Фінансова відповідальність службовця за неправомірні дії має бути закріплена законодавчо
Значна кількість тих, хто стояв на Майдані та обрав європейський шлях розвитку України вимагають системних змін у взаємовідносинах між службовцем та суб’єктом господарювання. Будь-яка діяльність бізнесу має вимірюватися не залежністю останнього від волі або підпису чиновника, що часто призводить до порушення життєздатності цілих підприємств та його працівників, а впровадженням чітких рівноправних правил взаємодії держави та підприємця.
Що може забезпечити зміну філософії наших бізнесменів із «підпорядкованості» та необхідності «підкилимного» вирішення проблемного питання на формулювання вимог до представників органів влади? Однозначна відповідь – це фінансова відповідальність чиновника за вчинення неправомірних дій, які були доведені.
Найбільш елементарний приклад: податкова служба, проводячи перевірку, вилучила з підприємства документацію та заблокувала рахунки, через що суб’єкт господарювання втрачає можливість вчасно здійснювати свої зобов’язання перед контрагентами та споживачами. Це прямо впливає на ділову репутацію директора та іміджу усієї компанії.
Через деякий час, довівши свою правоту у суді, підприємство повертається до роботи, однак уже втративши постійних партнерів та ринок. Відповідно, роками сформований імідж був втрачений і потребує відновлення. А фінансові втрати – компенсації за рішенням суду – несе держава за рахунок тих же податків, які сплачує бізнес. Це неправильний підхід. Податки мають йти на розвиток і соціальну сферу, а непрофесійні дії чиновників мають покриватися із їхніх кишень.
У найближчий час у Верховній Раді України буде розглядатися законопроект Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо відповідальності посадових та службових осіб органів державного нагляду (контролю)», який передбачає: посадова або службова особа органу державного нагляду (контролю) несе перед державою відповідальність в порядку регресу в розмірі виплаченого з бюджету відшкодування через незаконні рішення, дії чи бездіяльність цієї посадової (службової) особи.
Я, як народний депутат України, подав пропозиції до ІІ читання вказаного законопроекту, які стосуються наступних положень:
Факт визнання судом або іншим уповноваженим органом протиправними рішення (дій чи бездіяльності) посадової або службової особи (або скасування рішення в будь-якій іншій формі) органу державного нагляду (контролю) означає завдання крім зазначеної вище матеріальної шкоди, завдання моральної шкоди фізичній особі або посадовим (службовим) особам юридичної особи, а також завдання шкоди діловій репутації суб’єкта господарювання.
Моральна шкода та шкода діловій репутації відшкодовується в порядку, передбаченому даною статтею. Розмір відшкодування визначається судом, за винятком мінімального його розміру.
Мінімальний розмір відшкодування моральної шкоди становить 10 розмірів мінімальної заробітної плати, а шкоди, завданої діловій репутації суб’єкта господарювання - 20 розмірів мінімальної заробітної плати. Розмір мінімальної заробітної плати визначається станом на 01 січня року, в якому здійснюється визначення розміру відшкодування.
Після прийняття цих змін до законопроекту, впевнений, кожен чиновник кілька разів подумає, перш ніж вчиняти або навпаки не чинити ті дії, які направлені на порушення діяльності підприємства чи окремо фізичної особи. Але головне: як службовці, так і бізнесмени, по-новому будуть сприймати свою роль у тому середовищі, де вони здійснюють свої безпосередні обов’язки.
Що може забезпечити зміну філософії наших бізнесменів із «підпорядкованості» та необхідності «підкилимного» вирішення проблемного питання на формулювання вимог до представників органів влади? Однозначна відповідь – це фінансова відповідальність чиновника за вчинення неправомірних дій, які були доведені.
Найбільш елементарний приклад: податкова служба, проводячи перевірку, вилучила з підприємства документацію та заблокувала рахунки, через що суб’єкт господарювання втрачає можливість вчасно здійснювати свої зобов’язання перед контрагентами та споживачами. Це прямо впливає на ділову репутацію директора та іміджу усієї компанії.
Через деякий час, довівши свою правоту у суді, підприємство повертається до роботи, однак уже втративши постійних партнерів та ринок. Відповідно, роками сформований імідж був втрачений і потребує відновлення. А фінансові втрати – компенсації за рішенням суду – несе держава за рахунок тих же податків, які сплачує бізнес. Це неправильний підхід. Податки мають йти на розвиток і соціальну сферу, а непрофесійні дії чиновників мають покриватися із їхніх кишень.
У найближчий час у Верховній Раді України буде розглядатися законопроект Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо відповідальності посадових та службових осіб органів державного нагляду (контролю)», який передбачає: посадова або службова особа органу державного нагляду (контролю) несе перед державою відповідальність в порядку регресу в розмірі виплаченого з бюджету відшкодування через незаконні рішення, дії чи бездіяльність цієї посадової (службової) особи.
Я, як народний депутат України, подав пропозиції до ІІ читання вказаного законопроекту, які стосуються наступних положень:
Факт визнання судом або іншим уповноваженим органом протиправними рішення (дій чи бездіяльності) посадової або службової особи (або скасування рішення в будь-якій іншій формі) органу державного нагляду (контролю) означає завдання крім зазначеної вище матеріальної шкоди, завдання моральної шкоди фізичній особі або посадовим (службовим) особам юридичної особи, а також завдання шкоди діловій репутації суб’єкта господарювання.
Моральна шкода та шкода діловій репутації відшкодовується в порядку, передбаченому даною статтею. Розмір відшкодування визначається судом, за винятком мінімального його розміру.
Мінімальний розмір відшкодування моральної шкоди становить 10 розмірів мінімальної заробітної плати, а шкоди, завданої діловій репутації суб’єкта господарювання - 20 розмірів мінімальної заробітної плати. Розмір мінімальної заробітної плати визначається станом на 01 січня року, в якому здійснюється визначення розміру відшкодування.
Після прийняття цих змін до законопроекту, впевнений, кожен чиновник кілька разів подумає, перш ніж вчиняти або навпаки не чинити ті дії, які направлені на порушення діяльності підприємства чи окремо фізичної особи. Але головне: як службовці, так і бізнесмени, по-новому будуть сприймати свою роль у тому середовищі, де вони здійснюють свої безпосередні обов’язки.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 2
Що дійсно радує, так це те, що вже тиждень висить матеріал цього мудака на сайті - і жодного коментаря. Це найкраща реакція людей на таких от "депутатів": повне ігнорування, зневага і презирство. Якщо б ми змогли на таких "діячів" таким же чином реагувати під час виборчих кампаній, впевнений, Україна булу б сьогодні уже в іншій ситуації. Слава нашим громадянам!
а в Луцьку працівники ДАІ заблокували роботу ДЕПО не випускаючи з 7,3 до 9-ї маршрутки на роботу в результаті чого люди не встигли на роботу, ДЕПО понесло збитки, приватні перевізники надприбутки, а головний ДАІвець за затримку муніципального транспорту в час пік нічого не отримав (бо він за дарма вирішив спортити людям ранок)