2011 років у воротах суперника розписався Олександр Пищур, у сезоні 2012-2013 років – Даніель Суботіч у домашньому поєдинку та Душан Савіч у Полтаві. Двічі з великими рахунками перемагала «Ворскла». У вже згаданому дебютному поєдинку для «Волині» у Прем’єр-лізі сезону 2010-2011 років зелено-білі перемогли лучан з рахунком 4:0. Окрім дублю від Сачка в ворота волинського гренадера Ісси Ндоє забивали Ахмед Янузі та Дмитро Єсін. Рік по тому уже на своєму полі ворскляни святкували перемогу 3:1. Голи на рахунку Романа Безуса, Павла Ребенка та Артема Громова. Єдиного влучного удару у складі «Волині» завдав тоді бразилець Майкон.

До сьогоднішнього поєдинку команди підійшли із розривом в два очки. Василь Сачко зі своєю командою зумів набрати одинадцять пунктів у матчах з ужгородською «Говерлою», дніпропетровським «Дніпром», львівськими «Карпатами», запорізьким та донецьким «Металургами» і наразі «Ворскла» посідає четверту сходинку в турнірній таблиці. Команда Віталія Кварцяного, у свою чергу, по три очки взяла у поєдинках з маріупольським «Іллічівцем», луганською «Зорею» та «Металургом» (Запоріжжя) і нині займає сьоме місце.

На гру проти одного з кращих своїх учнів Віталій Кварцяний виставив у воротах Артема Кичака; чотирьох захисників (з права наліво) – Сергія Сімініна, Івіцу Жуніча, Віталія Приндету та Артема Шабанова; двох опорних хавбеків – Руслана Бабенка та Валерія Федорчука; трьох плеймейкерів – Еріка Бікфалві, Флорентіна Матея та Редвана Мемешева; єдиного форварда – Даніло Маріотто.

Василь Сачко проти своєї колишньої команди виставив теж доволі бойовий склад. Ворота зелено-білих захищав Станіслав Богуш. У лінії захисту зіграли Арменд Даллку, Вадим Сапай, Євгеній Ткачук та Олександр Скляр. У центральній лінії – Санжар Турсунов, Артем Громов, Денис Дядечко та Володимир Чеснаков. У лінії нападу – Олександр Ковпак та Ахмед Янузі.

Розпочинали поєдинок футболісти обох команд досить спокійно – без гострих моментів біля воріт Кичака та Богуша, без зайвих фолів, без натяку на результативну гру. На другій хвилині арбітр поєдинку, який у цьому матчі пізніше зіграв вирішальну роль, призначив штрафний удар для волинян, зафіксувавши дрібне порушення на досить далекій відстані від воріт команди Василя Сачка. Взявся виконувати Матей, однак захисники «Ворскли» відбились без проблем. Змарнували свій момент і гості на п’ятій хвилині поєдинку, не зумівши обіграти луцьких гренадерів Приндету та Жуніча. Млявою виявилась і атака полтавчан на одинадцятій хвилині, яка завершилась так само безрезультатно, як і подальша контратака «хрестоносців».

Розбігались волиняни лише ближче до середини першого тайму. Доказ тому – красива гра Матея на двадцять восьмій хвилині, коли румунський півзахисник ледь не забіг у ворота команди-суперника з м’ячем, ніби не помічаючи на своєму шляху ні півзахисників, ні захисників «Ворскли». По тому був хороший момент у Шабанова, якого на підступах біля власного штрафного «скосили» зелено-білі, та штрафний удар від Бікфалві, з яким ледь впорався Богуш, відбивши кулаками м’яч подалі від власних воріт. Так, до завершення першої половини гри волиняни майже увесь час намагалися атакувати ворота суперника. Гравці з Полтави запам’ятались хіба що ударом Турсунова з далекої відстані по воротах Кичака, але м’яч пролетів поряд зі стійкою.

По перерві гравці обох команд вийшли на поле більш вмотивованими та емоційно зарядженими. Уже в перші хвилини другого тайму футболісти «Волині» провели комбінаційну атаку, а гравці «Ворскли» – перспективну контратаку у відповідь. Більше бажання забити перший м’яч спостерігалося у червоно-білої команди. В атаку сходив навіть капітан «хрестоносців» Сімінін, який, перейшовши повільно центр поля, несподівано для ворсклян завдав потужного дальнього удару по воротах Богуша. Останній встиг зреагувати і перевів шкіряного на кутовий. Подача з кутового прапорця змусила гравців «Ворскли» понервувати і, уже атакуючи суперників другою хвилею, кутовий удар плавно перейшов у штрафний. Виконував Бабенко, подачу якого хотів замикати Федорчук, однак наткнувся на фол з боку Даллку. Штрафний удар завдяки арбітру перетворився у призначене пенальті. Як і в попередньому матчі до м’яча підійшов Бікфалві, який, розбігшись з-за лінії штрафного, сильним ударом влучає у ворота – 1:0.

Отримавши емоційний заряд від забитого голу, футболісти «Волині» не переставали атакувати ворота суперника. Найактивнішими безпомилково можна назвати Бікфалві, Матея та Бабенка, перший з яких – бив по воротах суперника при найменшій отриманій можливості, другий – радував уболівальників швидкими фланговими проходами зі зміщенням у штрафний майданчик, третій – раз по раз загострював ситуацію біля воріт полтавчан після виконання стандартів. В результаті виконання одного з кутових ударів воротар зумів приборкати шкіряного лише за лінією воріт, втім ні головний арбітр, ні боковий цього не помітили. Теоретично рахунок мав би вже збільшуватись на користь луцької команди.

Уже ближче до кінця поєдинку волиняни так захопились атаками, що пропустили контрвипад від гостей. На сімдесят восьмій хвилині уже в штрафному майданчику Кичака Турсунов отримує точну передачу від Баранніка і пробиває фактично в пусті ворота – 1:1. Як виявилось, на цьому гра ще не завершувалась. Усе найцікавіше ще чекало команди попереду. Так, на вісімдесят другій хвилині за фол другу жовту картку отримав Бабенко і був змушений покинути поле, залишивши свою команду у меншості. Окрім кількісної переваги футболісти «Ворскли» отримали шанс на виконання штрафного, який, втім, змарнували. На відміну від свого суперника, не змарнували свій шанс футболісти «Волині», отримавши право на виконання другого пенальті на вісімдесят шостій хвилині. Цього разу взявся випробувати долю Маріотто, взявши на себе таку відповідальність. Молодий бразилець не схибив і «Волинь» знову повела в рахунку – 2:1.

Не довго музика грала, не довго радів «Авангард», як уже двома хвилинами пізніше Кичак виймав другий м’яч і зі своїх воріт. За «Ворсклу» відзначився Дедечко – 2:2. Волиняни могли знову повести в рахунку уже на доданій першій хвилині, однак Бікфалві та Козьбан змарнували свій останній шанс.

Підсумуємо. Чи то день такий, чи то суддя такий, але у цьому матчі було все: призначено два пенальті у ворота «Ворскли» на п’ятдесят третій та вісімдесят п’ятій хвилинах, вилучено гравця «Волині» Руслана Бабенка за отриману другу жовту картку на вісімдесят другій хвилині, не зараховано чистий гол у ворота «Ворскли» на сімдесят третій хвилині. Усе це супроводжувалось неймовірними емоціями футболістів, тренерів та уболівальників на «Авангарді». Результат – по одному очку для червоно-білих та зелено-білих і заявка на статус «найскандальнішого матчу» у цьому сезоні.

P.S. А починалось все з того, що Василь Сачко повернувся на стадіон «Авангард»…