Вперше реформи торкнуться влади й бізнесу

27 березня можна назвати певною мірою знаковим днем в історії Верховної Ради. Не можу сказати, що це був приємний день. Ми прийняли важливі рішення, які є непопулярними та призведуть до важких часів в найближчій перспективі. Але з часом люди відчують ефект і зрозуміють, що в той день ми рятували країну.

Антикризові закони 27 березня - це «шокова терапія» для нашої економіки. Саме таке визначення дав прем’єр-міністр. Від себе додав би, що це ще й питання виживання нашої країни. Коли ми голосували за ці закони, то розуміли, що після цього нам не раз доведеться просити вибачення перед громадянами за тимчасові незручності та фінансові втрати. І особисто я буду їхати до людей на округ і пояснювати їм, чому я проголосував за ці закони.

Перед голосуванням всі депутати Верховної Ради (незалежно від того, чи вони в опозиції, чи в провладній коаліції) мали відповісти для себе на одне-єдине запитання: що для них важливіше – політичний рейтинг чи майбутнє своєї країни? Для політичного рейтингу краще розкритикувати владу, провалити голосування, а потім вихвалятися перед виборцями під гучні оплески, що, мовляв, ми не дали підвищити тарифи. Але ці оплески затихнуть дуже швидко. Бо настане руїна. Натомість для майбутнього країни навпаки треба чітко усвідомити що ти, як депутат, береш на себе удар за непопулярне рішення і всю відповідальність за наслідки цього рішення. І тільки в середньостроковій перспективі цю роботу зможуть оцінити та подякувати за неї.

Проте одного патріотичного завзяття для такого важливого рішення замало. Треба було детально проаналізувати запропоновані урядом закони та спрогнозувати, чи буде від них економічний ефект чи ні. Особисто я в ефективність цих законів повірив. Хоч в політиці я не так давно, але маю життєвий досвід. До цього я багато років працював у бізнесі й багато разів бачив, як великі кампанії опинялися на межі кризи. Наша компанія переживала кризи багато разів і я знаю, що в такі моменти не буває солодко нікому – ні твоїм працівникам, ні тобі. І ти, як керівник, маєш приймати важкі рішення, запроваджувати антикризові обмеження, економію, скорочення видатків. І результат я завжди отримував. Компанія, яку я очолював, й досі працює і постійно розвивається. А якби я цього не робив – їі не існувало б. Мене б люди давно вже забули, а колишні працівники згадували б лише недобрим словом.

Опираючись на свій досвід в управлінні великою компанією, я оцінив антикризові законопроекти. Попри додаткове навантаження на гаманці майже кожного українця, в цих законопроектах є й позитивні моменти. По-перше, антикризові заходи Кабміну в найменшій мірі торкнуться малозабезпечених громадян. Збільшивши кількість сімей, які мають отримувати субсидії, Кабмін фактично захистив малозабезпечених українців від підвищення тарифів. По-друге, Кабмін підвищив податки для багатих українців. І це нормальна світова практика. Головне - не перегнути палицю, як це сталося у Франції, де багаті через таке нововведення почали міняти громадянство через великі податки. По-третє, Уряд врешті заборонив те, що найбільше обурювало громадян всієї країни – це розкішне життя чиновників. Скорочення видатків на утримання держапарату, ліквідація пільг, розпродаж державних дач та службових автівок, зменшення пенсій чиновникам. І це справедливо. Бо якщо в країні настають важкі часи – важко має бути всім. А якщо країна на підйомі, то зростання економіка також має відчувати вся країна. По-четверте, і це найголовніше, що всі антикризові заходи Уряд запроваджує одночасно. Це, звичайно, важче, але значно ефективніше, ніж поступові поодинокі економічні заходи, які розчиняються в часі та не дають ефекту. Це як латання дірок в бюджеті, яким ми займаємося більше 20 років. Подивіться на Прибалтику чи Польщу. Вони так само, як і ми тепер, проходили через важкі реформи. І в першій рік жителі цих країн щиро недолюблювали міністрів-реформаторів. Влаштовували їм мітинги, вимагали їх відставки. Але сьогодні ці міністри – легенди та герої у своїх країнах.

Задайте Грузію, яка також пішла по шляху реформ, звільнила десятки тисяч чиновників та міліціонерів, зробила повне перезавантаження виконавчої влади та правоохоронної системи і сьогодні вже ми з них беремо приклад. І що саме важливе в реформах Грузії, Прибалтики, Польщі – там людей взагалі не хвилює, хто в них Президент. Бо вони зробили головне – змінили систему. Нова система запрацювала і вже неважливо, хто буде Президентом, бо він є лише маленькою частиною цієї системи. І це саме те, що почали робити ми в Україні – ми почали міняти систему.

Перед голосуванням ми довго спілкувалися з прем’єр-міністром та іншими міністрами. Нас хвилювало, чому ще не зроблені додаткові кроки по оптимізації державного апарату? Я впевнений, що нікому в країні не потрібно доводити, що більшість чиновників працює неефективно, що державний апарат переповнений зайвими людьми, що більшість чиновників більше думає про нові схеми отримання хабарів, ніж про роботу. Також нікому не треба доводити, що всі контролюючі органи в країні сьогодні займаються лише одним – вибиванням грошей з бізнесу. Міліція, прокуратура, податкова, СБУ – всі вони стають в чергу, щоб «перевіряти» бізнесменів. Великі запитання в людей і до обласних державних адміністрацій. Стисло описати їхню роботу можна так: губернатор вибиває в Києві гроші, а решта чиновників думають, як тепер за ці гроші пропіарити політичну силу, яка при владі. І все це вони роблять за заробітну плату, яку отримують з податків українців. Кому з платників податків потрібна така робота? Тільки, власне, чиновникам. І найголовніше. Економити та скорочувати видатки державного бюджету, звичайно, важливо, але не менш важливо створити сприятливі умови для розвитку бізнесу. Буде розвиватися бізнес – будуть нові робочі місця, зарплати та пенсії. На жаль, протягом років незалежності бізнес розвився не завдяки, а всупереч державній владі. За кожен дозвіл, за кожну довідку, за кожен підпис чиновника бізнес має платити хабарі. Тому держава має повернутися обличчям до бізнесу, спростивши всі дозвільні процедури. У Європі бізнесмени взагалі не знають, як виглядають чиновники. Всі дозволи та погодження вони отримують автоматично, лише на підставі письмового звернення до відповідного органу влади, яке можна надіслати навіть через Інтернет. Така система унеможливлює хабарі. І саме таку систему необхідно запроваджувати в нашій країні.

Урядовці відповіли на всі наші запитання. В них є розуміння всіх проблем та є бачення, як ці проблеми вирішувати. В багатьох випадках наші бачення збігаються. У планах Кабміну ліквідація відділу «К» в СБУ, економічного відділу в МВС, податкової міліції. На їхнє місце має прийти фінансова інспекція, яка не буде мати погонів та зброї, й замість «масок-шоу» буде займатися моніторингом та аналізом економічної діяльності та сплати податків. На 10% буде скорочено державний апарат. Причому, це лише перший етап скорочення. Арсеній Яценюк взагалі за ліквідацію облдержадміністрацій та передачу їх повноважень виконкомам. Єдине, на що сьогодні жаліються міністри – це брак часу. Володимир Борисович Гройсман, міністр регіонального розвитку, розповів мені, що останні дні він спить не більше трьох годин на добу.

І наостанку. Я переконаний, що, голосуючи за антикризові закони, я вчинив правильно. Вперше в сучасній історії реформи торкнуться не тільки пересічних громадян, але й влади та бізнесу. Компанія, акціонером якої я є, також буде значно більше обтяжена додатковими податками, і мені від цього морально легше. Бо розумію, що ми разом несемо цю важку ношу. Звичайно, тим, хто заробляє менше - важче, а тим, хто більше - легше. Але головне, що ми - разом! Єдине, про що молю сьогодні Бога, так це про те, щоб люди обрали гідного Президента, і щоб Уряд не зрадив довіру людей та не звернув з обраного шляху.