Найдорожчі в історії вибори… або навіщо інсценувати АТО

Дві обставини не давали мені можливості зробити для себе світоглядний висновок про те, що відбувається в Україні останні два місяці. Точніше незнання цих обставин. Нарешті пазл склався. І те, що я побачив, мене дуже шокувало. Не часто так кажу, але я б дуже хотів помилятись.

Перша обставина: до недавнього часу серед призовників, мобілізованих у Збройні сили, були переважно недосвідчені військові, які в кращому випадку відбули службу в армії. І тільки з минулого тижня почали відбирати досвідчених (в тому числі тих, які пройшли гарячі точки).

Друга обставина: нереально переконлива перемога Порошенка на виборах. Можна сказати фантастична.

Ну так от. Ні для кого не секрет, що головним тактичним ходом у кампанії Порошенка були не біл-борди, чи гала-концерти, а НАДІЯ. Він подарував людям надію на те, що вибори можуть відбутись в один тур і все нарешті закінчиться. Але щоб фактор «надія» спрацював, треба зробити так, щоб люди чогось дуже сильно і щиро чогось чекали. «Чогось» - це завершення війни.

Як подарувати надію? Зробити війну. Як зробити війну? Провести недолуге АТО.

Ось чому так кволо проводилась АТО. Не тому, що немає кому воювати і навіть не для того, щоб дискредитувати Тимошенко – головного конкурента. А заради того, щоб залякати людей. Настільки сильно залякати, щоб ті готові були голосувати не розумом, а серцем, яке підказує їм тільки одне: «якнайшвидше зупинити війну!».

Загиблі та поранені хлопці – це результат передвиборчої кампанії та політичних амбіцій окремих людей. Хочете відповідь на запитання чому мобілізували тільки недосвідчених бійців? Бо з досвідченими важче робити показухи і постановки.

При цьому, я все ж таки вважаю, що загиблі під Волоновахою – це не передвиборчий хід. Вони – випадкові жертви масштабної та недолугої інсценізації під гордовитою назвою «АТО».

Є ще багато моментів, на які треба відповісти: хто зробив таким АТО? хто «годував» сепаратистів? як цим скористається Москва? і т.д. Та єдиним беззаперечним фактом залишається те, що при владі у нас – цинічні і жорстокі люди. І ми за це платимо дуже дорого. Але платимо не за їхню жорстокість, а за свою байдужість.