Хто годуватиме кримчан? Буквально

Шматкові української землі загрожує окупація. Російські військові та проросійські парамілітарні угрупування (козачки) шматок за шматком захоплюють Кримський півострів.

Самозваний «кримський цар» Сергій Аксьонов (кримінальна клікуха «Гоблін») проголосив створенням кримської армії та оголосив проведення референдуму, який має освятити входження Криму до складу Російської Федерації.

Багато хто з аналітиків зараз розмірковує про перспективи цього об’єднання. Одні лякають кримчан ціною на енергоносії, яка неодмінно зросте, інші нагадують про водопостачання з Дніпра, яке здійснюється через Північно-кримський канал.

Втім, поза увагою експертів і аналітиків лишається інша проблема – це постачання продуктів харчування до Криму.

Півострів Крим ніколи не забезпечував своє населення власними продуктами харчування. За радянських часів за умов планового господарювання і відповідно планового забезпечення продуктами кримчан на півострові регулярно виникали дефіцити. Саме з цих часів походить зневажливе і хамське ставлення кримчан до туристів, які спустошували полиці крамниць. Тоді відпочивальників називали «тарганами».

Ситуація виправилась тільки після запровадження вільного ринку. Виробники продуктів завжди собі могли дозволити відправити зайву вантажівку ковбаси на Крим, додавши 10 % до ціни. В сезон відпочивальники не звертали уваги на такі дрібниці, тож останні 20 років кримчани не знали, що таке стояти в чергах за найнеобхіднішим.

Скоро згадають.

Чому?

Дуже прості аргументи:

1) За умов невизначеності влади в Криму та наявності блокпостів з невідомим озброєними людьми жоден виробник не дасть товар гуртовику з відстрочкою платежів. Подібний товарний кредит має занадто високі ризики бути неоплаченим. Товар буде відпускатися не з 20-денною відстрочкою, а тільки на умови передоплати. І тільки самовивозом. Це збільшить ціну товару приблизно на 20 %.

2) Самовивіз зможуть собі дозволити тільки великі гуртовики та супермаркети, які мають свої склади-накопичувачі та автотранспорт з термобудками. Адже в умовах Криму небезпечно перевозити продукти в тентованих вантажівках на великі відстані – харчі псуються.

3) Специфіка торгівлі в Криму: тут мало великих мережевих супермаркетів. Більшість товару продається через невеличкі крамниці. То ж доведеться дрібним крамарям йти на умови гуртовиків та виробників. З гуртовиками їм теж доведеться розраховуватись або на умовах передплаті, або тільки після отримання товару. Це додатково збільшує ціну харчів на прилавку.

4) Зазвичай магазини зберігають товару на 1,5 тижні попиту. Це в ідеалі. Насправді все залежить від сумління продавця. Якщо йому ліньки перераховувати товар під час передачі зміни, товарного запасу може не бути взагалі. Таким чином за умови затримки поставки полиці крамниць порожніють. Кримчани вже помічають зменшення асортименту в гастрономах і супермаркетах.

5) Населення з «радянською» психологією має рефлекс: коли нестабільність, люди роблять запаси. Спіраль ажіотажу розкручується, і громадяни втягуються в дефіцитну істерію. Товарні запаси в магазинах зникають миттєво.

6) У селах Криму не вирощують, як на Волині, продукти повсякденного вжитку. Всі можливі ділянки віддані під фрукти та овочі. Та й не виросте картопля на кам’янистих грунтах. Більшість кримчан отримують продукти харчування не з місцевих базарів а з магазинів. А ті залежать від завозу.

7) Російські виробники продуктів харчування не зможуть замінити українських. Паромна переправа робить логістику занадто складною і вартісною. До того ж російські харчі дорожчі за українські, а компанії-виробники матимуть ті самі ризики, що й виробники з України.

Усі ці фактори гарантують зростання ціни на продовольчі товари не менш як на 50%. Кримчанам вже треба готуватись до суттєвого зменшення асортименту в крамницях.

Гроші зароблені під час минулорічного туристичного сезону вже витрачені, а новий сезон схоже вже не почнеться. Кримчани вже давно живуть «на підсосі». Навіть невеличке збільшення ціни на соціальні товари призведе до зростання протестних настроїв у суспільстві.

Проти кого вони будуть спрямовані? Якщо російська та українська влада не об’єднають зусилля для вирішення гуманітарної катастрофи що насувається, то двомільйонне населення Криму вже скоро чекає напівголодне існування. В буквальному сенсі цього слова.

Поки що кримчани тішаться думкою, що російські окупанти прийшли їм дати величезні російські військові пенсії. Пересічний кримчанин «радянського розливу» просто не здатен уявити, що «пітерські пацани» з путінського оточення прийшли не брати на утримання російськомовне населення а прагнуть «віджимати» приморську землю.

Поки що кримчанам вистачає видовищ. Але як вони заспівають коли спочатку значно подорожчає а згодом закінчиться хліб? Знову у всьому звинуватять бандерівців?