Громадські слухання: механізм впливу чи «бла-бла-бла»?

Як вам мабуть відомо, Громадський сектор Волині спільно із партнерськими середовищами Луцького Майдану ініціювали проведення в області громадських слухань щодо кадрових призначень.

Ще на початку березня ми запропонували голові облдержадміністрації Григорію Пустовіту організувати такі слухання в форматі публічних обговорень кандидатів на керівні посади в області. Під час таких слухань кандидати розповіли б про свою діяльність в минулому та представили власну програму розвитку відповідної сфери чи територіальної одиниці. Саме враховуючи підсумки публічних слухань, разом із професійними якостями кандидатів, керівництво ОДА мало б приймати рішення про призначення на керівну посаду. Але першим етапом тут мав стати публічний конкурс на посади, який за нашим задумом мала б оголосити саме облдержадміністрація. Це був такий собі ідеальний варіант: публічний конкурс – громадські слухання - призначення на посаду. На жаль, керівництво облдержадміністрації не погодилось на цей варіант.

Громадський сектор вирішив не відмовлятися від своєї ідеї та взявся самостійно організовувати та проводити такі слухання. Та формат їх був вже звісно інший, адже керівництво ОДА склало собі список претендентів на керівні посади і, відповідно, не горіло великим бажанням шукати їм конкурентів. Попри це, громадським активістам вдалося організувати кілька слухань за участю кількох претендентів на посади. Почали із тих структурних підрозділів куратором яких є заступник голови ОДА Роман Карпюк. В різний спосіб було організовано три публічні засідання щодо: управління молоді та спорту (1 квітня), управління культури (2 квітня), управління охорони здоров’я та департаменту соціального захисту населення (8 квітня). В трьох з чотирьох структурних підрозділів під час проведення слухань був елемент конкуренції, а саме було два претенденти. Щоправда не всі з них дійшли до фінішу.

Але я не так хочу описувати, як пройшли ці слухання, бо про це писали журналісти, як хочу пояснити як і для чого вони організовуються.

Щоб організувати слухання представники Громадського сектору самі ініціюють перед заступником голови ОДА проведення громадських слухань по певному структурному підрозділі. Потім самі інформують претендентів, домовляються щодо приміщення в облраді, готують і поширюють анонс серед ЗМІ та в соціальних мережах. Також представники громсектору займаються модерацією заходу. Тобто, майже все робиться з громадської ініціативи, хоча ці слухання потрібні владі не менше ніш активістам. Але …

Тепер спробую пояснити для чого я з колегами це все роблю:

- щоб громадськість змогла ознайомитись із кандидатами на керівні посади, їх організаторськими, комунікативними та морально-етичними якостями;

- щоб учасники слухань могли вияснити чи мають претенденти на посади чіткий план роботи структурного підрозділу, своє бачення реформ у сфері компетенції цього підрозділу;

- щоб поставити майбутніх керівників в становище підконтрольне громаді;

- щоб публічні слухання стали новим механізмом консультацій влади з громадськістю, адже озвучена на цих зібраннях інформація та відомості вже не можуть бути проігноровані чиновниками.

Розумію, що цей інструмент не найкращий, і в мій адрес лунають слушні закиди, як то: слухання нічого не вирішують, влада все одно призначає тих хто вигідний їй та слухання малочисельні, багато людей про них не знають. Скажу так, я усвідомлюю ці недоліки, і разом з колегами роблю все можливе, щоб ці слухання були максимально публічні, широко анонсовані та впливові.

Але кінцевий результат тут залежить не лише від мене та інших активістів Громадського сектору. Тут велика роль і журналістів, і громадських діячів, і простих людей, які хочуть змін у різних сферах життя. Головне зараз не розчаровуватись, а й далі активно діяти.

Саме від нас залежить який порядок денний буде стояти перед новою владою. Я хочу, щоб це були: системні реформи, зміна підходів у роботі органів влади, підвищення прозорості та підзвітності у роботі державних службовців, збільшення ролі громадськості у прийнятті владних рішень. Тому буду робити початі мною справи і далі.

І ще, я вважаю громадські слухання дієвим механізмом впливу громадськості на кадрові призначення у владі, а не пустими балачками. Прикладом першого є власне громадські слухання з оновлення складу виконкому Луцької міської ради та призначення начальника обласного управління МВС.

Написано для ВолиньМедіа