Як Клімчук призначив мене головним корупціонером

Ця стаття була написана ще влітку 2013 року. З певних причин, я публікую її лише зараз. З відставкою "царя" Бориса це ніяк не пов'язано. Допускаю, що у деяких, описаних нижче, кримінальних справах проти Волинських чиновників і депутатів могли відбутись певні зрушення, про які мені не відомо.

Гадаю, що з призначенням головою Волинської ОДА О. Башкаленка може поліпшитись становище його соратників, про яких згадується у цій статті, якщо вони ще не вирішили свої проблеми у спосіб, описаний нижче.

Частина перша:

Як Клімчук призначив мене "головним" корупціонером.

Я вже висловлювався щодо того, як впливав на суд і порушував презумпцію невинуватості у своїх коментарях голова Волинської облдержадміністрації Б. Клімчук, що широко розтиражовані ЗМІ, в яких він висловив свою впевненість у пред’явлених мені обвинуваченнях.

Натомість, щодо інших кримінальних справ, порушених відносно наближених до влади або особисто губернатора людей, він, також публічно, висловлював впевненість у їх невинуватості і позитивному для них вирішенні справ у судах. Це, зокрема, підтверджується статтею «Звільнений через хабарі голова РДА повернеться до роботи» інтернет-видання «Волинські новини» за адресою: http://www.volynnews.com/news/policy/zvilnenyy_cherez_khabari_holova_rda_povernetsya_do_roboty/ , яку цитую тут повністю, оскільки певні викладені в ній факти, в сукупності з іншими, доводять наявність політичного замовлення мого переслідування та відсутності незалежних правоохоронних органів та суду:

«У справі колишнього голови Ратнівської райдержадміністрації Валерія Трикоша, якого правоохоронці звинуватили в хабарництві, вже «все в порядку». Найближчим часом він повернеться до роботи в обласному апараті виконавчої влади. Про це 11 жовтня розповів голова Волинської ОДА Борис Клімчук. З його слів, нині у справі Валерія Трикоша «все в порядку». І, оскільки екс-посадовець - досвідчений фахівець, губернатор збирається віднайти йому нову роботу. Мовляв, такими кадрами не можна «розкидатися».

Нагадаємо, за версією МВС, голова Ратнівської РДА, депутат облради Валерій Трикош вимагав від приватної особи хабара обсягом 50 тисяч доларів за виділення земельної ділянки площею 2 гектари для ведення сільського господарства. Голову РДА затримали під час отримання частини хабара обсягом 25 тисяч доларів…

До слова, пригадав Клімчук і про те, що до роботи повернувся начальник регіонального управління Держекоінспеції Анатолій Гетьманчук, якого теж звинувачували у хабарництві, але справу закрили через відсутність складу злочину.

А насамкінець губернатор зауважив, що «все нормально відбувається» у розгляді справи, яку порушили щодо депутата Луцької райради, начальника відділу освіти РДА Миколи Тарасенка, якому інкримінують службову недбалість, в результаті якої державі заподіяно збитки обсягом 117,6 тисячі гривень».

Таким чином, губернатор демонстрував, що, по-суті, ще до ухвалення вироку йому вже відомо, який буде результат. Це чергове свідчення того, що Б. Клімчук цілком контролює суди і правоохоронні органи. В кулуарах обласної ради мені частенько доводилось спостерігати, коли депутати – власники підприємств і місцеві олігархи – звертались до губернатора зі своїми судовими проблемами. І Б. Клімчук лаконічно відповідав: «Скажеш прізвище судді», а потім по телебаченню заявляв, що до нього, мовляв, можна звертатись по будь-яким питанням, «тільки не судовим».

Виходить, що з високопоставлених чиновників обласного рівня за час керівництва областю губернатора тільки мене засудили до відбуття реального покарання. Отже, парадоксально, але виходить, що тільки в комунальному підприємстві, яке опікується похованнями і яке я очолював, будучи депутатом обласної ради, найбільша корупція, а, там, де керують лояльні до влади – за висловом Б. Клімчука - «все нормально». Таким чином, виходить, що кримінальні справи, порушені щодо названих чиновників – порушені безпідставно?

Але тут все ще набагато складніше. Справи можуть фабрикуватись не лише проти політичних опонентів, а й проти «своїх» людей, які стали жертвою боротьби різних угруповань усередині влади. Але про це згодом.

Можна назвати ще багато прізвищ Волинських чиновників, яких звинувачували у корупції і яким вдалось уникнути покарання. Для прикладу головний лікар Луцького пологового будинку Михайло Токарчук, проти якого була порушена справа про отримання хабара. Інтернет-видання «Відомості» у статті «Кому потрібна посада головного лікаря Луцького пологового будинку?» за адресою: http://vidomosti-ua.com/newspaper/25190 пише:

«Минулого тижня Луцьк облетіла сенсаційна новина — головний лікар Луцького пологового будинку Михайло Токарчук попався на отриманні хабара. Скільки, за що — у міліції не коментують. У прокуратурі області «Відомостям» сказали, що «на 19 квітня кримінальна справа за цим фактом не порушена, триває дослідча перевірка, за результатами якої буде прийнято процесуальне рішення».
Формулювання, м’яко кажучи, більш ніж дивне. Бо ж ми пам’ятаємо, як на гарячому попадалися деякі інші відомі люди Волині (приміром, депутат Луцької міськради Москвич, екс-голова Ковельської РДА Грищук, екс-міський голова Горохова Семенченко й інші), і кримінальні справи за фактом отримання хабара були порушені миттєво.
Ситуація ж з Токарчуком — незрозуміла. Впіймали нібито на гарячому, проте справи не порушили…».

Згодом, кримінальну справу таки порушили, але успішно «поховали». Знаю, що до цього було залучено чимало адвокатів та впливових людей, що може спрацювати лише тоді, коли підкріплено ще й чималою сумою «калиму». Дуже ймовірним є і те, що УДСБЕЗ УМВС у Волинській області, тоді ще під керівництвом М. Зотька, виконував чиєсь замовлення на усунення Токарчука з посади, щоб, в такий спосіб, забезпечити її замовникові. Мабуть, невдача правоохоронців на темі пологів, змусила їх вже за кілька місяців розкручувати інший резонанс – на похованнях. Решта кримінальних справ, які порушувались у 2011-2013рр., як правило, стосувались дрібних чиновників: митників, судових виконавців, податківців. До того ж – практично всіх високопосадовців – того ж В. Трикоша, А. Гетьманчука затримували не Волинські правоохоронці, а столичні.


Одразу після мого затримання 28.09.2011р. прокуратура та влада за особистим дорученням голови облдержадміністрації Б. Клімчука організувала широкий розголос у ЗМІ обставин моєї справи для надання їй резонансу, впливу, таким чином, на суд та думку громадськості, а також з політичною метою – дискредитації мене особисто, як опозиційного депутата обласної ради від ВО «Свобода» та цієї політичної сили. Для цього начальник слідчого відділу прокуратури, «екскурсовод» О. Заплотинський навіть організував виїзд місцевих журналістів на кладовище у с. Гаразджа для демонстрації так званих муляжів могил, які жодним чином не доводять факт хабарництва з мого боку. Що характерно, що такий піар з боку прокуратури щодо інших справ не спостерігався, а тут бачимо особливу зацікавленість. Таким чином, порушена презумпція невинуватості щодо мене.

Отже, чим, за великим рахунком можуть похвалитись Волинські правоохоронці? Та нічим! Ніякої реальної боротьби з корупцією немає. Справи порушуються лише щодо дрібних чиновників, які або уникають відповідальності, або отримують «умовні» терміни чи відбуваються штрафом. При цьому – все це супроводжується «доїнням» з боку слідства та судів, які за відповідну мзду зменшують обсяги обвинувачення та суворість вироків. Для прикладу – справи колишніх посадовців митного поста «Луцьк»: декількох засудили «умовно» та до штрафу; про інших – взагалі нічого не чути. І це попри те, що «на гарячому» було затримано цілу зміну, яка діяла за попередньою змовою групи осіб та з вимаганням! В таких випадках штраф взагалі не передбачений законодавством, а лише реальне чи «умовне» покарання. Але чи варто тут дивуватись, якщо лише за менш суворий запобіжний захід митники платили мзду біля 10 тисяч доларів?

Як бачимо, крім справ проти опозиційних депутатів Волинської обласної ради від ВО «Батьківщина» та ВО «Свобода», відповідно – Р. Карпюка та О. Вікторова, Волинські правоохоронці нічим похвалитись не можуть. Та й вони стали можливими лише через належність цих депутатів до опозиційних фракцій і як наслідок - неможливості себе захистити та санкцій особисто Б. Клімчука, без яких відкриття таких справ не було б можливим.

Проте, необізнані з місцевими реаліями можуть задати запитання: а як же справа проти депутата обласної ради від провладної Партії регіонів Олександра Чикиди? Вище я зазначав, що справи можуть фабрикуватись не лише проти політичних опонентів, а й проти «своїх» людей, які стали жертвою боротьби різних угруповань усередині влади. Причому, це не означає, що ці люди нічого не скоювали, оскільки ця влада тотально корумпована. Але, коли справу порушують проти «свого», «регіонала», то часто – це наслідок внутрішньої підкилимної боротьби. Саме наслідком цих «розборок» і є справа О. Чикиди та й того ж В. Трикоша.

Суть у тому, що з початку призначення Б. Клімчука головою Волинської облдержадміністрації, а керівника волинських «регіоналів» О. Башкаленка - його першим заступником, між ними розпочалась підкилимна боротьба. Останній, мріючи про посаду губернатора, вживав усіх зусиль для дискредитації свого «шефа», намагаючись втягнути Б. Клімчука в корупційні скандали, списати на нього виборчі поразки і т.д., залучаючи до цього всі можливі ресурси. Для прикладу – звинувачення губернатора колишнім першим заступником прокурора області Володимиром Веселухою в махінаціях із землею, за що останній і поплатився посадою. Після звільнення В. Веселуха погрожував скликати прес-конференцію і розповісти багато цікавого, проте, йому нагадали про власні грішки: нескінченні закордонні вояжі, дітей, навчання і проживання яких в Англії коштує не менше 100 тис. дол.. на рік, купу ділянок, майна та бізнес-проектів, які набуті за «відпускні» (вираз самого Веселухи: мовляв, «того відпустив – того відпустив…»). Зрозуміло, що «пресуха» не відбулась. Руки в першого заступника голови ВОДА виявились «короткими»: усі атаки губернатор відбивав і відповідав взаємністю. Звідси – кримінальні справи депутатів - регіоналів обласної ради В. Трикуша і О. Чикиди – соратників і «протеже» О. Башкаленка. Ось як в інтерв’ю газеті «Волинь» щодо свого кримінального переслідування висловився сам О. Чикида:
«На мою думку, у свідків фактично «вибивали» покази, які були потрібні слідчим, і таким чином була сформована ця кримінальна справа. Складається враження, що в якійсь мірі ця справа замовна» ( http://www.volyn.com.ua/?rub=8&article=1&arch=1376 ).

Слова губернатора про те, що нібито у справі Трикуша «все гаразд», - лише спроба відвести від себе підозри. Тож чи буде у цих справах насправді «все гаразд» - залежить від ефективності лобізму цих питань з боку О. Башкаленка та того чи захоче їх доводити до логічного завершення сам Б. Клімчук.

Ще одне свідчення підпорядкованості місцевих судів Б. Клімчуку – справа колишнього мера м. Луцька Антона Кривицького. Інтернет-видання у ході останньої виборчої кампанії до українського парламенту згадували про баталії довкола балотування у народні депутати між Б. Клімчуком і І. Палицею. Зокрема, інтернет-сайт у статті «Волинь: Кандидат в нардепи звинувачує свого опонента та його довірену особу у зловживаннях» за адресою: http://oporaua.org/library/docs/article/2150-volyn-kandydat-v-nardepy-zvynuvachuje-svogo-oponenta-ta-jogo-dovirenu-osobu-u-zlovzhyvannjah зазначає:
«Антон Федорович приходив в штаб і просився до мене на роботу, в моїх представників і казав закрити йому кримінальні справи. Зараз по ньому якісь кримінальні справи поновлено по газу. Натомість він обіцяв працювати на мене. Йому сказали, що тут не прокуратура і не суд. Він не туди звернувся», - додав Палиця.
Зауважимо, що Антон Кривицький зареєстрований довіреною особою кандидата-самовисуванця по 22 округу Бориса Клімчука, який працює головою Волинської ОДА».
Таким чином, після відмови нардепа Ігоря Палиці закрити кримінальні справи А. Кривицького, останній подався до виборчого штабу Б. Клімчука. Вочевидь, губернатор умови співпраці прийняв. Отже, і в справі А. Кривицького теж буде «все гаразд». Принаймні, поки що Антон Федорович лишається на волі, вправно затягуючи розгляд справи у суді. Таким чином, справу можуть закрити в зв’язку з завершенням термінів притягнення до відповідальності.

Екс-перший віце-спікер Верховної Ради України, а нині народний депутат Адам Мартинюк покриває чиновників-хабарників?


Що стосується начальника регіонального управління Держекоінспеції А. Гетьманчука, то у «залагодженні» його кримінальної справи визначну роль відіграв тодішній віце-спікер Адам Мартинюк, який і пролобіював його призначення на цю посаду. «Дахує» цей носій комуністичної ідеології і інших обласних чиновників. Для прикладу – заступника прокурора Волинської області Валерія Невірця, який, як і А. Мартинюк, є вихідцем із Любешівського району. Саме завдяки останньому, В. Невірцю вдалося втриматись на посаді заступника прокурора області за нового її очільника – Андрія Параки. І на останніх парламентських виборах він ревно "молився", щоб А. Мартинюк знову пройшов у Раду.

При колишніх першому заступникові Володимирові Веселусі та заступникові прокурора області Валерії Невірці, коли очільником Волинської прокуратури був Андрій Гіль, хабарі брались системно: такси, для прикладу, за закриття справи коливались від 10 до 100 тис. дол.. При цьому, заступники ділились зі своїм начальником, а часто просто «щурячили», привласнюючи передані хабарі. Кілька тисяч доларів перепадало і слідчим. Після отримання коштів, матеріали справи знищувались.

Беруть також за обрання запобіжного заходу, не позбавленого з утриманням під вартою, за порушення кримінальної справи для усунення конкурента або здійснення певних перешкод у його підприємницькій діяльності, за не проведення перевірок на підприємствах, та не порушення кримінальних справ по додаткових епізодах. Те саме у підрозділах УМВС – ВДСБЕЗі та УБОЗі. Як кажуть: «Бізнес і нічого особистого».

Далі буде...