Незабаром на вулицях Луцька "міський дайвінг"

Природа зі своєю великою силою та небайдужою душею допомогла владі міста Луцька та всім комунальним службам прибрати місто до Великодня. А саме: у перший день свята сильним дощем просто змила неприбраний бруд, щоб очі лучан не бачили.

Та невирішена проблема завжди породжує ще більшу проблему. Ні для кого не секрет, що останнім часом в Луцьку вулиці прибирались абияк. А якщо нога прибиральника і ставала на сторону чистоти, то питання однаково не вирішувалося.

Брак техніки, людей, про належні умови праці двірників керівники комунальних служб взагалі ніколи і не думали, а тут ще й свято Пасхи близько. Не треба мати якусь спеціальну технічну освіту, щоб зрозуміти, що декілька самоскидів і віник в руках комунальника не зможе якісно прибрати місто після зими, та ще й підтримувати чистоту.

У багатьох виникло питання: куди поділися ті «жужикі», які щовечора прибирали вулиці? Чого стало помітно менше двірників? Виявляється, міська рада відмінила будь-які тендери для прибирання міста і делегувала це завдання назад у жеки!

Тому і маємо: замість сучасних дорожніх пилососів – березові мітли. І шість двірників на пів міста. Тих двірників, які за наші гроші мають підмітати двори. А тепер за ті ж наші гроші мусять мести ще й проспекти.

Але не хочу займатися лобіюванням чиїхось приватних інтересів. Нехай розслідуваннями займаються відповідні структури і з’ясовують, кому вигідно контролювати всі потоки грошей, що йдуть в житлово-комунальну сферу міста. Я – про інше. Про те, в яких умовах нам всім доводиться жити, бо хтось там у владних коридорах нарешті не отримав черговий конверт.

Все те сміття, яке не прибрали ще із зими, під час сильних дощів змиває до зливних отворів. Це сміття – така собі суміш, що забиває дренажну систему міста. Раджу нашій владі запатентувати цю суміш як новий стійкий і надійний будматеріал, що легко може стати альтернативою бетону. Новий «прорив» у будівництві містить в собі:

- Кам’яну крошку – нею посипали ще взимку дороги, щоб наші автівки мали змогу безпечно пересуватися містом, а наші делікатні частини тіла лишалися цілими.

- Земляна маса – та, що мала б бути в газонах, але за браком якісних тротуарів та огородження для клумб також попадає в нашу суміш.

- Недопалки, пачки від сигарет, поліетилен тощо – те, чим свідомі «спортивні» громадяни, намагаючись уявити себе великими баскетболістами, промахуються по смітнику і просто викидають під наші з вами ноги. (фотографії можна подивитися ось тут)

І ця вся суміш потрапляє в нашу дренажну систему (в те, що від неї ще залишилось). Через чиїсь дурні амбіції, або недалекоглядність, або просто – низький професійний потенціал, вчасно не прибране сміття породжує не тільки проблему з брудом, а ще й створює нашу улюблену тему для обговорення – потопи в місті Луцьку. І на моє переконання, ще один-два великі дощі, і на 33-му можна буде не лише сміливо плавати брасом, а й сміливо створювати собі нове хобі – міський дайвінг.

Ігнорування владою своїх прямих обов’язків сьогодні створює на майбутнє величезну проблему, що може перетворитися для Луцька справжньою катастрофою.

Сьогодні не прибираються вулиці, а згодом усе спишемо на негоду, на стихійне лихо і виймемо із бюджету людські гроші. Але цього разу вже не 5 мільйонів гривень, як в липні минулого року, а значно більше.

Я – простий небайдужий лучанин. Мені не треба особливої освіти чи додаткових спеціалізованих знань, щоб зрозуміти небезпеку ситуації, про яку розповідаю. Чого ж цього не бачить влада міста? На що сподіваються комунальники? Що відсидять свої каденції, зароблять свої надбавки до пенсії, а там наступники хай розбираються?.. Це – моє місто. Наше місто. Ми – громада, і ми повинні продемонструвати, що добре знаємо про обов’язки чиновників перед нами, перед нашим містом.

Не мовчіть! Будьте свідомими! І цінуйте своє здоров’я.