Один із споминів про Б.Клімчука
Згадуючи добрим словом Бориса Клімчука, хочу навести уривок з моєї книги "Становлення і розвиток місцевого самоврядування у Волинській області" (С.50), яка вийшла завдяки фінансовій підтримці голови ОДА. Це епізод обрання голови Волинської обласної ради, коли у 1992 р. Б. Клімчук піднявся на вершину волинської політики.
"5 червня 1992 р. відбулася десята сесія обласної Ради народних депутатів, на якій продовжилося обрання нового голови облради. На цю посаду було висунуто чотири кандидатури: Б. Клімчук, Г. Кожевніков, І. Корсак, В. Паламарчук. Після виступу з трибуни, депутат І. Корсак зняв свою кандидатуру. Б. Клімчук виголосив спіч, котрий, на думку автора, варто навести повністю, адже такого ґатунку виступи не лише у волинській, а й загальнодержавній політичній практиці трапляються надто рідко:
«Справа, на яку мене зараз висувають, настільки серйозна, що, як казали древні, про неї не можна говорити серйозно. Тому я, враховуючи те, що два роки на ваших очах, ви знаєте, очевидно, якісь позитивні моменти, знаєте негативні, все-таки, щоб легше робити вибір, зупинюся на тих недоліках, які, на мій погляд, не дозволяють мені сьогодні бути головою Волинської обласної Ради.
Перш за все, я не люблю політику і не люблю політиків. І ніколи не любив. І ніколи не полюблю. Натомість я люблю Володимира Висоцького. І, як покійний Раджив Ганді, я люблю ансамбль «Бітлз». Це частина мого життєвого кредо. Я його ніколи не ховав. Воно залишилося таким і зараз.
Натомість я люблю людей і вірю людям. На сьогодні, в умовах тієї ями, про яку казав Корсак і в яку ми ще не скотилися, вважаю, що це найбільший недолік для людини. Тому що я не зможу працювати так, щоб «тріщали кістки, хрящі і т. д.». Мені дуже шкода, ми від однієї тоталітарної системи зараз, на мій погляд, ідемо до іншої. І той лозунг, який ставили демократичні партії та рухи на початку своєї роботи, лозунг «Людина – попереду» сьогодні забутий.
Ще один недолік – я дуже люблю дітей, люблю з ними працювати. І по-любому, як би не склалося сьогоднішнє голосування, рано чи пізно я завершу свою кар’єру, свій життєвий шлях з дітьми в школі.
І останнє. Останній момент, який, на мій погляд, не дає можливості сьогодні працювати на посаді голови обласної Ради. Це моя борода…»
"5 червня 1992 р. відбулася десята сесія обласної Ради народних депутатів, на якій продовжилося обрання нового голови облради. На цю посаду було висунуто чотири кандидатури: Б. Клімчук, Г. Кожевніков, І. Корсак, В. Паламарчук. Після виступу з трибуни, депутат І. Корсак зняв свою кандидатуру. Б. Клімчук виголосив спіч, котрий, на думку автора, варто навести повністю, адже такого ґатунку виступи не лише у волинській, а й загальнодержавній політичній практиці трапляються надто рідко:
«Справа, на яку мене зараз висувають, настільки серйозна, що, як казали древні, про неї не можна говорити серйозно. Тому я, враховуючи те, що два роки на ваших очах, ви знаєте, очевидно, якісь позитивні моменти, знаєте негативні, все-таки, щоб легше робити вибір, зупинюся на тих недоліках, які, на мій погляд, не дозволяють мені сьогодні бути головою Волинської обласної Ради.
Перш за все, я не люблю політику і не люблю політиків. І ніколи не любив. І ніколи не полюблю. Натомість я люблю Володимира Висоцького. І, як покійний Раджив Ганді, я люблю ансамбль «Бітлз». Це частина мого життєвого кредо. Я його ніколи не ховав. Воно залишилося таким і зараз.
Натомість я люблю людей і вірю людям. На сьогодні, в умовах тієї ями, про яку казав Корсак і в яку ми ще не скотилися, вважаю, що це найбільший недолік для людини. Тому що я не зможу працювати так, щоб «тріщали кістки, хрящі і т. д.». Мені дуже шкода, ми від однієї тоталітарної системи зараз, на мій погляд, ідемо до іншої. І той лозунг, який ставили демократичні партії та рухи на початку своєї роботи, лозунг «Людина – попереду» сьогодні забутий.
Ще один недолік – я дуже люблю дітей, люблю з ними працювати. І по-любому, як би не склалося сьогоднішнє голосування, рано чи пізно я завершу свою кар’єру, свій життєвий шлях з дітьми в школі.
І останнє. Останній момент, який, на мій погляд, не дає можливості сьогодні працювати на посаді голови обласної Ради. Це моя борода…»
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 18
Популярне
|
СБУ порушила кримінальну справу через витік нібито слів Буданова про загрозу існуванню України
Сьогодні, 18:11
|
0 |
|
Основні вимоги до сурогатної мами
Сьогодні, 17:39
|
0 |
|
Розшукують безвісти зниклого 37-річного лучанина
Сьогодні, 17:19
|
0 |
|
У військовій частині на Вінниччині зупинилося серце Героя з Волині Олександра Панасюка
Сьогодні, 17:05
|
0 |
|
Загинув 27-річний водій: повідомили деталі ДТП у Луцькому районі
Сьогодні, 16:45
|
0 |
Тому що боїмось або байдужі. І це перше і друге найголовніша біда українського народу.
А БП хай спочиває з Богом
Українського Духу. Ерудит, дипломат, комунікабельний, не байдужий навіть до дрібниць, сміливий і рішучий, не скупий, а щирий. Він був отаманом і провідником не тільки краю,, а й України.
Жаль, що був. Міг би багато ще зробити...