«Роби, як я», а не «Роби, як я сказав»

Під час поїздки на Волинь 22 квітня Анатолієві Гриценку ставили десятки запитань щодо найрізноманітніших проблем. І в Нововолинську, і в Ковелі, і в Луцьку люди передали Анатолієві Степановичу та представникам його волинського штабу сотні записок, листів і запитань.

Частину з них Анатолій Гриценко забрав із собою, адже ці звернення потребують детальнішого опрацювання. Інші ми узагальнили і зараз надаємо відповіді на ті запитання, відповіді на які за браком часу не встиг надати кандидат на пост Президента України Анатолій Гриценко.

1. Чому ви вийшли з фракції «Батьківщина» під час Революції та «покинули поле бою»?

- З цього приводу є заява ради партії «Громадянська позиція»: «У зв’язку з ситуацією, що склалася в депутатській фракції «Батьківщина», народним депутатом Гриценко Анатолієм Степановичем прийнято рішення про вихід із фракції. Рада політичної партії «Громадянська позиція» заявляє про повну підтримку цього рішення лідера партії «Громадянська позиція» Гриценка Анатолія Степановича.

Рада партії вважає неприпустимою відмову Гриценка А.С. від мандата депутата Верховної Ради України, оскільки під час парламентської кампанії 2012 року він був №2 у списку всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» та фактично став потужним публічним локомотивом, який допоміг «Батьківщині» пройти до Верховної Ради України.

Рада партії не підтримує безрезультативну діяльність опозиції під час Євромайдану, на що неодноразово наголошував А.С. Гриценко. Засуджуючи монополізацію державної влади в Україні, Рада партії виступає проти монополізації опозиційного руху в одних руках. Ми – за докорінну зміну системи прийняття рішень опозицією!».

2. Чому не підтримуєте «єдиного кандидата від демократичних сил» на виборах?

- А хто цей «єдиний кандидат»? У нас взагалі 23 кандидати, серед них багато гідних, освічених. Але Президент, він же Головнокомандувач, має почати працювати з першого дня, має гарантувати безпеку країни і кожного громадянина, швидко провести люстрацію, очистити державну машину від корупції, не просити десь кредитів, десь газу, а чітко й конкретно визначити місце держави Україна. Я такого кандидата не побачив, тому балотуюсь сам. І це швидше обов’язок, а не бажання. Президент має задавати стандарт моралі і відповідальності.

3. Які кроки економічної політики Гриценка Президента?

- Перше. Як Президент я ніколи не підпишу закону, який упроваджує монополізацію. Так, як є зараз: тому нафта, тому газ, іншому авіаперевезення, титан, хімічна промисловість, а потім ці олігархи диктують свої ціни населенню. Має бути конкуренція, тоді кращий із бізнесів себе проявить.
Друге. Якщо бізнес платитиме податки, а не хабарі, тоді розвиватиметься і економіка, і бізнес, і країна. Малий і середній бізнес – основа економіки, але при азаровщині він не міг розвиватись.

План виведення країни з кризи є в програмі партії «Громадянська позиція».

Не можна зранку проводити реформи, а після обіду красти. Не можна, щоб до підприємця приходили щодня і говорили «дай». Курс гривні має бути передбачуваний. Щоб митницю перетинали як риску на карті, а не платили $ 50-60 тис. хабара. У мене немає приватного бізнесу, офшорних компаній, закордонних рахунків. Я вільний у прийнятті рішень.

4. Що ви можете зробити і що робите для вирішення проблем на Сході України?

- Я знаю, як захистити країну, якщо наша армія слабша. Має бути довіра до влади – це головне. Якщо наші солдати не готові стати в бою грудьми за свого Президента – Головнокомандувача, бо вони здали Крим і не захистили там своїх солдат, то про що можна говорити? Але якщо народ, армія і влада єдині, то ніякі путіни нам не страшні.

Я постійно коментую події на Сході і висловлююсь про них, але мене не чують. У мене заплановані поїздки в східні області. На Сході діють російські диверсанти, чому вже є документальне підтвердження. Вони захоплюють наші державні установи, втоптують у бруд і спалюють прапор України, вимагають приєднання до Росії, вимагають подрібнити Україну на федеральні землі.

Ці мерзотники виставляють поперед себе жінок і дітей. Це злочинці, і їм потрібно виставити ультиматум – скласти зброю. Якщо відмовляться – знешкодити. Ось два напрями дій. З одного боку є громадяни, яких потрібно чути, а з іншого – злочинці, яких треба знешкодити.

5. Що краще для України - НАТО, позаблокова ядерна держава, Ваш варіант?

- Якби Україна була ядерною державою, то ніякого Путіна ні на Півдні, ні на Сході в нас не було б. А щодо НАТО, то зараз організація проходить рубіжний момент розвитку – або цей військово-політичний союз зміцниться, або зруйнується. Все залежить від того, як вони будуть діяти. Якщо Путін захоче провести бліцкриг, скажімо, в Латвії чи Естонії, я не впевнений, що НАТО спроможне буде зараз захистити ці країни.

6. Чому нинішня влада «здає» територію України?

- Влада «здає», бо їй, мабуть, це вигідно. Коли тільки починали відбирати Крим, я неодноразово звертався і до міністра оборони, і до голови СБУ, і до нинішнього в.о. президента Турчинова, давав поради, казав, як треба діяти, - не послухали. Варто було почати ще тоді антитерористичну операцію і знешкодити ту сотню сепаратистів, а двох головних затійників в наручниках відправити на Київ і посадити. Але не лише влада, а й Захід «здає» Україну.

Подивіться: всі золотовалютні запаси януковичів, захарченків, клюєвих, пшонок, азарових були і залишаються на Заході – ніхто їх не повернув. Захід, який казав, що гарантує нам безпеку, нічого не зробив, коли забирали Крим, а це – наші газові й нафтові запаси, величезний курортний потенціал, військова та інша інфраструктура вартістю мінімум 20 мільярдів доларів. Я вважаю, що ми заслужили на те, щоб нам списали попередні борги, оскільки наші з вами вкрадені минулою владою гроші досі залишаються в західних банках і створюють там робочі місця. Якщо й просити кредити в Заходу, то тільки під попередній план реформ.

7. Чи розуміє світова спільнота загрозу російської імперії для неї? Чи не пора об’єднати сили задля знищення імперії доступними способами: політичними, економічними і т.д.?

- Розуміє, але їй це невигідно. Я переконаний, що в нашого народу, в нашого Майдану є набагато більша місія – не лише очистити свою країну, а й змусити Захід жити інакше. Ми маємо очистити весь світ від аморальності і фальшу. Рахунки деяких наших корупціонерів вони вже заморозили, далі маємо довести, що Путні є фашистом, і зупинити цю загрозу для всієї планети.

8. Зі Сходом зрозуміло. А на Заході? Де люстрація, де боротьба з корупцією? За що воювали?

- Ще півроку тому ні в кого й думки не виникало, що на вулиці столиці України вийде мільйон людей. Але ж вийшли. Майдан забрав у людей страх. Ця безстрашність вбила Януковича, і він втік, хоча думав, що вже повністю загарбав свій народ.

Згадайте, яке було піднесення в дні Майдану. От цього не потрібно забувати і втрачати. Але, звісно, має бути сильний керівник, який швидко проведе люстрацію і поборе корупцію. Моє правило – «Роби, як я», а не «Роби, як я сказав». Мені легко говорити і проводити люстрацію та боротись з корупцією: у мене нема бізнесу, нема закордонних рахунків і офшорів. Я вважаю, що достатньо публічно покарати хоча б трьох високопосадовців і засудити на довічне ув’язнення – тоді інші боятимуться.

Дехто каже, що це жорстоко. Так, жорстоко. Але як інакше? Боротьба з корупцією починається з першого крісла. Як кажуть, риба гниє з голови, але чистять її з хвоста. Досить уже з хвоста. Президент відповідає за силовий блок, за кадрову політику, за все інше. А силовий блок має захищати народ і країну, а не владу від народу.

Жодна посадова особа в державі, включаючи Президента, не повинна бути недоторканна. Вчинив злочин – за грати з конфіскацією майна і без амністії. Має бути жорстка кримінальна відповідальність чиновників, правоохоронців та суддів за хабарництво, декларація кожним чиновником не лише доходів, а й витрат своєї сім’ї, скорочення чисельності керівних посад, контролюючих органів і чиновницького апарату по всій вертикалі влади. Майдан, як рентген, дає можливість оцінити кожну людину, в тому числі й політиків.

Тому цей порив треба використати. Тоді у країні буде безпека і можливість для кожного реалізувати себе на рідній землі, а не десь на чужині. Я це гарантую, і я в це вірю!

9. Хто ваші друзі і політична команда?

- Моя команда – це люди, з якими я працюю, і всі, хто поділяє мої погляди. Вони діють в штабах, є членами партії «Громадянська позиція», просто однодумці. Багато людей підтримують фінансово: вся звітність, хто переказує гроші і на що вони витрачаються, є на моєму сайті.