Про конкуренцію. Цехове

Історично склалося так, що місцеві – волинські – інтернет-видання між собою конкурують. Хто б що не казав про колєжанську солідарність чи «інтернет великий, всім місця вистачить», ситуація все ж очевидна.

Причому предмет нашої конкуренції помацати можна набагато чіткіше і очевидніше, ніж у інших. Це читач. Який «проголосував» за видання часом своєї присутності на сторінках, кількістю переглянутих сторінок і регулярністю відвідування. Його можна порахувати з точністю до одного, чим ніколи не похваляться колеги з газет, телебачення чи радіо.

Саме тому й конкуренція більш предметна, ніж в інших. Але я сьогодні не про те.

Не кажу, що при цьому інернетчики ворогують. Слава Богу, ні. Конкуренція здорова і цивілізована, але… якась однобока.

Зачасту ми конкуруємо за принципом «хто раніше?». Перші поставили про те, що попався черговий хабарник, – значить, круті, не встигли – лохи. Ну, звісно, не завжди і не тільки. Але дуже часто.

Вважаю, що це правильно. Але цього недостатньо. Передусім для читача. Який навряд чи сидить на якомусь сайті і безперервно тисне «F5» в очікуванні сенсації.

Тому маю пропозицію, як нашу конкуренцію зробити азартнішою.

Аби довго не говорити, описую один з можливих варіантів: організовуємо десь – приміром в одній із соціальних мереж – такий собі рейтинговий майданчик. Тобто робимо відкрите опитування «Який матеріал вважаєте найкращим?». Додаємо у список не більш як по три матеріали від кожного видання.

Вважаю принциповими дві умови. 1. Рейтингуються тільки матеріали, добуті силами редакції. 2. Щодо матеріалів з однаковою інформацією, то ставимо в опитування матеріал тільки того видання, яке опублікувало його раніше (кажу ж – оперативність це круто, і вона має відповідно оцінюватися).

Пропонуємо усім голосувати. За результатами визначаємо кращий матеріал тижня і нагороджуємо його автора чи видання. Як мінімум, пишучи у себе на сторінках, що такий-то матеріал назвали найкращим. А можна створити «общак» і нагороджувати його автора коробкою цукерок. Чи кілограмом бананів. Неважливо.

Звісно, ідея сира, але «варити» її треба всім. Само собою, якщо «кухарі» в цьому зацікавлені.

Один – зацікавлений точно. :-) Кажу чесно: бачу у цій ідеї абсолютно чіткий корисливий інтерес. А саме: хочу мати ще один стимул для прогресу (шановні читачі, покладіть руку на серце і скажіть, що матеріали у волинському інтернеті вас УСІМ задовольняють…)

Всі знають, що конкуренція стимулює: давайте допоможемо нашому читачу отримати щось цікавіше, ніж «хроніку депутатських боїв» чи «сімейні саги а-ля «Внук з’їв бабусю».