«Зоря» - «Волинь»: за двома зайцями

Кожна футбольна команда, включаючи окремо власників клубів, тренерський штаб, гравців, перед початком нового сезону ставить собі конкретні цілі та завдання, яких може і, навіть, повинна досягти на кінець ігрового року. Дуже важливо, щоб нинішня поставлена планка була вищою, ніж минулорічна, адже тільки так команда буде рости і розвиватись. Досить амбіційним у плані розвитку є наступний суперник «Волині» – луганська «Зоря», яка минулого року увійшла в сімку кращих українських клубів і за щасливим випадком потрапила до Ліги Європи.

Буквально кілька днів тому, за крок до групового етапу, луганчани спіткнулись на порозі престижного єврокубкового турніру. Перед «Зорею» захлопнув двері у Лігу Європи нідерландський «Фейєноорд», закотивши четвертий м’яч у ворота чорно-білих за хвилину до фінального свистка. Так, з рахунком 4:3, отримавши колосальний європейський досвід і, разом з тим, цінний урок, команда з Луганська завершує боротьбу в єврокубках. Однак, продовжує її у Чемпіонаті України, щоб наступного року знову спробувати дотягнутись до мрії. А чи вдалось луганчанам досягнути мети на Славутич-Арені у Запоріжжі, де вони зіграли черговий поєдинок у Чемпіонаті проти «Волині», – усе по порядку.

Дуже цікаво спостерігати за матчами «Волині» та «Зорі», оскільки середній показник забитих м’ячів у цих поєдинках становить 2,75 за гру. Якщо подивитись статистику матчів команд між собою у прем’єр-лізі, то найчастіше вони закінчувалися або двома, або чотирма голами на двох. Історично за червоно-білих забивали: Майкон, Корнел Бута, Ігор Скоба, Сергій Пилипчук та Душан Савіч, за чорно-білих – Ілля Галюза, Олександр Кас’ян, Тарас Лазарович, Лакі Ідахор, Даніло, Максим Білий, Джаба Ліпартія, Олександр Грицай, Яннік Болі, Желько Любеновіч та Руслан Малиновський. Якщо п’ятеро останніх знову мали можливість допомогти «Зорі» у черговому двобої проти лучан, то у «Волині» з колишніх бомбардирів не залишилось нікого.

У новий сезон команда Віталія Кварцяного увійшла практично у новому складі. І в цьому сезоні в воротах суперників «Волині» уже встигли розписатись Руслан Бабенко та двічі, враховуючи кубковий матч, Ерік Бікфалві. За «Зорю» в Чемпіонаті України відзначилися Желько Любеновіч та Пилип Будківський. У кубковому протистоянні проти кременчуцької команди «Кремінь» по одному м’ячу забивали Джаба Ліпартія та Олег Бородай. Згадаємо і головних героїв останніх поєдинків в Лізі Європи: у першому матчі відзначився Максим Білий, у матчі-відповіді – той же Максим Білий та Руслан Маліновський. Однак, дублю від Маліновського та голу Білого луганчанам не вистачило для проходження до групової стадії Ліги Європи. Не вистачило команді і сил вирвати перемогу у «Волині».

Після невдалої гри проти «Карпат» у попередньому турі Віталій Кварцяний провів в команді серйозну кадрову ротацію. На гру проти «Зорі» волинян вивів новий капітан команди Віталій Неділько. Він же захищав ворота «Волині». У лінії захисту з права наліво розташувались молоді гравці Олександр Сваток, Віталій Приндета, Івіца Жуніч та Артем Шабанов. У центральній лінії – двоє гравців молодіжної збірної Редван Мемешев та Руслан Бабенко, а також незмінно Ерік Бікфалві. Під нападником зіграли Гал Шіш та Флорентін Матей. На вістрі атаки – незмінно Даніло Маріотто.

Помітні зміни у порівнянні із матчем проти «Чорноморця» у попередньому турі відбулись і в стартовому складі «Зорі». Суперники «Волині» протистояли команді Віталія Кварцяного у такому стартовому складі. У воротах Микиту Шевченка змінив Кршеван Сантіні. У захисті зіграли Максим Білий, Нікола Ігнатьєвич та Андрій Пилявський. З-поміж атакувальних півзахисників та опорних хавів ми побачили Микиту Каменюку, Прінса Сегбефію, Руслана Маліновського, Олександра Караваєва, Олександра Грицая та Дмитра Хомченовського. У ролі єдиного нападника зіграв Пилип Будківський

Особлива роль у поєдинках між цими командами випадає суддівській бригаді. Так склалося історично, що вкрай рідко у матчах між «Волинню» та «Зорею» обходиться без вилучень чи призначених пенальті. Так було у сезоні 2010-2011 років, коли на луцькому «Авангарді» екс-гравець «Волині» Леонардо да Коста і екс-гравець «Зорі» Вадим Мілько отримали по червоній картці від арбітра Володимира Сіренка. Потім були поєдинки сезону 2011-2012 років, де уже на луганському «Авангарді» суддя Ігор Іщенко вилучив Джабу Ліпартію, а у Луцьку Олександр Іванов призначив по одному пенальті у ворота команд і роздав 10 жовтих карток гравцям. «Веселі каруселі» продовжились і у сезоні 2012-2013 років: у домашньому матчі «Волині» червоне світло перед собою побачили волинянин Ванче Шиков та луганчанин Лакі Ідахор за суддівства Анатолія Жабченка; у домашній грі «Зорі» арбітр Іван Бондар познущався з волинян, вилучивши капітана команди Сергія Сімініна та ще до цього моменту призначивши пенальті у їхні ворота. До слова, цього разу Сімінін не міг отримати червоної, оскільки пропускав гру через вилучення у поєдинку проти «Карпат».

Тільки-но гравці «Зорі» розіграли м’яч з центру поля, як уже волиняни після перехоплення помчали в атаку. На перший раз футболісти з Луцька пробачили луганчан за невдалу гру в центрі поля. Не стали карати забитим м’ячем чорно-білих і на четвертій хвилині, коли Ерік Бікфалві стрімко промчав флангом і віддав на Маріотто в центр штрафного майданчика. Однак, всьому є своя межа. І цю межу перейшли футболісти «Зорі», коли сфолили на Бікфалві. Арбітр призначає штрафний удар. Руслан Бабенко подав – Ерік на добиванні не схибив – 0:1. Так, на шостій хвилині матчу «Волинь» повела у рахунку.

Такий активний початок поєдинку з боку «Волині» не деморалізував луганчан, які не втрачали жодного шансу для проведення атак. Перспективними видавались атаки «Зорі» на сьомій, десятій та тринадцятій хвилинах, однак захисники «Волині» вдало впорались зі своєю прямою задачею. Не впорався чи то з емоціями у своєму дебютному матчі, чи то з напором луганського нападника Олександр Сваток, який уже на дванадцятій хвилині поєдинку отримує жовту картку. На це попередження одразу реагує Віталій Кварцяний і змінює молодого захисника на більш досвідченого Олега Гуменюка.

У перші двадцять хвилин матчу уже стало очевидно, що після відверто невдалої гри проти «Карпат» лучани зробили висновки і заграли у зовсім іншому стилі. Комбінаційна атака «Волині» на вісімнадцятій хвилині «від воріт до воріт» з прицільним ударом у підсумку могла б зірвати гучні оплести уболівальників на луцькому «Авангарді». Однак, на порожній Славутич-Арені були чутні лише мудрі підказки для футболістів з вуст заслуженого тренера Віталія Кварцяного. У підсумку в першому таймі «Зоря» не змогла щось протиставити «Волині». Команди пішли на перерву з перевагою червоно-білих в один гол.

Початок другого тайму запам’ятався жорсткою грою з боку гравців обох клубів. Замість проводити комбінаційні та конструктивні атаки, футболісти лише чули свистки судді, який раз по раз реагував на фоли. Цього разу обійшлось без червоних та призначених пенальті. Проте, волинські уболівальники промовляли до арбітра «не злим тихим словом» усі ті секунди, коли після його помилки на п’ятдесят третій хвилині луганчани помчали в контратаку, яка вдало завершилась для «Волині» через невдалу гру Караваєва.

У цей час ще ніхто не знав, що саме цей гравець кількома хвилинами пізніше принесе нещастя волинській команді. На сімдесятій хвилині матчу Олександр Караваєв в атаці завдає травми Віталію Недільку, який після отримання медичної допомоги не зміг продовжити гру. Кварцяний змушений був випускати на поле іншого воротаря – Артема Кичака, який в цьому сезоні ще жоден матч не відіграв на нуль. Тільки-но Кичак став у рамку воріт, як зі штрафного удару футболісти «Зорі» розіграли комбінаційну передачу на трьох і завдали влучного удару по воротах. Так, воротар «Волині» став антигероєм поєдинку, а той же Караваєв зрівняв рахунок – 1:1.

На цьому гра ще не завершилась. Усе найцікавіше ще чекало нас попереду. Під кінець поєдинку сили команд вирівнялись, про що досить красномовно промовляла статистика відсоткового співвідношення володіння м’ячем 49/51. Основний час було вичерпано. Однак, арбітр компенсував шість хвилин. Замість того, щоб спокійно догравати поєдинок, команда Віталія Кварцяного продемонструвала, що і вона має свої амбіції. На дев’яносто першій хвилині Редван Мемешев взяв гру на себе і, пройшовши лівим флангом, змістився ближче до центру поля, звідки красивим ударом поклав м’яч в правий кут. Гол! Більше команди на Славутич-Арені не забивали.

Отож, «Волинь» здобуває таку важливу другу перемогу у Чемпіонаті і одразу піднімається на восьму сходинку турнірної таблиці, з чим ми її і вітаємо. Щодо «Зорі», то хочеться лише сказати, що розподіливши сили у боротьбі на два фронти, команда забула розподілити пріоритети і в результаті не досягла успіхів на жодному з них. А як говорить стара народна приказка: «За двома зайцями побіжиш – жодного не впіймаєш»…