Без бомажки ти, як і раніше...

Живеш ось у своєму комп’ютеризованому світі…Дітям власним листи пишеш на мейл. Фотографії однокласників бачиш, як вони за тисячі кілометрів відпочивають просто зараз. Дочка документи на вступ до Вишу подає в електронному вигляді.

Проте життя повертає на землю. Оригінали документів усе таки треба привезти особисто. І…для поселення абітурієнта в гуртожиток потрібні:
1) заява (бланк – у деканаті),
2) довідка про склад сім’ї,
3) довідка про доходи батьків (за останній рік АБО 6 місяців),
4) 2 фотографії.

По порядку: бланк заяви візьмемо, заповнимо. Ну, тут усе зрозуміло: я, такий-то такий-то, паспорт такий-то такий-то прошу надати місце в гуртожитку. Інакше як тобі його надати, якщо ти не просиш? Логічно.

Про склад сім’ї – це до ЖЕКу. Зайняло два дні. Береш будинкову книгу і паспорт, приходиш. «А ЖЕК ваш тепер не тут! Він переїхав! Що ж ви не знаєте?»

А чому я маю це знати, якщо за комунальні сплачуємо регулярно, пільг ніяких не маємо. Як і скарг, власне.

О, ще добрі люди підказали, куди переїхав. І приймальні години у паспортистів: завтра з 14.00.

Назавтра першим ділом, дочекавшись 14.00, замість їхати – телефоную. Порадували! Прийомні години – з 14.00 до 16.00. Були! Зараз – до 13.00. «Але приїжджайте! Якщо керівництво застанете, щоб підписати, зробимо».

Приїжджаю. Паспортистка дивується: це вам телефоном таке сказали? Хто це, мовляв, такий добрий, відповідальний, чуйний? За нас розпоряджається? Але ж будинкову книгу бере.

Далі – дует. Ну, знаєте, як в опері: кожен про своє, а слухачам не зрозуміло, чи вони кожен окремо, чи це все ж таки діалог. Отже, я бурчу собі, що взагалі не розумію сенсу цієї довідки. А паспортистка, заповнюючи бланк, своєї: що вулицю нашу перейменували, дочка паспорт отримувала нещодавно – адреса вже нова, а нам усім треба з паспортами з’явитися…але спочатку – будинкову книгу в технічному відділі перереєструвати.

І от довідка ця, дійсно, що вона підтверджує? Пільги? Вік? Що? Що моя дочка живе (точніше, не просто так, а зареєстрована офіційно) за такою адресою? Що у неї є тато і мама, які теж там? І ще брат? А бабця з дідом – що? Вони - не рахуються?

Ось убийте мене, не розумію. Якщо це про житлові умови, то мають бути зазначені всі прописані. І знову не те: а якщо не всі тут проживають? Якщо про родинні зв’язки – то яке діло до цього гуртожитку в іншому місті?

А якщо у сім’ї є тато, прописаний (перепрошую, зареєстрований) за тією ж адресою, але сім’я його вже кілька років не бачила? Та й у цьому випадку копії сторінки з будинкової книги цілком би вистачило.

Це на мій хлопський розум. А от насправді…Копія, певно, не являється документом. Ну, тоді й копія паспорта не потрібна. В чому логіка?

Ну, довідку мені дали. Попутно, частково вирішили питання з перейменуванням вулиці. Будинкову книгу проштампували, підписали, завірили. З паспортами – інша пісня. Їх треба принести усі, щоб у середу паспортистка перереєструвала їх у паспортному столі за новою адресою. Насправді й людина та сама, й паспорт той самий, і будинок, і вулиця...от назва інша.

Та це ще не все! Для поселення в гуртожиток треба ще й довідки про доходи батьків. Приходиш до бухгалтерки з проханням «за рік або 6 міс.» - для неї це не розмова . Кажіть конкретно: за рік чи за 6? А я звідки знаю, як треба. Чи як краще.

Тут виникає знову маса питань! Ну от така вже я вдалася: чому? та навіщо? Який зв’язок між маминими-татовими заробітками і потребою студента в місці в гуртожитку? Це, типу, якщо заробляють багато - то можуть і квартиру винайняти? Чи якщо мало - то і гуртожиток нададуть гірший, дешевший? Чи ще якось?

А якщо один з батьків, до прикладу, не працює? Пенсіонер. Або інвалід. Довідку з пенсійного фонду? Безробітний - з фонду зайнятості? А якщо на заробітках? Звідти, з "заграниці" довідку? А якщо просто у сім'ї молодша дитина, і мама займається нею, не працює? Яка інстанція повинна це посвідчити? Чи тоді не бачити кімнати в гуртожитку, поки потрібну довідку не намалюєш?

Насправді, якщо йдеться про якісь пільги чи нюанси оплати, то довідки повинні надавати ті, хто на них претендує. Положено одному з десяти безкоштовне житло чи першочерговість при поселенні - хай би він і надавав довідку, що підтверджує це право. Навіщо по купі папірців усім?

Чогось я не второпаю. Син живе у гуртожитку такого самого політехнічного. Такого - та не такого. Тому що в Празі. Для поселення навіть підтвердження, що ти студент, не потрібно. Для цього база у них є, там все й видно.

Пишеш заяву, прикріплюєш портрет 3*4, в касу - завдаток і оплату за перший місяць. Все. Маєш номер кімнати і ключ.

Чому у нас так складно?