"Гонихмарник" Дари Корній

Сьогодні рекомендую до прочитання книгу Дари Корній «Гонихмарник», яка вийшла у Книжковому Клубі «Клуб Сімейного Дозвілля» у 2013 році. Це захоплюючий український містичний роман, лауреат конкурсу романів, кіносценаріїв та п’єс «Коронація слова – 2010».



Сюжет направду оригінальний, який привідкриває двері до знань української міфології. Давні вірування слов’ян призабулися, їх витіснили чужоземні і так приємно, що наші письменники починають занурюватися в глибини української пам’яті і діставати звідтам справжні скарби і знання наших предків.

Ця книга, мов «маленький котик-сонько пухнастими лапками ніжно дмухає на вії, і вони змикаються, мов пелюстки квітки увечері. І ось уже дрімота на своєму човникові відносить її в далеч неозору й незорану та перейдену й пережиту. Дрімучі ліси, глибокі озера, твань та баговиння, вкриті барвистим квітковим килимом підступні болота, чисті живиці, грайливі й потужні ляскавиці. Волинь. Полісся. Її батьківщина…». І саме з Волині розпочинається дія роману, звідти, де мешкають дводушники – напівлюди, напівнечисті. Одна душа в них людська, а друга – демонічна. Їх називають Гонихмарниками, вони живуть серед смертних і відрізнити їх від звичайних людей майже неможливо. Демонічна душа передається по чоловічій лінії, а жінка, яка народить від Гонихмарника сина, помирає під час пологів. Така ціна влади цієї дитини над природними стихіями. Градоруби допомагають дощем під час посухи, часом принаджують град і грози, подекуди й смерчі. Гарненьким дівчатам варто триматися від них подалі, хоча це дуже важко, бо якась містична сила притягує до цих істот. Саме такі настороги дає своїй внучці мудра бабуся. І поки дівчинка роздумує над почутим, у лісі блукають Перелесники, Полісуни, Щезники, Перестрічники, Мавки та ще багато невидимих звичайному людському окові істот.

Письменниця в одному з інтерв’ю розповіла, що персонажі її книг спочатку з’являються у снах, а потім вже на сторінках творів.

Головними героями роману є Аліна Григоренко та Сашко, якого всі називають Кажаном, за його любов до чорного одягу. Алінка - неординарна дівчина з глибоким внутрішнім світом та власними поглядами на життя, яка не боїться бути собою, а тому часто не може знайти порозуміння з оточуючими. Молода бунтівниця, талановита студентка, яка навчається на художника, багато читає, фарбує волосся у салатовий колір та бачить кольорові сни. Походить з родини цілительок-знахарок, але сама довгий час про це не знає. Її родина оповита туманом прадавніх легенд, казок та цікавих історій, яких дівчина вже з малечку знає безліч. А по жіночій лінії передається схожа доля, в якій неодмінно зустрічається Гонихмарник. І саме тоді розпочинається історія кохання та боротьби.

Події відбуваються у таємничому Львові, у мальовничих Карпатах, де можна дихати на повну силу та на синьоокій Волині. І всюди живуть духи казкових істот. І ти ніби стаєш частиною природи, її невід’ємним елементом.

Роман наповнений поліським фольклором, міфами, легендами, переказами, вірою у все живе навколо, а головне – коханням. Тому й не дивно, що у передмові Люко Дашвар написала, що Дара Корній може стати українською Стефані Майєр, хоча, як на мене, це не зовсім вдале порівняння і авторка цього абсолютно не прагне.

Загалом книга читається швидко, але кінцівка видається трохи заплутаною і трішки затянутою. Та врешті авторка виправляється і ти починаєш вірити, що все на світі можливе і якщо двом людям судилося бути разом, то ніякі повороти долі цього не змінять.

Містичного всім читання під час грози літнього вечора :)